Патологічна анатомія плеври при її запальних та пухлинних ураженнях

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Головний матеріал досліджень – прижиттєві біоптати плеври, отримані за
допомогою низки міні-інвазивних діагностичних хірургічних втручань, а саме: 1)
за допомогою пункційної трансторакальної (крізь-шкірної) біопсії парієтальної
плеври (ПБПП); 2) методом діагностичної (медичної) торакоскопії плеври з
біопсією парієтальної плеври (ТС) та 3) методом відеоторакоскопії з біопсією
парієтальної плеври (ВТС). У ряді випадків матеріалом дослідження були
фрагменти парієтальної плеври, отримані під час проведення операційного
втручання або ж автопсії.
Додатковий матеріал досліджень:
цитологічні препарати внутрішньоплевральної рідини, отриманої при пункціях
(торакоцентезі) у пацієнтів, у яких з діагностичною метою в подальшому
отримували матеріал для гістологічного дослідження одним з вищенаведених
способів;
цитологічні препарати біопсійного матеріалу відповідних пацієнтів;
внутрішньоплевральна рідина та біопсійний матеріал пацієнтів з інфекційними
ураженнями плеври – власне для мікробіологічних досліджень;
венозна кров та внутрішньоплевральна рідина пацієнтів, у яких досліджена
діагностична ефективність оригінальної допоміжної методики біохімічно-фізичного
характеру [59].
Окрім того, проаналізовані всі статистичні талони хворих (усього 26810 осіб),
які проходили обстеження і курс лікування в ДУ “Інститут фтизіатрії і
пульмонології” АМНУ за 1996–2005 роки (період офіційно оголошеної епідемії
туберкульозу в Україні). На їх основі відібрані всі 3234 випадки наявного
синдрому плеврального випоту у пацієнтів – з урахуванням клінічного діагнозу,
де визначалося – СПВ проявлявся як основне захворювання, чи цей синдром є
ускладненням основного захворювання.
Додатково проведений аналіз історій хвороб згідно попередньо сформованих груп
пацієнтів за певними критеріями, а саме:
за походженням плеврального випоту;
за методом хірургічного міні-втручання при отриманні біопсійного матеріалу
плеври.
Сформовані окремі групи дослідження, згідно до походження плеврального випоту,
що включали: дані історій хвороб пацієнтів, відповідні гістологічні препарати з
різними методиками забарвлення первинного матеріалу (біоптатів вісцеральної і
парієтальної плеври), матеріали додаткових лабораторних досліджень.
В таблиці 2.1 наведені відомості про кількість випадків у групах дослідження
біопсійного матеріалу плеври в залежності від етіології патологічного процесу:
при наявності в ній ознак лише запального процесу різної природи та різних
варіантів її пухлинного ураження.
Таблиця 2.1
Кількісний розподіл випадків у сформованих групах дослідження
запального процесу в плеврі та при її пухлинному ураженні*
Етіологія плеврального випоту
Клініко-патологоанатомічні підтипи уражень плеври, які супроводжуються
плевральним випотом
Усього
пацієнтів
Запальний процес у плеврі
Фази перебігу запального процесу в плеврі
Гострий
Підгострий
(затяжний)
Хронічний,
перебіг, фаза загострення
Хронічний перебіг, фаза ремісії
неспецифічний плеврит
15
17
16
55
специфічний (туберкульоз­ний) плеврит
20
24
17
61
реактивний плеврит
Продовження табл. 2.1
емпієми плеври
14
27
Плевральні ви­поти пухлинної етіології**
II
III
IV
безпосередня присутність пух­лини в плеврі
26
26
12
72
Примітки: 1. * – представлені показники абсолютної кількості випадків підтипів
плевритів за окремими нозологіями.
2. ** – I – IV морфологічні підтипи описані далі, у підрозділі 3.5.
Узагальнені дані про використаний матеріал дослідження в залежності від способу
його отримання та про застосовані методи його вивчення (морфологічні та інші)
представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл матеріалу за методами дослідження і способами його отримання
Методи отримання фрагментів плеври
ПБПП
ТС
ВТС
Пункція плевральної рідини – цитологічне дослідження
Автопсій ний матеріал
Усього
Методи дослідження
2
Оглядове забарв­лення гематокси­ліном і еозином
164
155
11
337
337
Гістохімічні дослідження:
фарбування за
Цілем-Нільсеном
12
10
22
ШИК-реакція з контролем діастазою
16
23
Продовження табл. 2.2
7
забарвлення
за Стідменом
16
23
виявлення ДНК
за Фельгеном
13
21
Імуногістохімічне
дослідження
30
33
Мікробіологічні дослідження (бакте­ріоскопічні дослід­ження та культура­льна
діагностика)
12
10
22
Виявлення малігнізованих клітин за Сусловим
10*
11*
20*
Дослідження плев­ральної рідини за способом Суслова
35
35
Примітка. * – в трьох випадках пацієнтам виконувалося по дві міні-інвазивні
діагностичні хірургічні процедури кожному (ПБПП та ТС).
2.1. Характеристика біоптатів плеври у відповідності до хірургічних методів їх
отримання з позицій патологоанатома та діагностичних особливостей
Характеристика матеріалу за хірургічною методикою забору плевральних біопсій:
закриті трансторакальні біопсії плеври – 164 випадки;
медичні торакоскопії з біопсією парієтальної плеври – 155 випадків;
відеоторакоскопія плевральної порожнини із біопсією парієтальної плеври – 11
випадків;
Автопсійний матеріал вісцеральної та парієтальної плеври – 7 випадків.
Детальний опис біопсійного матеріалу, отриманого при різних хірургічних
маніпуляціях, приводиться при дослідженні патології плеври різної етіології.
Але нижче уточнюються загальні особливості таких біопсій плеври.
У випадках ПБПП звичайно отримують найбільш маленькі (у середньому до 1–3 мм в
діаметрі) шматочки плеври. Вони максимально деформовані внаслідок технології
забору тканини плеври спеціальними голками (Cope або Abram’s). Оскільк