Вы здесь

Розвиток механізмів ціноутворення в управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємства

Автор: 
Жданко Єлизавета Сергіївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U003048
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ЦІНИ
НА ПРОДУКЦІЮ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Дослідження ринкового середовища підприємств чорної металургії України

Провідною галуззю національної економіки України є гірничо-металургійний комплекс (ГМК), який забезпечує виробництво 25% ВВП. За обсягами виробництва чавуну і сталі ГМК України займає сьоме місце в світі, забезпечує близько 27% товарного виробництва країни і майже 45% валютних надходжень. Металургійні підприємства можуть забезпечити довгострокову фінансову базу для формування ефективної галузевої і технологічної структури в економіці України та її регіонів. Зокрема, фінансовий результат Донецької області залишається в тісній залежності від діяльності обмеженого кола крупних підприємств, найбільша питома вага яких доводиться на підприємства металургійного комплексу. Про це свідчать дані Головного управління статистики в Донецькій області: в 2005 р. на металургійний комплекс доводилися дві третини отриманого в промисловості області позитивного фінансового результату, питома вага підприємств металургії і обробки металу в загальнообласному обсязі реалізованої продукції склала 48%; чорні метали склали 66% експортних постачань Донецької області [89, с. 1]. Погіршення ситуації на світовому ринку може поставити ГМК, а також і всю країну в складний економічний стан. Загострення конкуренції на зовнішніх ринках зростатиме, тому на перший план найближчим часом виходитимуть завдання по зниженню собівартості, рівня енергетичних витрат, розширенню сортаменту і підвищенню якості та конкурентоспроможності металургійної продукції.
Все це обумовлює збільшення значення всесторонньої оцінки сучасного стану чорної металургії України, цінових тенденцій на ринку металургійної продукції і продукції суміжних галузей з метою розробки рекомендацій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної металургійної продукції і в цілому ефективності функціонування підприємств чорної металургії.
На сучасному етапі розвитку української економіки проблема вдосконалення ціноутворення, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках і, таким чином, поліпшення фінансово-економічних результатів діяльності металургійних підприємств є необхідними умовами для підйому промислового виробництва.
Одним з найважливіших атрибутів ринкової економіки є система вільного (договірного) ціноутворення. Проте, не дивлячись на те, що з часу лібералізації цін вже пройшло більше п'ятнадцяти років, і окремі підприємства мають певні практичні навики роботи в умовах ринкового ціноутворення, існують значні проблеми в методології і методиці встановлення цін, оцінки ефективності цінової політики і механізмів її реалізації. Не приділяється в даний час належної уваги роботі по розширенню використання цінових інструментів для реалізації цілей підприємства, тобто проведення активної цінової політики і стратегії. Все відмічене має пряме відношення до підприємств металургійного комплексу України, для яких ці проблеми особливо актуальні внаслідок того, що, мабуть, жодна інша галузь промисловості не є настільки залежною від рівня цін на продукцію і послуги галузей-монополістів: паливно-енергетичного комплексу, електроенергетики і залізничного транспорту. Згідно даних Державного інформаційно-аналітичного центру по моніторингу зовнішніх товарних ринків "Держзовнішінформ", у витратах виробництва вітчизняної металургії на їх частку доводиться понад 52% [90, с. 247]. Крім того, виняткову важливість і першочергову необхідність поглибленого опрацювання питань механізмів ціноутворення, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках обумовлює широка участь українських металургійних підприємств в зовнішньоекономічній діяльності.
Окремі теоретичні і методичні аспекти управління витратами виробництва і собівартістю металопродукції, проблеми управління ціноутворенням на продукцію чорної металургії досліджувалися вітчизняними та російськими дослідниками: О. Амошею, С. Аптекарем, Т. Бенєм, О. Журавковим, В. Красновою, Н. Намазбековим, А. Ільченко, Г. Свістуновим, М. Сорокіною, Л. Шевельовим, В. Чеплановим, О. Юзовим, Б. Тарасовим, О. Хотомлянським, Т. Чернатою та ін. В роботах цих авторів досліджено особливості ціноутворення на металургійну продукцію, принципи і методи, на яких воно базується, напрями вдосконалення процесу формування та управління цінами на продукцію металургійного комплексу [90-103]. Проте фундаментальні спеціалізовані праці - монографії, навчальні посібники, присвячені проблемам ціноутворення в чорній металургії, в основному датуються 1982-1990 рр., решта робіт - це, як правило, статті в спеціалізованих періодичних виданнях.
У адміністративно-командній економіці функцію ціноутворення виконувала держава: ціни носили скоріше номінальний характер, ніж виступали індикатором реальної споживчої вартості товару. Централізоване встановлення державних фіксованих цін на більшість видів продукції і послуг було невід'ємною частиною планового господарства. У міру просування продукту від виробника до споживача в ціні проводився послідовний облік витрат, що додавалися до кожної стадії, і відповідно прибутку на ці витрати. Собівартість продукції розглядалася як база ціни і займала в структурі витрат 85% [99, с. 18]. До 1967 р. відпускні оптові ціни на метал, як і на інші засоби виробництва, складалися з планової галузевої собівартості даного виду продукції та чистого доходу (прибутку) підприємства, визначуваного по середньому для галузі рівню рентабельності. У 1967 р. оптові ціни на чорні метали були істотно наближені до суспільно необхідних витрат, які визначалися на рівні підприємств, що характеризуються достатньою ефективністю і сучасним рівнем розвитку продуктивних сил. При обґрунтуванні рівня оптових цін із середньогалузевої собівартості виключалися витрати, обумовлені безгосподарністю, стихійними лихами та ін. Ціни на продукцію чорної металургії неодноразово змінювалися не тільки у зв'язку