Вы здесь

Агротехнічне обгрунтування технологічних заходів інтенсивного використання старосіяних травостоїв в умовах західного Лісостепу України

Автор: 
Цимбалюк Віктор Миколайович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U000538
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Коротка фізико-географічна характеристика західного Лісостепу України.
За даними А.І.Гуменюка [51], а пізніше В.Г.Крикунова і Н.И.Полупана [105],
територія заходу України, де проводились наші дослідження, це складна і
різноманітна частина всієї Лісостепової зони країни. Вона займає 37% території
Львівщини. Тут має місце чергування рівнинних і хвилястих рельєфів, масивів
лісу і площі полів, різної флори і фауни, сірих опідзолених і чорноземних
грунтів, суходільних і низинних лук та боліт. Західна частина її переходить в
Карпатське передгір'я з відносно м'яким вологим кліматом. Грунтотворчою породою
цієї зони є лесовидні суглинки, на яких утворювались опідзолені чорноземи,
темно-сірі та ясно-сірі опідзолені грунти. В балках і долинах річок поширені
лучні та торфові грунти.
На території Львівського Лісостепу виділено п'ять грунтових районів, в які
входять ландшафтні території з агрогрунтовими зонами. Площі цих зон в області
становлять 4-12% [51].
Зона, де проводилось стаціонарне дослідження, відноситься до західного
агрогрунтового району і характеризується слабохвильовою рівниною з часто
заболоченими долинами. В цій частині переважають опідзолені чорноземи і
темно-сірі опідзолені суглинкові грунти, які в більшості випадків глеюваті і
досить кислі. Вони часто переходять в лучні, дернові та болотні грунти,
особливо в занижених місцях рельєфу. В умовах перезволоження їх використовують
під сіножаті та пасовища, які містять багато гумусу і недостатньо забезпечені
фосфором і калієм.
С.Г.Харченко та А.І.Смирнова [207] вказують, що завдяки географічному положенню
клімат Львівщини специфічний. Так, літо, порівняно з такими широтами на сході,
більш холодне, а зима тепліша. Тут відбувається більш-менш поступовий перехід з
однієї пори року в іншу, а в грунтах буває більше зайвої вологи. Клімат на цій
території формується під переважаючим впливом повітря, яке приходить із заходу.
Це обумовлює теплий і вологий клімат. Сума опадів в середньому за рік становить
670-880 мм на північному заході області і 500-600 мм на південному. На теплий
період року припадає до 72% усіх опадів, але в окремі роки бувають досить
значні відхилення від середньорічної суми опадів.
Середня температура повітря найхолоднішого місяця - січня становить ?4?50,
найтеплішого - липня +17-190. Абсолютний мінімум температур повітря -34-350,
максимум +35-360. Тривалість безморозного періоду становить 140-160 діб, період
з температурою понад 50 - 205-210, а з температурою понад 100 ?155-165 діб.
2.2.Морфологічна будова та фізико-хімічні властивості грунту дослідної ділянки
Дослідження по вивченню впливу способів розподілу азотного добрива та
тривалості відростання травостою між циклами на їх біологічну продуктивність
проводились протягом 1996-1998 рр. в стаціонарному досліді Інституту
землеробства і тваринництва західного регіону УААН (с.Оброшино Пустомитівського
району Львівської області). Грунти осушені гончарним дренажем, темно-сірі
опідзолені, поверхнево оглеєні, середньосуглинкові за гранулометричним складом,
які утворились на лесовидних суглинках. Грунтові води залягають на глибині
240-350 см, а під час дощів їх рівень піднімається до 150-160 см. Вміст гумусу
в них 3-4%, фосфору 40-50, калію 60-80 мг/кг грунту, рН - 5,4-5,6.
В цілому грунт на дослідній ділянці слабо забезпечений рухомими формами фосфору
і калію. Злаковий травостій створений шляхом прискореного залуження. Так,
весною 1975 р. під покрив пажитниці однорічної посіяно травосуміш такого
складу: пажитниця багаьорічна (13кг/га), костриця лучна (12 кг/га), тимофіївка
лучна (6 кг/га). Всього було висіяно 31 кг/га кондиційного насіння злакових
трав.
Площа дослідних ділянок дорівнювала 72 м2, облікової 40 м2 , повторність
чотирикратна. Фосфорно-калійні добрива вносились до початку вегетації трав.
Азотні добрива вносилися дрібно: весною – до початку вегетації трав та після
кожного циклу використання згідно схеми досліду. РК вносили у формі
суперфосфату гранульованого та хлористого калію, а азотні добрива у формі
аміачної селітри.
2.3. Погодні умови в роки проведення досліджень
В період проведення досліджень агрометеорологічні умови в окремі роки були
неоднакові (табл.2.1). Так, 1996 р. був не зовсім сприятливий для вирощування
лучних трав. Відновлення вегетації трав відмічено в кінці першої декади квітня,
а вже в третій декаді встановилась тепла суха погода, коли температура повітря
була на 50 вища норми, а опадів випало всього 9% норми. У червні, липні та
серпні кількість опадів була нижчою від середноь-багаторічних показників. І
тільки у вересні їх кількість перевищувала цей показник більше як в 2 рази.
Погодні умови 1997 року мали свої особливості. Квітень був холодним, із
температурою повітря на 3,30 нижче багаторічної. В травні і червні температура
повітря піднялась вище багаторічної відповідно на 1,30 і 0,70 С. Опадів в
травні випало в 2 рази більше норми і дощі мали зливний характер. Червень на
опади виявився частково дефіцитним. В липні з одночасним пониженням температури
проти норми на 0,50 С опадів випало майже в 1,5 рази більше норми. Несприятливо
склалась погода у серпні, коли за місяць опадів випало у 1,8 рази менше норми.
Вересень майже не відрізнявся від середньо-багаторічних показників.
Таблиця 2.1
Метеорологічні показники по роках досліджень
(дані АМС с.Оброшино)
Місяці
За
Показники
IV
VI
VII
VIII
IX
вегет.
Період
Температура, оС

Середньо-
багаторічні
7,4
12,9
16,3
17,5
16,9
13,1
8,0
13,2
За 1996 р.
7,8
16,3
16,5
15,6
17,1
9,9
8,9
13,2
За 1997 р.
4,1
14,2
17