РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали й методологія дослідження
Робота виконувалася протягом 2003-2006 років на базі Донецького національного
медичного університету ім. М. Горького (ДонНМУ) – ректор академік АМНУ, проф.,
д. мед. н. В.Н. Казаков; Донецького регіонального центру охорони материнства й
дитинства (ДРЦОМД) – генеральний директор, чл.-кор. АМНУ, проф., д. мед. н.
В.К.Чайка; Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї – директор
проф., д. мед. н. А.В.Чайка.
Загальноклінічні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, біохімічні аналізи
крові, дослідження крові на цукор, коагулограма) здійснювалися в лабораторії
ДРЦОМД.
Дослідження загального кальцію, магнію, фосфору сироватки крові, кальцію й
фосфору сечі, активності ЛФ крові виконувалися в біохімічній лабораторії на
базі Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї.
Обстеження вагітних на біохімічні маркери кісткового метаболізму (ОК,
в-CrossLaps) проводилося на базі біохімічної лабораторії обласної клінічної
травматологічної лікарні м. Донецька.
Для з’ясування ступеня взаємозв’язку порушень кальцій-фосфорного обміну під час
вагітності ми висунули й вивчили такі гіпотези:
анемія під час вагітності є чинником високого ризику розвитку остеопенічного
синдрому;
порушення кальцій-фосфорного обміну й кісткового метаболізму у вагітних з
анемією й остеопенічним синдромом призводять до збільшення частоти ускладнених
і патологічних пологів;
у дітей, народжених від вагітних з анемією й остеопенічним синдромом, виражені
порушення кальцій-фосфорного обміну;
розробка способу профілактики й корекції порушень кальцій-фосфорного обміну й
кісткового метаболізму під час вагітності, ускладненої анемією, сприятиме
зниженню частоти ускладнень пологів і поліпшенню стану дітей при народженні.
Для досягнення поставлених цілей були вжиті такі заходи (рис. 1).
Рис. 2.1. Організація дослідження
Для виявлення особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового
періоду й стану новонароджених у вагітних з остеопенією і анемією ми провели
ретроспективний аналіз: були вивчені індивідуальні амбулаторні карти й історії
пологів 219 вагітних.
Так, до І групи ретроспективного аналізу ввійшли 49 жінок (Iр група), у яких
під час вагітності спостерігалися прояви остеопенічного синдрому, що виявлялися
в органічних ураженнях кісткової системи: симфізити, розриви лонного
зчленування, та мали виражені неспецифічні симптоми кальцієвої недостатності.
Проведення ретроспективного аналізу було утруднене, оскільки до історій не
заносилися неспецифічні симптоми кальцієвої недостатності. Жінки цієї групи
перебували на стаціонарному лікуванні в пологових відділеннях ДРЦОМД в
2003-2005 роках.
На другому етапі ретроспективного аналізу були досліджені дані 120 жінок, у
яких під час вагітності була анемія (IIр група). Цій групі жінок у
післяпологовий період було проведене додаткове анкетування щодо наявності й
часу появи за вагітності неспецифічних симптомів кальцієвої недостатності.
Жінки цієї групи перебували на стаціонарному лікуванні в пологових відділеннях
ДРЦОМД у 2005 році.
До третьої групи ретроспективного аналізу були включені дані 50 жінок з
фізіологічним перебігом вагітності, яким також було проведене додаткове
анкетування щодо наявності неспецифічних симптомів кальцієвої недостатності.
Предметом вивчення стали клінічні, лабораторні дані, а також параметри стану
новонароджених.
Після завершення ретроспективного аналізу й виявлення особливостей перебігу
вагітності у жінок з остеопенією і анемією розпочато третій етап дослідження
(проспективне).
З метою вивчення кальцій-фосфорного обміну й кісткового метаболізму були
обстежені 85 вагітних з залізодефіцитною анемією й остеопенічним синдромом
віком від 19 до 36 років. Серед обстежених були жінки, які перебували на
диспансерному спостереженні з вагітності в жіночій консультації та на
стаціонарному лікуванні в ДРЦОМД в 2005-2006 роках. До початку обстеження всі
жінки перебували на звичайному режимі харчування без додавання препаратів
кальцію й протягом останнього року жодна з них не приймала препарати, які
впливають на кістковий метаболізм (естрогени, вітамін D, препарати кальцію,
фосфору). Крім того, з дослідження були виключені особи, які мали інші супутні
захворювання, що могли б вплинути на метаболізм кісткової тканини, такі як:
захворювання щитовидної залози, важкі захворювання нирок.
Контрольну групу склали 30 жінок, вагітність яких протікала без анемії й без
порушень кальцій-фосфорного обміну, закінчилася своєчасними нормальними
пологами й народженням здорових дітей.
Усі обстежені вагітні з залізодефіцитною анемією й остеопенічним синдромом були
розподілені на дві групи:
група I – 40 вагітних з анемією, яким проводилося лікування відповідно до
розробленої нами методики з додаванням препарату, що містить кальцій і вітамін
D3;
група II - 45 вагітних з анемією, які одержували лікування за загальноприйнятою
методикою.
Для визначення можливого взаємозв’язку порушень кальцій-фосфорного обміну у
вагітних жінок та їхніх дітей було проведене обстеження всіх новонароджених цих
груп:
In група – 40 новонароджених від жінок з анемією, які під час вагітності
одержували препарати, що містять кальцій і вітамін D3, за розробленою нами
методикою;
IIn група – 45 новонароджених від жінок з анемією, які не одержували препарати,
що містять кальцій і вітамін D3;
Контрольна група новонароджених – 30 немовлят від матерів з нормальним
перебігом вагітності.
Діагноз анемії встановлювався відповідно до класифікації, установленої ВОЗ. Про
ступінь її виразност