розділ 2.1), вивчення ЕЕГ проводилось у стані функціонального спокою (фонова активність) і при ритмічній фотостимуляції.
Зональний розподіл питомої ваги основних ритмів ЕЕГ в групі з нормальними рухами і гіперкінезами приводиться на рис. 3.3.
Як видно з представлених даних, ці показники при нормальних рухах відзначаються зональною різноманітністю. Особливо це торкається альфа-ритму, який в нормі характеризується відомим спадаючим потилично-лобним градієнтом в обох півкулях - в правій 39,4 ? 2,1 - 30,2 ? 1,0 %, в лівій 40,2 ? 2,1 - 28,9 ? 1,1% (р ? 0.05). В розподілі бета- і тета-ритмів достовірні зональні відмінності не встановлені, відмічений спадаючий лобно-потиличний градієнт
дельта-ритму (р ? 0.05). При ритмічній фотостимуляції реактивність структур кори великих півкуль проявляється в достовірному зменшенні питомої ваги альфа-активності в задніх відділах обох півкуль ( центральні, тім'яні і потиличні зони) і тенденції до збільшення представленості бета-ритму.
При хореїчних гіперкінезах зональний розподіл питомої ваги основних ритмів ЕЕГ має інші особливості. Не реєструється спадаючий потилично-лобний градієнт альфа-ритму, в усіх областях кори рівень цього діапазону достовірно менший, ніж в нормі. Не встановлені відмінності в зональному розподілі і величині бета-ритму.
Реєструється достовірно вищий рівень тета-діапазону, його питома вага переважає в правій півкулі. Встановлені більш висока питома вага дельта-рівня і його наростаючий потилично-лобний градієнт, який також має тенденцію до збільшення в правопівкулевих структурах.
Ритмічна фотостимуляція при гіперкінезах виявляє зниження загальної реактивності кори великих півкуль за показниками швидких хвиль ЕЕГ. Відсутня характерна для норми десинхронізація альфа-ритму, не відзначені зміни рівня бета-ритму. Разом з цим в лобних, скроневих і тім'яних зонах зареєстрований ріст питомої ваги тета-частот, які також переважають у правій півкулі. Встановлена ареактивність кори в дельта-діапазоні.
Представляє інтерес міжпівкулева характеристика зонального розподілу питомої ваги основних ритмів ЕЕГ (табл. 3.4, 3.5). В обох групах досліджуваних встановлений порівняно рівномірний розподіл альфа-ритму при симетричних відведеннях; його більш висока питома вага спостерігається в центральних, тім'яних і потиличних зонах кори. При фотостимуляції, як відмічено, виражене зменшення питомої ваги альфа-активності спостерігається в групі здорових. В обох півкулях представленість цього ритму при гіперкінезах достовірно знижена, особливо в задніх зонах кори.
Вивчення зонального розподілу питомої ваги бета-ритму не встановило достовірних внутрішньо- і міжпівкулевих відмінностей в обох групах досліджуваних.
Таблиця 3.4.
Зональний розподіл питомої ваги основних ритмів ЕЕГ у фоновій активності і
при ритмічній фотостимуляції в групі з нормальними рухами (М ± m, %)
ВідведенняФонова активністьФотостимуляціяФонова активність ФотостимуляціяАльфа-ритмБета-ритмFd30.2 ± 1.026.3 ± 0.916.8 ± 0.520.2 ± 0.5Fs28.9 ± 1.126.0 ± 0.916.2 ± 0.519.6 ± 0.5Td31.6 ± 1.127.5 ± 1.019.2 ± 0.623.1 ± 0.6Ts30.5 ± 1.127.4 ± 0.920.6 ± 0.623.8 ± 0.6Cd37.2 ? 0.933.5 ? 0.9*20.4 ? 0.922.1 ? 0.5Cs37.9 ? 0.732.1 ? 0.2*20.9 ? 0.821.4 ? 0.9Pd36.2 ± 1.232.1 ± 1.2*18.2 ± 0.722.6 ± 0.6Ps35.3 ± 1.331.6 ± 1.3*18.5 ± 0.721.1 ± 0.7Od39.4 ± 1.334.7 ± 1.3*20.0 ± 0.723.6 ± 0.7Os40.2 ± 2.135.1 ± 1.3*19.9 ± 0.724.0 ± 0.7Тета-ритмДельта-ритмFd24.4 ± 0.525.2 ± 0.427.1 ± 0.827.2 ± 0.8Fs24.7 ± 0.525.5 ± 0.428.5 ± 1.027.4 ± 0.7Td23.7 ± 0.524.2 ± 0.519.6 ± 1.121.0 ± 0.8Ts23.9 ± 0.524.8 ± 0.520.2 ± 0.622.5 ±0.6Cd25.3 ? 0.824.7 ? 0.922.1 ? 1.022.4 ? 1.2Cs24.8 ? 0.126.3 ? 0.723.4 ? 0.922.9 ? 0.8Pd22.7 ± 0.623.5 ± 0.719.2 ± 1.320.1 ± 0.8Ps23.9 ±0.523.9 ± 0.520.3 ±1.820.2 ± 0.9Od22.0 ± 0.622.2 ± 0.617.4 ± 2.417.6 ± 0.5Os21.6 ± 0.521.3 ± 0.517.5 ± 0.517.9 ± 0.6Примітки до таблиць 1-2: * - р?0,05. Відведення d - праве, s - ліве, F - лобне,
T - скроневе, C - центральне, P - тім'яне, O - потиличне.
Таблиця 3.5.
Зональний розподіл питомої ваги основних ритмів ЕЕГ у фоновій активності і
при ритмічній фотостимуляції в групі з гіперкінезами (М ± m, %)
ВідведенняФонова активністьФотостимуляціяФонова активність ФотостимуляціяАльфа-ритмБета-ритмFd21.8 ± 1.922.8 ± 1.917.5 ± 0.818.3 ± 1.3Fs22.3 ± 2.123.5 ± 2.017.4 ± 0.918.1 ± 1.2Td22.4 ± 1.924.7 ± 1.920.5 ± 1.220.4 ± 1.2Ts25.1 ± 1.825.0 ± 2.122.5 ± 1.122.2 ± 1.3Cd23.8 ? 0.724.3 ? 1.019.3 ? 1.120.4 ? 1.3Cs22.6 ? 0.921.8 ? 0.821.1 ? 0.922.3 ? 1.9Pd24.1 ± 2.526.2 ± 2.820.9 ± 1.221.9 ± 1.7Ps25.4 ± 2.928.4 ± 3.121.5 ± 1.521.4 ± 1.7Od25.3 ± 2.327.6 ± 2.321.9 ± 1.221.5 ± 1.5Os26.1 ± 2.729.5 ± 2.719.8 ± 1.722.1 ± 1.6Тета-ритмДельта-ритмFd30.5 ± 0.737.0 ± 0.7*36.2 ± 1.934.9 ± 2.2Fs27.3 ± 0.732.9 ± 0.633.9 ± 2.131.6 ± 2.2Td29.0 ± 0.732.2 ± 0.729.5 ± 2.028.5 ± 2.0Ts26.6 ± 0.728.6 ± 0.825.5 ± 1.826.2 ± 2.1Cd29.7 ? 0.533.1 ? 1.028.4 ? 0.828.9 ? 1.0Cs24.9 ? 1.030.2 ? 0.726.3 ? 0.727.2 ? 0.8Pd27.5 ± 0.929.2 ± 0.932.8 ± 1.534.6 ± 2.3Ps24.5 ± 0.924.4 ± 0.929.5 ± 2.328.7 ± 3.0Od28.9 ± 0.929.1 ± 0.923.2 ± 1.823.7 ± 2.4 Os25.0?0,7 27.8 ± 0.823.4 ± 2.123.5 ± 2.6 При реєстрації тета-ритму при гіперкінезах, як вказувалось, спостерігається міжпівкульна асиметрія його питомої ваги з підвищенням в правій півкулі. Подібні зміни реєструються як в фоновій активності, так і при ритмічній фотостимуляції.
При аналізі дельта-ритму в обох групах досліджуваних не встановлені достовірні міжпівкулеві відмінності.
Міжпівкулев