РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи дослідження
В процесі проведення досліджень нами були використані наступні методи:
2.1.1. Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури.
2.1.2. Соціологічні методи.
2.1.3. Тестування.
2.1.4. Педагогічне спостереження.
2.1.5. Педагогічний експеримент.
2.1.6. Психологічні методи.
2.1.7. Фремінгемська методика визначення добової рухової активності.
2.1.8. Методи математичної статистики.
2.1.1. Аналіз науково-методичної літератури
Нами було проаналізовано 230 джерел науково-методичної літератури, серед яких
23 іноземних автора.
Проведений аналіз літературних джерел дав змогу виділити проблему дефіциту
рухової активності школярів України та визначити шляхи її підвищення згідно
теми дисертаційної роботи [44, 123, 157, 205]. Нами вивчалися як фундаментальні
праці з теорії та методики фізичного виховання [14, 47, 95, 147, 177, 200], так
і роботи стосовно окремих аспектів предмету дослідження. Особлива увага
приділялася публікаціям провідних фахівців, що займалися вивченням рухової
активності [107, 173] та фізичного виховання школярів [29, 129, 144, 169, 186].
Це дало змогу отримати дані про форми організації рухової активності підлітків,
ознайомитися з сучасними підходами до фізичного виховання та визначитися з
завданнями наших наукових досліджень.
2.1.2. Соціологічні методи
З метою вивчення фізкультурно-спортивної активності і особливостей відношення
підлітків до учбових і фізкультурно-оздоровчих занять нами було проведене
анкетування за модифікованою методикою А.Н. Журавльова [65]. У дослідженні були
використані дві анкети для підлітків [додаток А, Б], що включали в себе питання
присвячені виявленню структури мотивів і інтересів до занять фізичною культурою
і спортом, які задовольняються в процесі занять та факторів, що сприяють
підвищенню мотивації до активної діяльності.
В дослідженні використовувався метод ранжування відповідей та здійснювався
порівняльний аналіз отриманих результатів анкетування стосовно інтересів і
мотивів підлітків до учбових та фізкультурно-оздоровчих занять окремих міст
центральних та північних регіонів України.
2.1.3. Тестування
Тестування фізичної підготовленості підлітків здійснювалося за Державними
тестами та нормативами оцінки фізичної підготовленості. При проведенні
тестування ми керувалися рекомендаціями провідних фахівців у галузі фізичного
виховання [53].
Результати заносилися в загальний протокол та підлягали наступній статистичній
обробці.
З метою всебічної характеристики фізичної підготовленості школярів, окрім
Державних тестів, що передбачені шкільною програмою, нами були додатково
включені ряд тестів системи ЄВРОФІТ [163, 164, 215]:
1. «частота постукувань»;
2. тест «фламінго»;
3. «човниковий біг по 20 метровому відрізку»;
4. «динамометрія кисті»;
5. «вис на поперечині».
Оцінка результатів вимірювань здійснювалася за перцентильними шкалами, що
визначають 20-бальну систему [94]. Контрольні випробування заносилися в табель
оцінювання тестування.
За допомогою велоергометричної проби «PWC170» визначалась загальна
(кардіореспіраторна) витривалість.
2.1.4. Педагогічне спостереження
Педагогічне спостереження проводилося протягом усього експерименту, його
об’єктом були підлітки 13–15 років. Нами проводилося спостереження за
реалізацією змісту розробленого експериментального фактору, а також
здійснювалося оцінювання поточних навчальних досягнень, проводився добір
засобів та методів проведення занять, визначалася відповідність обсягу та
інтенсивності навантажень можливостям учнів.
2.1.5. Педагогічний експеримент
Педагогічний експеримент полягав у визначенні впливу розробленої
фітнес-технології головним чином на обсяг рухової активності підлітків 13–15
років, а також рівень фізичної підготовленості, рівень самоусвідомлення
підлітками власного тілесного потенціалу та особливості проектування їх
життєвих перспектив.
У нашому дослідженні застосовувався педагогічний експеримент двох видів:
констатуючий та формуючий. В процесі констатуючого експерименту нами був
проведений моніторинг рухових уподобань підлітків, здійснювався порівняльний
аналіз їх спортивних інтересів, був визначений рівень добової рухової
активності підлітків. Загальна кількість підлітків, що прийняла участь у
педагогічному експерименті склала 1458 осіб. Констатуючий експеримент дозволив
визначити місця для проведення базового (формуючого) експерименту та сформувати
експериментальні та контрольні групи.
Формуючий експеримент проводився в період з вересня 2006 по червень 2007 року.
В експерименті взяли участь підлітки, які за станом здоров’я були віднесені до
основної медичної групи.
Для перевірки ефективності розробленої технології нами були сформовані дві
експериментальні групи (група дівчат – Е1, n = 43; хлопців – Е2, n = 41) на
базі СК «Флеш» міста Суми, де фізкультурно-оздоровчі заняття проводилися у
позашкільній формі організації занять тричі на тиждень. Ще дві експериментальні
групи (група дівчат – Е3, n = 42; хлопців – Е4, n = 40) були сформовані на базі
ЗОШ № 25 міста Суми, де заняття по запропонованій технології проводилися у
вигляді третього уроку фізичної культури та додатково три рази на тиждень у
позаурочний час. Натомість контрольні групи (група дівчат – К1, n = 40; хлопців
– К2, n = 43) займалися за традиційною шкільною програмою (три уроки з фізичної
культури на тиждень) та під контролем вчителів фізичного виховання відвідували
секційні заняття на базі школи з волейболу, легко ї атлетики або гімнастики
тричі на тиждень.
2.1.6. Психологічні методи
Психологічне дослідження проводилися за модифікованою методикою Г.В.Л
- Киев+380960830922