РОЗДІЛ 2
СТАН РИНКУ МОЛОКА ТА МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1. Ринок і виробництво молока та молочних продуктів
Системна криза в АПК України найбільше позначилася на діяльності підприємств
молочної і молокопереробної галузі. Поголів’я корів в країні з 1990 року
зменшилося у двічі, знизилося валове виробництво молока і перемістилося в
особисті господарства населення; споживання молока молочних продуктів
скоротилося та населенням країни на 40-50 відсотків. Дрібні особисті
господарства населення виявилися неспроможними забезпечувати належну якість
молока для виробництва конкурентоспроможних молочних продуктів.
Світова наука і практика переконливо довели, що спеціалізація і концентрація
виробництва є одним із вирішальних факторів підвищення рівня і ефективності
виробництва. Зішлемося на досвід Польщі. Готуючись до вступу до ЄС, наші сусіди
чітко визначили: найважливішою проблемою пристосування молочного сектору до
нових умов є вирівнювання стандартів якості у виробництві і переробці молока.
Так було визначено національне завдання, яке чітко окреслювалось у “Стратегії
розвитку польського молочного сектора”. На загальнодержавному рівні було
визнано, що індивідуальні власники з однією чи двома коровами
конкурентоспроможною Польщу не зроблять. Ставку зробили на великотоварне
виробництво. Усвідомили і те, що після вступу до ЄС виживуть і одержуватимуть
підтримку тільки ті переробні підприємства, які виконуватимуть вимоги,
накреслені в директивах ЄС. Проведена робота сприяла тому, що частка молока
сорту “екстра” зросла з 10 до 95 відсотків. Зрозуміло, що селяни одержують й
вищу плату за нього. У нас стартові умови були значно кращі, ніж у Польщі. Але
сусіди йшли вперед, а ми відкочувались назад. Тепер нам доведеться починати з
нижчого рівня, ніж робила це Польща 15 років тому. І умови будуть гіршими. За
останні роки розвиток молочної промисловості України проходить при
несприятливих умовах, пов’язаних з дефіцитом сировини з низькою її якістю.
За станом на 1 січня 2006 року по всіх категоріях господарств утримується
3766,5 тис. корів, що на 186,8 тис. голів менше проти минулого року, тобто зі
зниженням на 4,7 відсотка. Зниження поголів’я корів у сільгосппідприємствах
відбувається приватними особами, які викупають майно сільгосппідприємств і
знищують молочне стадо (прикладом є сировинна зона Обухівського молокозаводу
Київської області). В зв’язку зі складними умовами утримання корів, як в
сільськогосподарських підприємствах, так і у селян виникають проблеми з
кормами, випасом худоби. Дрібнотоварне виробництво не спроможне забезпечити
належну якість сировини, готової молочної продукції та рентабельність
виробництва.
В жодній країні світу немає такого дрібнотоварного виробництва – 1-2 корови на
сім’ю, а це понад 3 млн. здавальників. Тоді, як мінімальна сімейна ферма у
Польщі – 14 дійних корів, у Франції – 49 (середня сімейна ферма у цих країнах
налічує 100-150 дійних корів). У США – напрямок на молочні ферми з кількістю
дійних корів 1500-3000 і більше, з удоєм молока на 1 корову понад 8000 кілограм
молока на рік, а обслуговує таку ферму до 12 чоловік. При такому виробництві
молока можна очікувати і значних економічних результатів. Продуктивність
дійного стада на наших сільгосппідприємствах складає в середньому 2954,1 кг на
одну корову з ростом проти відповідного періоду 2004 року на 19,3 відсотка. У
56,3 відсотків сільгосппідприємств продуктивність корів нижча середнього
показника і не перевищує 2000 кг на корову. Такі підприємства малоперспективні,
виникає проблема низької рентабельності і скорочення поголів’я. У 36,2 відсотка
сільгосппідприємств продуктивність корів від 2000 до 4000 кілограм і тільки 7,5
відсотка господарств високопродуктивні з надоями від 4000 до 6000 і більше
кілограм на одну корову. Статистика продуктивності корів приватного сектора не
ведеться.
За статистичними даним за 2005 рік виробництво молока всіма категоріями
господарств склало 13802,5 тис. тонн в порівнянні з 2004 роком – 13740,8 тис.
тонн зросло на 1,1 відсотка. В тому числі, вироблено у сільгосппідприємствах
2578,8 тис. тонн молока або 18,7 відсотки до загальних обсягів, і господарствах
населення 11 223,7 тис. тонн, тобто 81,3 відсотків. Виробництво молока в 2005
році у сільгосппідприємствах зросло на 1,8 відсотка – це на 45,6 тис. тонн, у
приватному секторі цей показник знизився на 0,3 відсотка або на 30,4 тис. тонн.
Найбільші обсяги молока виробляються у господарствах: Львівської, Вінницької,
Полтавської областей.
Значний ріст виробництва молока проти минулого року відбувся у господарствах
таких областей: Вінницькій – 10,0 відсотків, Полтавській – 12,1, Донецькій –
4,8, Херсонській – 4,0. Зниження відбулося в АР Крим – на 7,5 відсотка, в
областях: Київській на – 2,4, Львівській на – 3,0, Миколаївській – на 2,8,
Одеській – на 15,6, Закарпатській – 9,8, Рівненській на – 1,6, Хмельницькій –
на 4,8. У 2005 року підприємствами молочної промисловості закуплено молока: від
сільгосппідприємств – 33 відсотки; від населення – 67 відсотків.
Рис. 2.1. Динаміка закупівлі молока
Характеристика обсягів закупівлі молока на промислову переробку показана на
рис. 2.1.
Найбільшу закупівельну ціну за молоко одержують господарства АР Крим,
Херсонської, Донецької, Одеської, Рівненської, Сумської, Запорізької,
Луганської областей (рис. 2.2, Додаток А).
Рис. 2.2. Рівень середніх закупівельних цін на молоко-сировину
в Україні, грн./т
Джерело: Дані Укрмолпрому
На рівні місцевих органів влади слід здійснювати заходи щодо припинення
стихійної форми закупівлі молока у регіонах, обмеживши д