ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ГЕРМЕНЕВТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
1.1. Особливості філософських текстів в контексті їхнього перекладу
1.1.1. Взаємозв'язок мови і мислення в контексті перекладу філософських текстів
1.1.2. Відсутність об'єктивного "затексту" філософських текстів як проблемний фактор їхнього перекладу
1.1.3. Місце перекладу філософських текстів серед інших видів перекладу
1.2. Герменевтичні аспекти перекладу філософських текстів
1.2.1. Розуміння, інтерпретація та смисл в герменевтиці перекладу
1.2.2. Герменевтичні моделі перекладу, релевантні для перекладу філософських текстів
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ МОВНОЇ ФОРМИ ТА СМИСЛУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ
2.1. Перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і герменевтичною категорією смислу
2.2. Гра слів у філософських текстах: межі перекладності (на прикладі філософії мови М. Гайдеґґера)
2.3. Проблема розуміння та інтерпретації оригіналу перекладачем
2.4. Вплив розуміння та інтерпретації оригіналу на вибір стратегії перекладу: перекладознавчий аналіз
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ 3. ГЕРМЕНЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕДАЧІ ТЕРМІНІВ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ НІМЕЦЬКИХ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ
3.1. Особливості філософської термінології в контексті перекладу
3.1.1. Фахова мова філософії: перекладознавчий аспект
3.1.2. Філософський термін як "звичайне" слово в особливій функції: теоретичні аспекти інтерпретації та перекладу
3.1.3. Практичний аналіз особливостей перекладу філософського терміна як "звичайного" слова в особливій функції
3.2. Залежність стратегії перекладу терміна від його місця в термінологічному каркасі філософського тексту
3.3. Інтратекстуальна та інтертекстуальна термінологічна негомогенність як результат інтерпретаційної діяльності перекладача
3.3.1. Сутність та фактори термінологічної негомогенності
3.3.2. Проблематика буття і належності в "Принципі відповідальності" Г. Йонаса: термінологічна негомогенність перекладу
3.3.3. Буття і належність у "Філософії права" Р. Циппеліуса: термінологічна негомогенність перекладу
3.3.4. Відносність позитивного характеру термінологічної гомогенності при перекладі філософських текстів
ВИСНОВКИ ДО
РОЗДІЛУ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЯ
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
ВСТУП
В перекладознавчих дослідженнях гуманітарні науки, зокрема філософія, до останнього часу залишались в тіні. Частково це можна пояснити тим, що увага перекладознавців була зосереджена на тих сферах перекладу, де перекладацька діяльність була особливо жвавою і мала більший попит, - у науково-технічних галузях та в царині художнього перекладу. А філософія та проблеми її перекладу не викликали особливого інтересу перекладознавців.
В Україні інтерес до перекладу філософії з'явився після здобуття Україною незалежності, коли постала потреба ліквідувати філософський вакуум, ту однобічність філософської думки, що мали місце до того, бажання долучитись до світового філософського досвіду, орієнтуватись у світовому філософському просторі. При цьому одразу виникли проблеми, не характерні для традиційного науково-технічного перекладу, зумовлені специфікою філософії, та й гуманітарних наук в цілому. Науковці звертають увагу на такі специфічні ознаки гуманітарних наук, в тому числі і філософії, як розмитість меж між дисциплінами, невизначеність предмета, відсутність дефініцій у термінів, що значно ускладнюють переклад, створюючи додаткові проблеми при його здійсненні [; ; ; ].
Сьогодні в Україні спостерігається значне пожвавлення перекладацької діяльності в царині філософії. Активно здійснюються також переклади німецьких філософських текстів - Німеччина заслужено вважається країною філософів, яка подарувала світові цілу плеяду видатних мислителів.
На сьогодні практично відсутнє науково-теоретичне опрацювання проблеми перекладу філософських текстів - з цієї проблематики опубліковано лише кілька наукових статей [; ; ; ; ; ; ], осмислення своєї діяльності інколи здійснюють самі перекладачі філософських творів у передмовах "від перекладача".
Така незадовільна ситуація з теоретичним осмисленням проблеми перекладу філософських текстів і нагальна потреба в такому осмисленні зумовлюють актуальність роботи.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці Л. Бархударова, В. Виноградова, В. Гака, Л. Гоффманна, Р. Зорівчак, В. Карабана, Т. Кияка, Д. Лотте, Р. Міньяра-Белоручева, Л. Нелюбіна, Я. Рецкера, Е. Скороходька, А. Федорова, О. Чередниченка, А. Швейцера та ін. [; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; ].
Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано в рамках комплексної наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка № БФ - "Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації", затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Мета роботи полягає в комплексному аналізі особливостей філософських текстів у контексті перекладу, розгляді герменевтичних аспектів перекладу філософських текстів, дослідженні особливостей перекладу фахової мови філософії та характеру філософського терміна в контексті герменевтики. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
) встановити особливості філософських текстів з позиції перекладознавства;
) дослідити герменевтичні аспекти перекладу та проаналізувати герменевтичні моделі перекладу, релевантні для перекладу філософських текстів;
) дослідити перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і смислом;
) проаналізувати функцію гри слів як смислоутворювального елемента та зумовлені цим проблеми при перекладі філософських текстів;
) з'ясувати роль розуміння та інтерпретації філософського тексту перекладачем як визначального фактора при виборі стратегії перекладу філософських текстів;
) встановити залежність ступеня неперекладності філософських текстів від сили зв'язку між мовною формою та смислом;
) встановити основні характеристики фахової мови філософії в перекладознавчому контексті;
) з'ясувати специфічний характер філософського терміна та пов'язані з цим проблеми його інтерпретації та перекладу;
) вивчити явище інтертекстуальної та інтратекстуальної термінологічної негомогенності як результату інтерпретаційної діяльності перекладача.
Об'єктом дослідження виступає переклад філософських текстів українською мовою.
Предмет дослідження - герменевтичні аспекти перекладу німецьких філософських текстів названих нижче авторів.
Матеріалом дослідження слугують оригінали та українські переклади творів німецьких філософів ХХ століття, зокрема Г. Блюменберґа, Ю. Габермаса, М. Гайдеґґера, В. Гьосле, Г. Йонаса, К. Маєра-Абіха, Р. Циппеліуса, які представляють різні напрями та течії філософії ХХ століття, що дозволяє зробити узагальнюючі висновки про особливості перекладу німецьких філософських текстів. Загальний обсяг проаналізованого матеріалу складає близько сторінок тексту.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження основним методом був перекладознавчий аналіз, а також логічні та лінгвістичні методи: індуктивний і дедуктивний методи, метод аналізу та синтезу, описовий метод, метод семантичного та смислового аналізу, порівняльний метод тощо.
Теоретична цінність дисертації полягає в тому, що внаслідок проведеного дослідження були описані герменевтичні аспекти перекладу філософських текстів; результати дослідження можуть бути використані при розробці теоретичних проблем перекладознавства, термінознавства, контрастивної лінгвістики, порівняльної лексикології.
Теоретичне значення дослідження полягає у розробленні нової термінології, зокрема, у запровадженні понять інтертекстуальна та інтратекстуальна термінологічна негомогенність, які дозволяють реалізувати оцінку якості перекладу, зокрема, перекладу філософських текстів, в новому вимірі.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше проведено комплексне дослідження герменевтичних аспектів перекладу філософських текстів; доведено залежність ступеня перекладності філософського тексту від зв'язку між мовною формою і смислом; вперше досліджено особливості перекладу філософських текстів як особливого виду перекладу; виявлено специфіку фахової мови філософії в перекладознавчому контексті; розроблена концепція, що розширює традиційний підхід до гри слів як стилістичного прийому, визнаючи за ним роль смислоутворювального компонента у філософських текстах М. Гайдеґґера.
Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування його основних результатів в курсах теорії і практики перекладу, порівняльної лексикології і термінознавства, для викладання спецкурсів практики перекладу, а також при укладанні німецько-українських словників і глосаріїв філософської термінології. Результати дослідження також можуть бути використані перекладачами-практиками при перекладі філософських текстів.
На захист виносяться такі положення:
1. Специфіка перекладу філософських текстів визначається такими їх особливостями, як тісний зв'язок між мовою і мисленням, що проявляється у специфічному способі постановки та вирішення філософських питань, а також відсутністю затексту, що впливає на процес перекладу і дозволяє вважати переклад філософських текстів особливим видом перекладу.
2. Міра перекладності філософського тексту визначається ступенем зв'язку між смислом і мовною формою, за допомогою якої цей смисл виражено, та є обернено залежною від цього параметра: ступінь перекладності збільшується зі зростанням частки незалежного від мовної форми смислу.
3. Інтерпретація перекладачем філософського тексту, розуміння ним смислу оригіналу відіграють вирішальне значення при перекладі, визначаючи вибір стратегії перекладу та прийняття конкретних перекладацьких рішень.
4. Роль і місце філософського терміна як звичайного слова в особливій функції в термінологічній та смисловій структурі конкретного тексту визначають спосіб і стратегію перекладу: спостерігається обернена залежність інтерпретаційної свободи перекладача від ваги терміна у смисловій структурі тексту.
5. При перекладі філософських текстів, а також при аналізі якості виконаних перекладів важливу роль відіграють інтратекстуальний та інтертекстуальний виміри термінологічної негомогенності, яка є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.
Апробація. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у п'яти наукових публікаціях. Формою апробації були також виступи на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, зокрема, на VI Міжнародній конференції "Перевод: язык и культура", проведеній - січня року на базі факультету романо-германської філології Воронезького державного університету, Росія; доповідь на Наукових читаннях, присвячених -річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського ( жовтня року, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка); участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному ВНЗ" (- листопада року в Київському національному лінгвістичному університеті), у Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених "Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри" ( квітня року, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка); участь у щомісячних науково-практичних семінарах, які проводились на базі кафедри ТПП з німецької мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом - рр.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
1. Демешко П. Особливості перекладу сучасної німецької філософської прози (на матеріалі творів М. Гайдеґґера) / П. Демешко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - Київ, . - Вип. . - С. -.
2. Демешко П. Лексические аспекты перевода философских произведений Мартина Хайдеггера на украинский язык / П. Демешко // Социокультурные проблемы перевода. - Воронеж, . - Выпуск № 7. Часть 2. - С. -6.
3. Демешко П. Специфіка філософських творів і проблема їх перекладу / П. Демешко // Мовні та концептуальні картини світу. - Київ, . - № . Частина 1. - С. -7.
4. Демешко П. Інтертекстуальний вимір термінологічної негомогенності при перекладі / П. Демешко // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ, . - № . Частина 1. - С. -5.
5. Демешко П. Мовна форма і смисл при перекладі філософських текстів / П. Демешко // Науковий Вісник Чернівецького університету : Серія "Германська філологія" - Чернівці, . - Вип. -0. - С. -1.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг дисертації становить сторінок друкованого тексту, обсяг основного тексту - сторінок друкованого тексту. Список
- Киев+380960830922