РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
В дослідженні взяли участь 214 осіб обох статей віком 18 - 25 років. Четверо обстежуваних були виключені із вибірки за причини наявності у них серцево-судинних захворювань. Таким чином, генеральну вибірку склали 210 осіб, які за даними медичного обстеження були практично здоровими людьми та віднесені до першої медичної категорії.
За день до експерименту обстежувані попереджались про необхідність виключення кави, алкоголю та обмеження тютюнопаління (для тих, хто палить) з метою зменшення впливу сторонніх чинників на ССС.
Дослідження проводили у два етапи: на першому етапі реєстрували гемодинамічні та серцево-судинні показники організму обстежуваних за наступних умов: а) у положені лежачи із розслабленою мускулатурою, уникаючи подразнень, що викликають емоційні реакції; б) через тривалий час після фізичних, розумових та емоційних навантажень; в) на тще серце; г) при комфортній температурі приміщення (20-22?), що не викликає відчуття холоду та не дає перегрівання тіла; д) у першій половині дня. На другому етапі в той самий день обстежувані проходили комп'ютерні тести по дослідженню їхніх психофізіологічних властивостей. Така послідовність зумовлена запобіганням впливу психофізіологічного навантаження у вигляді роботи на комп'ютері на організм людини у разі оберненої послідовності.
Реєстрація усіх досліджуваних показників проводилась в осіннє-зимовий період. Цим мінімізувався вплив весняних гормональних змін в організмі та літньої високої температури [129] на результати дослідження.
2.1. Обгрунтування вибору методики для визначення основних властивостей нервової системи
Серед існуючих на сьогоднішній день різноманітних методів дослідження у психофізіології [49, 90, 126, 158] для визначення основних властивостей нервової системи широкого розповсюдження набули методики А.Є.Хільченка в модифікаціях М.В.Макаренка [69, 74, 79]. В таблиці 2.1. наведені значення функціональної рухливості нервових процесів, одержані різними авторами при застосуванні однакової методики, але різних приладів та комп'ютерних систем.
Як видно з таблиці, значення показника функціональної рухливості у різних авторів дуже розбіжні. Така ж картина спостерігається і з показником сили нервових процесів, яку одні автори [64, 79] визначають за показником працездатності головного мозку (за сумою помилок), які були допущені досліджуваними під час виконання всього дозованого завдання, інші - за сумарною кількістю опрацьованих сигналів за 5 хвилин роботи [9], ще інші автори - за "градієнтом сили" нервової системи, яка визначається діленням величини латентного періоду (ЛП) сенсомоторної реакції у відповідь на слабкий сигнал до величини ЛП на сильний подразник, та за
Таблиця 2.1
Абсолютні значення функціональної рухливості нервових
процесів обстежуваних у різних авторів з використанням
однакової методики, але різних засобів дослідження
АвторРік дос-
лідженняЗасіб дос-лідженняВік об-стежу-ванихФРНП, мс
М ? mМакаренко М.В.1987ПНН - 225 - 35628,5 ? 106 *Чайченко Г.М.1990ПНН - 221 - 25595,9 ? 12Редька В.П.1997ПНН - 221 - 2264 ? 0,7Давидова О.М. 1998ПНДО14 - 17105,7 ? 2,23Кравченко О.К.1998ПНДО21 - 25105,3 ? 2,7Макарчук М.Ю.1998Комп'ютерний тест19 - 24479,5 ? 17,2Костенко С.С.2000Комп'ютерний тест18 - 22350,7 ? 5,96 Примітка. * - усереднені значення ФРНП.
"коефіцієнтом сили" як співвідношення величин ЛП на початку і в кінці дослідження [83, 89, 90]. Тому дуже важко підібрати адекватні методики дослідження основних властивостей нервової системи, які підходили б для їхнього кількісного аналізу.
До такого ж висновку прийшов і Г.М.Чайченко [113], провівши порівняльний аналіз ряду основних методичних підходів, що використовуються для оцінки деяких властивостей вищої нервової діяльності людини.
Враховуючи суперечності між даними різних авторів та вище наведені розбіжності в значеннях показників, на кафедрі фізіології людини і тварини Київського університету була розроблена комп'ютерна програма для визначення основних властивостей нервової системи [54]. Серед психофізіологічних показників, які пропонує програма, в даній роботі досліджувались такі:
- функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП, мс), що виражалась як максимальний темп пред'явлення подразників, при якому обстежуваний робив не більше заданого відсотку помилок. Низькі значення даного показника свідчать про високий рівень ФРНП, та навпаки, високі - про низький [69, 79, 116];
- працездатність головного мозку (ПГМ, у % зроблених помилок). Чим менше помилок, тим вищий рівень працездатності головного мозку. За М.В.Макаренко [69, 79] ПГМ є показником сили нервової системи;
- коефіцієнт сили нервової системи (КС), який визначали як відношення середнього значення перших 10 величин латентних періодів (ЛП) сенсомоторної реакції до середнього значення останніх 10 величин ЛП у серії із 240 подразників. Низькі значення КС вказують на силу нервової системи, та навпаки, високі - на її слабкість [90];
- показник успішності роботи (ПУР, ум.од.), що розраховували за формулою:
ПУР = (240 ? N) / (N ? ЛПс), (2.1)
де 240 - кількість подразників в серії тесту,
N - кількість помилок,
ЛПс - середній латентний період простої сенсомоторної реакції (мс).
Чим вище значення даного показника, тим вищий рівень ефективності роботи [89];
- латентні періоди реакцій вибору двох із трьох подразників окремо для правої руки (ЛПпр, мс), лівої (ЛПл, мс) та середній для обох рук (ЛПс, мс).
Всі перераховані показники досліджували при застосуванні як першосигнальних (кола різних кольорів), так і другосигнальних (слова) подразників.
2.2. Оцінка врівноваженості людини при реакції
стеження за рухомим об'єктом (РРО)
Реакція на рухомий об'єкт відноситься до загального класу реакцій стеження і є однією з найзручніших моделей операторської діяльності