Вы здесь

Методика навчання майбутніх філологів усного англомовного двостороннього перекладу у галузі прав людини.

Автор: 
Ганічева Тетяна Вікторівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005107
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
УСНОГО англомовного двостороннього перекладу
У ГАЛУЗІ ПРАВ ЛЮДИНИ
2.1. Зміст навчання перекладу у галузі прав людини
2.1.1.Понятійний і термінологічний склад трьох головних правових угод у галузі
прав людини. Наступним кроком нашого дослідження був аналіз понятійного та
термінологічного складу міжнародних документів у галузі прав людини. Для
досягнення поставленої мети ми вивчили три головні угоди у цій галузі
(„Загальну декларацію прав людини”, „Міжнародний пакт про громадянські і
політичні права”, „Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні
права”), що дозволило вичленити головні групи понять, на яких ґрунтуються ці
документи, а також відібрати ЛО, що застосовуються для їх позначення. Поняття
ЛО тут і далі розглядається дещо ширше, ніж традиційно в теорії навчання
іноземних мов, де воно означає слово, стале словосполучення або навіть „готове”
речення (тобто таке, що не змінюється у мовленні) [95, с. 93]. У подальшому ж
викладі ЛО означає як „слово”, так і „вільне словосполучення”, яке в контексті
прав людини може часто вживатися як мовний штамп, набуваючи деяких ознак
сталого словосполучення (наприклад, right to life). Розглянемо зміст і
результати такої процедури на прикладі „Загальної декларації прав людини”.
Результати такого аналізу показані на рис. 2.1. Як випливає з нього, система
понять, яка лежить в основі Декларації (та інших документів цього типу) включає
такі категорії: права і свободи; цілі забезпечення прав; обставини забезпечення
прав; засоби забезпечення прав; органи, організації, групи забезпечення прав;
дії по забезпеченню прав; характеристика засобів,
Рис. 2.1. Схема основних понять та категорій у галузі прав людини в Загальній
декларації прав людини (ЗДПЛ), Міжнародному пакті про громадянські і політичні
права (МПГПП) та Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права
(МПЕСКП)
дій, понять; порушення прав; наслідки порушення прав; країни, території,
громади; люди; статус та ознаки індивідів; соціально-вікові ознаки; структурні
одиниці. Далі поданий стислий огляд лексичного складу кожної категорії.
Центральним поняттям цього документа, як і всіх інших, що відносяться до
проблематики, яка розглядається, є, звичайно, „право”. Загалом у Декларації
налічується 56 видів прав, перелік основних з яких подається далі (повний
перелік – див. табл. А.1). Числа в дужках показують наявність відповідних слів
або словосполучень в інших міжнародних угодах: 2 – Міжнародний пакт про
громадянські і політичні права, 3 – Міжнародний пакт про економічні, соціальні
і культурні права.
Наприклад, the right to a nationality (1,2) означає, що це словосполучення
(право на громадянство) вживається, крім Загальної декларації, також в угоді 2
(Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), а the right to education
(право на освіту) (1,2,3) – що це право згадується в усіх трьох документах.
Відсутність чисел після слова або словосполучення показує, що воно вживається
тільки в Загальній декларації.
Як уже зазначалося раніше, ця декларація є найбільш загальним документом щодо
прав людини, а тому включає різні види прав. При цьому спостерігаються випадки
деталізації певних категорій вправ, порівняно з класифікацією, яка наводиться у
спеціальній літературі [94; 102; 170; 190; 192; 193; 208; 212], внаслідок чого
таке право розбивається на кілька підвидів. Зафіксовані й випадки різного
формулювання одного й того ж права. Перелік прав, згаданих у цьому документі
поданий далі.
Громадянські права. Право на життя передається лише одним словосполученням
right to life (1,2), проте право на свободу та особисту недоторканість має
більшу варіативність у тексті угоди. Право на недоторканість житла також має
лише один відповідник, але його форма є більш розгорнутою, порівняно з
українським еквівалентом: right to protection of the law against arbitrary (or
unlawful) interference of home (право на захист з боку закону від свавільного
(або безпідставного, незаконного) посягання на недоторканість житла) (1,2). У
випадку ж з передачею англійською мовою права на таємницю листування,
телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції спостерігається звуження
змісту українського словосполучення, оскільки англомовний варіант (right to
protection of the law against arbitrary (or unlawful) interference with
correspondence (1,2) означає право на захист закону від свавільного (або
безпідставного, незаконного) посягання на таємницю лише кореспонденції.
До групи прав, що мають лише один відповідник у тексті Декларації, крім
перелічених вище, відносяться також право на захист своєї честі й доброго
імені, яке однак англійською мовою викладено у дещо відмінному формулюванні –
right to protection of the law against unlawful attacks upon one’s honour and
reputation (1,2), тобто право на захист з боку закону від незаконних
(безпідставних) посягань на честь і репутацію; право вільно залишати територію
будь-якої держави – right to leave any country (1,2); право володіти,
користуватися і розпоряджатися своєю власністю, зміст якого у англійському
перекладі дещо звужений – right to own property, тобто право володіти майном.
Решта ж громадянських прав деталізується. Так „право на свободу пересування,
вільний вибір місця перебування і проживання” в тексті розбивається на право
вільно пересуватися – right to freedom of movement; право вільно обирати місце
проживання – right to freedom of residence; право повертатися до власної країни
– right to return to his country. Зміст права на громадянство також передається
двома словосполученнями у англійському тексті – right to nat