Ви є тут

Діяльність органів виконавчої влади в регіоні України: організаційно-правові засади

Автор: 
Проценко Тарас Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000893
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ
ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧ ОЇ ВЛАДИ В РЕГІОНІ
2.1. Правовий статус органів виконавчої влади
в регіоні України та їх повноваження
Здійснення “державної влади”, зокрема, “виконавчої”, що за Конституцією України
є категорією “державної влади”, базується на засадах (і відповідній їй реальній
тенденції) централізації.
Централізація у здійсненні державної влади за своєю суттю є концентрацією цієї
влади в одному центрі, що може бути наслідком передачі певному центральному
органу функцій, завдань чи повноважень у визначеній сфері державного
управління. Але така концентрація може бути також продуктом проведення певної
політики деконцентрації, що є способом проведення централізації і спрямована на
більш досконале забезпечення єдності й цілісності держави, її економічного й
правового простору.
Реалізація цієї політики покладається на місцеві органи виконавчої влади,
безпосередньо підпорядковані центру [157], прямо включені до “владної
вертикалі” [158].
В Україні дія цих органів у системі виконавчої влади визначена на
конституційному рівні. Відповідно до положень Основного Закону виконавчу владу
в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють “місцеві державні
адміністрації” [9,12]. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на
посаду й звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету
Міністрів України.
Органи виконавчої влади в регіоні – це цілісні самостійні структурні утворення
державного апарату, що є організованим колективом людей, який діє в межах
закріпленої за ним компетенції від імені держави з метою вирішення завдань, що
стоять перед державою і суспільством, здійснюють функції виконавчої влади й для
цього наділені повноваженнями державно-владного характеру.
Державний орган – це громадянин або колектив громадян, що наділені владними
повноваженнями для здійснення завдань і функцій держави й діючий у
встановленому порядку [160].
Правовий статус державних органів визначається Конституцією України, законами
України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України й
актами виконавчих органів, положеннями про органи й іншими нормативними
правовими актами. Компетенція державного органу, що утворюється багато в чому
залежить від суб’єктів – засновників цього органу й визначається законами,
указами, положеннями й іншими нормативними правовими актами й відповідно такими
ж актами може змінюватись і доповнюватись.
Відповідно до конституційно-правового статусу органи державної влади
наділяються владними повноваженнями, у силу чого їх рішення носять обов’язковий
характер для всіх суб’єктів правовідносин і за необхідності підкріплюються
примусом з боку держави.
Конституційне закріплення органів, що здійснюють виконавчу владу в Україні та в
регіонах є складовою частиною поняття основ конституційного ладу України.
Перелік цих органів є вичерпним, що говорить про особливу їх роль у
життєдіяльності держави. Тому, щоб була системна єдність усіх цих органів, має
бути встановлено чіткий порядок організації і функціонування кожного з них,
наділивши їх певним колом повноважень. Самого переліку органів виконавчої влади
в Україні в кожному регіоні в Конституції немає, що підкреслює демократичний
характер організації влади в Україні.
Кожний орган виконавчої влади має діяти відповідно до своїх повноважень і
предмета відання. Тому обсяг власних повноважень слід розглядати як визначену
міру самостійності органів виконавчої влади. Для цього має бути чітко визначена
правова регламентація їх діяльності й порядок утворення, що дозволить визначити
їх функціональне навантаження.
Правовий статус місцевих державних адміністрацій визначено Конституцією
України, Законом “Про місцеві державні адміністрації”, іншими законами й
нормативними актами України. У своїй діяльності місцеві адміністрації керуються
також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої
влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних державних
адміністрацій, які відповідно п. 10 ст. 106 Конституції України призначаються
на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів на термін
повноважень Президента України й набувають повноважень із моменту призначення,
а до складу місцевої державної адміністрації, крім голови адміністрації,
входять його перший заступник, не більше трьох заступників, керівники
управлінь, відділів та інших структурних підрозділів.
Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд
Кабінету Міністрів вносяться Прем’єр-міністром. Кандидатури на посади голів
районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться
головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну вакансію
вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої
кандидатури Прем’єр-міністр чи голова обласної державної адміністрації вносять
на розгляд Кабінету Міністрів нову кандидатуру.
Повноваження голови місцевої державної адміністрації припиняються Президентом
України у разі:
- порушення ним Конституції і законів України;
- втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
- визнання судом недієздатним;
- виїзду на постійне проживання до іншої країни;
- набуття чинності звинувачувального вироку суду;
- за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених Законом
“Про місцеві державні адміністрації” і законодавством про державну службу;
- висловлення недовіри більшістю (двома третинами) голосів відповідної ради;
- подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Президент України також може припинити повнова