РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РИЗИКУ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2.1. Тенденції розвитку малих підприємств легкої промисловості
України
Специфіка легкої промисловості як галузі економіки визначається швидкістю зміни вимог до продукції (щодо якості, відповідності тенденціям моди тощо), залежністю від уподобань споживачів, що зумовлює необхідність адекватного реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, великою кількістю конкурентів, певною залежністю від державної політики, креативністю підходів до виробництва продукції, залежністю від імпорту та експорту. У зв'язку з цим малі підприємства мають певні переваги порівняно з великими, основними з яких є гнучкість та мобільність, що обумовлює швидкість реагування на зміни ринкового попиту.
Вивчення тенденції розвитку малих підприємств легкої промисловості свідчить про зростання їх ролі у виробництві товарів легкої промисловості. Протягом останніх років зростає кількість малих підприємств, а також частка їх продукції у промисловому виробництві (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Виробництво промислової продукції малими підприємствами
у 2000-2006 рр. (за [126, 127])
2000 рік2001 рік2002 рік2003 рік2004 рік2005 рік2006 рікКількість малих підприємств, од.Вся промисловість 34497376524079543303441184483544295 Легка промисловість3249356439114189420340973945текстильна промисловість та пошиття одягу271029863305357636173527-виробництво шкіри та шкіряного взуття539578606613586570-2000 рік2001 рік2002 рік2003 рік2004 рік2005 рік2006 рікЧастка продукції малих підприємств у промисловому виробництві, %Вся промисловість 2,92,92,92,92,42,32,1 Легка промисловість9,611,112,213,411,811,810,7текстильна промисловість та пошиття одягу11,012,913,815,513,713,613,2виробництво шкіри та шкіряного взуття6,97,38,68,67,07,25,3
При цьому у легкій промисловості показник частки продукції малих підприємств є значно вищим, ніж у промисловості в цілому (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Частка продукції малих підприємств у промисловому виробництві (за [126, 127])
Зростання кількості малих підприємств у галузі пов'язано також із запровадженням спрощеної системи оподаткування.
Розглядаючи рівень розвитку малого бізнесу в цілому в Україні слід зазначити, що його визнано недостатнім порівняно із загальноприйнятими показниками у світі [102]. В середньому по Україні кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. чол. населення збільшилася майже вдвічі: з 34 до 66 підприємств (табл. 1.8). Проте ці дані не дають повного уявлення про дійсний стан речей. Так, у 2005 році з загальної кількості зареєстрованих малих підприємств (295,1 тис. підприємств) фактично реалізовували продукцію та надавали послуги 205,3 тис. (або 69,6%).
Таблиця 2.2
Основні показники розвитку малого бізнесу в Україні (за [92, 127])
Показники1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.Кількість малих підприємств, всього173404197127217930233607253791272741283398295109307398- темп зростання (% до минулого року)127,3113,7110,6107,2108,6107,5103,9104,1104,2Кількість МП на 10 тис. чол. населення344044485357606366Середньорічна кількість найманих працівників на МП, тис. чол.1559,91677,51709,81807,61918,52034,21928,01834,21746,0- темп зростання (% до минулого року) 111,8107,5101,9105,7106,1106,094,895,195,2Кількість працюючих у розрахунку на одне підприємство998887766
Впродовж 1998-2006 рр. спостерігається зростання кількості малих підприємств в Україні, при чому за останні роки темпи приросту дещо знизилися (рис. 2.2).
Рис.2.2. Темпи зростання кількості малих підприємств та кількості найманих працівників малих підприємств (за [92, 127])
Визначення стратегічних орієнтирів та стратегій розвитку малих підприємств потребує аналізу поточного стану галузі. Позитивні зміни макроекономічних показників, які формують споживчий ринок, відбулися починаючи з 1999 р. та позначилися і на становищі легкої промисловості: протягом 2000-2004 рр. галузь нарощує виробництво (приріст виробництва продукції в 2004 р. порівняно з 2003 р. склав 13,6%).
Однак починаючи з 2005 р. зростання галузі уповільнилося (зростання виробництва в галузі становило 0,3%), за підсумками роботи у 2006 р. спостерігається падіння обсягів виробництва (індекс промислового виробництва становив 98,1%). У 2007 р. темп відбулося зростання обсягів виробництва на 0,4% порівняно з 2006 р. (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Обсяг реалізованої промислової продукції та індекси промислового виробництва у 2001-2007 рр. (за [92, 127])
Темпи зростання середньомісячної номінальної заробітної плати працівників легкої промисловості відображають загальну тенденцію її зростання по промисловості в цілому (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Динаміка показника середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників, грн. (за [92, 127])
Однак, хоча показник середньомісячної заробітної плати перевищує законодавчо встановлені показники мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, його рівень майже вдвічі менший за розмір заробітної плати у промисловості (рис. 2.3). При цьому кількість працюючих на підприємствах легкої промисловості зменшилася майже в 1,8 рази (без врахування малих підприємств).
Рис. 2.3. Динаміка показника середньомісячної номінальної заробітної плати найманих працівників (за [92, 127])
Показник кількості працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам є майже найнижчим серед всіх видів економічної діяльності та складав на кінець 2005 р. 10,1% облікової кількості штатних працівників, за неналежних умов працюють 15,7 тис. працівників, з них 10,1 тис. жінок.
Окремого розгляду потребує питання здійснення діяльності п