РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕТЕРМІНАНТ МОРАЛЬНИХ ВЧИНКІВ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ
2.1. Програма дослідження детермінант моральних вчинків молодших школярів
Аналіз літературних джерел стосовно проблеми морального становлення особистості, морального розвитку, морального виховання свідчить, що першоосновою зазначених показників є моральний вчинок. Це твердження було обґрунтоване у попередньому розділі. Оскільки у психолого-педагогічній та філософсько-етичній літературі нами не віднайдено праць, у яких висвітлювалося дослідження детермінант моральних вчинків учнів молодших класів, було проведено експериментальне дослідження, в якому проаналізовано психолого-педагогічні детермінанти моральних вчинків молодших школярів, виділених у попередньому розділі.
Програма психологічного дослідження психолого-педагогічних детермінант моральних вчинків молодших школярів складалася з чотирьох етапів: збір емпіричного матеріалу, проведення констатувального експерименту, проведення формувального експерименту, аналіз та інтерпретація результатів.
Методика дослідження передбачала проведення експерименту, що складався з двох етапів (констатувального та формувального (психокорекційного) і здійснювався за допомогою попередніх зрізів протягом 2004-2006 рр., у ході якого був залучений 261 учень перших-четвертих класів, а також 25 вчителів та 22 вихователі загальноосвітніх шкіл м. Кам'янця-Подільського.
Основною метою емпіричного дослідження було виявлення психічних особливостей, що впливають на процес становлення психолого-педагогічних детермінант моральних вчинків, які визначають їх специфіку та динаміку на різних етапах розвитку молодшого школяра.
На першому етапі з'ясовувалися особливості психолого-педагогічної ситуації, в якій відбувається становлення морального вчинку. Встановлено критерії, якими керуються учні, вчителі та вихователі при оцінці морального вчинку; з'ясовувалось застосування моральних вчинків на практиці серед однолітків (під контролем дорослих та без нього); проводився психолого-педагогічний аналіз особливостей виховного процесу в молодшому шкільному віці.
Для вирішення завдань першого етапу дослідження нами використовувались такі методи: психолого-педагогічні спостереження, анкетування, індивідуальні та групові бесіди.
Виявлено мотиви поведінки, якими керуються учні молодшого шкільного віку при здійсненні моральних дій та вчинків: альтруїстичні (безкорисні дії в інтересах інших) та прагматичні (очікування похвали, схвалення з боку дорослих; задоволення своїх потреб (розваги з друзями), матеріальна вигода).
На другому етапі було проведено констатувальний експеримент, мета якого полягала в з'ясуванні психологічних особливостей детермінант моральних вчинків виділених для нашого дослідження.
* Усвідомлення і розуміння вихованцями моральних норм, етичних цінностей, притаманних соціуму (мікрогрупі, групі, суспільству тощо).
* Адекватна оцінка вихованцем моральних дій оточуючих його людей, літературних персонажів, героїв кінофільмів тощо.
* Самооцінка вихованцем власних моральних дій.
* Розуміння мотивів поведінки молодшими школярами здійснення моральних вчинків.
Відповідно до результатів дослідження, змісту кожної детермінанти моральних вчинків, особливостей їх прояву було визначено рівні їх сформованості: високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній та низький.
Розглянемо їх характеристики для кожної психолого-педагогічної детермінанти моральних вчинків.
Рівні сформованості усвідомлення та розуміння вихованцями моральних норм та цінностей.
І. Високий: наявність у дитини знань щодо основних характеристик моральних норм та цінностей, деталізованість, вербалізація їх сутності.
ІІ. Вищий за середній: наявність у дитини знань щодо більшості характеристик моральних норм та цінностей, деталізованість, неповна вербалізація їх сутності.
ІІІ. Середній: наявність у дитини знань про деякі характеристики моральних норм та цінностей, часткова деталізованість, недостатньо повна і адекватна вербалізація їх сутності.
IV. Нижчий за середній: наявність у дитини фрагментарних знань про моральні норми та цінності, часткова деталізованість, недостатнє розуміння та вербалізація їх сутності.
V. Низький: відсутність у дитини знань, розуміння та усвідомлення сутності моральних норм.
Розглядаючи поведінковий показник, нас цікавив рівень усвідомлення та розуміння молодшими школярами наслідків скоєних дій та вчинків. У зв'язку з цим були визначені рівні їх сформованості.
Рівні усвідомлення та розуміння наслідків моральних (аморальних) дій та вчинків учнями молодшого шкільного віку.
І. Високий: наявність у дитини знань щодо результатів, до яких можуть призвести дії та вчинки; чітке усвідомлення та розуміння наслідків дій та вчинків, деталізованість, повна вербалізація їх сутності.
II. Вищий за середній: наявність у дитини загальних знань щодо результатів, до яких можуть призвести її дії та вчинки; усвідомлення та розуміння більшості наслідків скоєних дій та вчинків, деталізованість, неповна вербалізація їх сутності.
III. Середній: наявність у дитини деяких знань щодо результатів, до яких можуть призвести її дії та вчинки; характеристика результатів дій та вчинків дитиною; неповне усвідомлення та розуміння наслідків скоєних дій та вчинків, часткова деталізованість та вербалізація їх сутності.
IV. Нижчий за середній: наявність у дитини фрагментарних знань щодо результатів, до яких можуть призвести її дії та вчинки; неточне, інколи помилкове усвідомлення та розуміння наслідків скоєних дій та вчинків; часткова, недостатня, неповна деталізованість та вербалізація їх сутності.
V. Низький: відсутність у дитини усвідомлення та розуміння наслідків скоєних дій та вчинків, неправильне (або відсутнє) їх трактування.
Рівні сформованості адекватної оцінки вихованцем моральних дій оточуючих людей, літературних персон