РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
Проведені дослідження виконані за період з 2004 по 2006 рр. Обстеження
пацієнтів проводилися на базі урологічного та неврологічного відділень
клінічної лікарні № 10 м. Одеса, ендокринологічного відділення обласної
клінічної лікарні та кардіологічного відділення міської клінічної лікарні № 9
м. Одеса, геріатричного будинку-інтернату м. Одеса, а також ендокринологічного
відділення Інституту радіаційної медицини АМН України. Фрагмент дисертаційної
роботи з уродинамічними та нейрофізіологічними дослідженнями сечового міхура
виконано в лабораторії нейроурології Інституту урології АМН України.
За вказаний період було комплексно обстежено 103 особи (жінок — 96, чоловіків —
7). Відповідно до поставлених завдань і мети наукового пошуку, основним
об’єктом дослідження були хворі на цукровий діабет 2 типу — 80 осіб. Контрольна
група — 23 практично здорові особи відповідної вікової категорії, в яких ЦД був
відсутній.
Як видно, більшість досліджених становили особи жіночої статі, що зумовлено
значно меншою частотою виявлення анатомічної обструкції та органічної патології
НСШ, ніж у чоловіків того ж вікового контингенту, яка могла б призвести до
неточних висновків щодо функціональних змін уродинаміки. Також це пояснюється
необхідністю проведення в плані обстеження інвазивних методик та
інтрауретральних маніпуляцій, які для чоловіків є більш небезпечними через
імовірність виникнення ускладнень з боку нижніх сечових шляхів. Тому основний
масив даних аналізувався за показниками, отриманими при обстеженні жінок.
Середній вік хворих на ЦД 2 типу становив 59,3±1,0 року. Тривалість цукрового
діабету від часу його діагностики коливалася від вперше виявленого до 30 років
— в середньому 8,5±0,8 року. Середній рівень глюкози крові за анамнестичними
даними становив 11,0±0,4 ммоль/л; рівень глікемії натщесерце на час проведення
обстеження — 8,32±0,22 ммоль/л.
Аналіз отриманих даних, за умови дотримання поставлених завдань дослідження,
зумовив необхідність поділу хворих на кілька груп поетапно.
Першим етапом було виявлення відмінностей показників у всій генеральній
сукупності хворих на цукровий діабет 2 типу (80 осіб).
На другому етапі хворі з ЦД були поділені на дві групи: основну та групу
порівняння. До основної групи ввійшли хворі на ЦД 2 типу з наявністю клінічних
проявів діабетичної полінейропатії (40 осіб), до групи порівняння — хворі на ЦД
2 типу без клінічних ознак ДПН (40 осіб). Критерії поділу на групи визначалися
методами, вказаними далі.
Контингент досліджуваних осіб є однорідним за віком, зростом, масою тіла та
віком, в якому виявлено ЦД, проте не є однорідним за тривалістю захворювання
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Характеристика досліджуваного контингенту за даними анамнезу
Група
Контроль, n=23
ЦД 2 типу без клінічних проявів ДПН, n=40
ЦД 2 типу з клінічними проявами ДПН, n=40
Весь контингент, n=103
Вік, років
57,5±3,4 a*
58,1±1,4 a
60,4±1,3 a
58, 9±1,1
Вік, в якому виявлено ЦД, років
52,6±1,6 a
48,9±1,7 a
Тривалість
захворювання, років
5,4±0,9 a
11,5±1,2 b
Зріст, см
165,1±0,9 a
165,5±1,0 a
164,6±0,8 a
165,1±0,6
Маса тіла, кг
77,3±1,6 a
76,3±1,7 a
78,5±1,7 a
77,4±1,1
Примітка. * — наведено середні значення та стандартну похибку (похибку
середнього значення), порівняння середніх значень — по стовпчиках, наявність
однакових латинських літер означає статистичну невірогідність відмінності
середніх значень, що порівнюються (за найменшою суттєвою різницею (НСР0,05) при
P=0,05).
Особи з підгрупи ЦД 2 типу з клінічними проявами ДПН страждають на ЦД довше,
ніж ті, в яких відсутні клінічні прояви ДПН, в середньому на 6,1 року. Це
пояснюється тим, що, як відомо, необхідною умовою для розвитку та прояву ознак
ДПН (яка є пізнім ускладненням ЦД) є достатня тривалість захворювання на ЦД.
Досліджувані відрізнялися також ступенем важкості та станом компенсації
глікемії. Легкий перебіг ЦД спостерігався у 11 (13,8 %) пацієнтів, середнього
ступеню важкості — у 50 (62,5 %), перебіг діабету у тяжкій формі — в 19 (23,7
%) хворих (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл досліджуваних осіб за тяжкістю захворювання по групах
Група
Ступінь тяжкості захворювання
Без патології
Легкий
Середній
Тяжкий
Всього
Контроль
23
23
ЦД 2 типу без клінічних
проявів ДПН
10
24
40
ЦД 2 типу з клінічними
проявами ДПН
26
13
40
Весь контингент
23
11
50
19
103
Істотне значення у вивченні факторів, які впливають на виникнення, перебіг і
прогноз функціональних порушень НСШ, має аналіз клініко-анамнестичних даних.
Розвиток ускладнень при цукровому діабеті 2 типу в багатьох випадках
пропорційний тривалості та ступеню гіперглікемії.
Залежно від тривалості захворювання на ЦД 2 типу хворі поділилися наступним
чином (табл. 2.3).
Серед хворих із вперше виявленим ЦД переважна більшість (72,7 %) мали легкий
ступінь перебігу діабету. В інших групах більшість хворих мали середній ступінь
тяжкості перебігу ЦД, зі зростанням кількості тяжких форм пропорційно до
тривалості захворювання на діабет (рис. 2.1).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за тривалістю захворювання на цукровий діабет 2 типу.
Тривалість цукрового діабету 2 типу
Всього
Вперше виявлений
Від 1 до 5 років
Від 6 до 10 років
Понад 10 років
абс.
абс.
абс.
абс.
Кількість хворих
11
13,7
20
25
24
30
25
31,3
80
Рис. 2.1. Розподіл хворих за ступенем тяжкості перебігу ЦД 2 типу залежно від
його тривалості
Реєстрація глікемії натщесерце та/або глікемічного профілю в різних групах
виявила такі відмінності. Рівень глікемії при вперше виявленому ЦД сягав від
5,4 до
- Киев+380960830922