Ви є тут

Енергопотоки та енергозбереження на підприємствах по виробництву продукції свинарства

Автор: 
Панцир Юрій Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U000914
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В СВИНАРСТВІ
2.1. Дослідження енерговитрат при виробництві продукції свинарства
Виробництво продукції свинарства характеризується як прямими енерговитратами,
так і енерговитратами оречевленими в витратних матеріалах, засобах виробництва
тощо. Пряма енергія використовується безпосередньо на виконання тих чи інших
операції технологічних процесів (освітлення, опалення, транспортування і т.д.),
для підтримання необхідних режимів технологій, а оречевлена енергія представляє
собою сукупні витрати енергії на виробництво, переробку, транспортування тих чи
інших машин, обладнання, матеріалів.
Технології виробництва продукції свинарства складаються з окремих технологічних
процесів, режими, яких обумовлені зоотехнічними, санітарно –гігієнічними та
організаційно – господарськими вимогами. Для забезпечення та підтримання
необхідних режимів технологічних процесів в залежності від кліматичних умов,
пори року, породи та віку тварин необхідна різна кількість тих чи інших
енергоресурсів (електрична та теплова енергія, рідке, тверде та газоподібне
паливо, а також кількість та якість кормів, санітарно-ветеринарних препаратів,
затрат праці тощо).
Також необхідно відмітити й те, що по характеру зміни кількості на протязі
періоду відгодівлі енерговитрати можуть бути постійними та змінними. До
постійних відносяться енерговитрати, які оречевлені в будівлях та спорудах,
машинах і обладнанні, амортизація яких переноситься на енергоємкість виробленої
продукції, та інші енерговитрати. До змінних у процесі виробництва свинини
належать витрати енергії, які пов’язані безпосередньо з виробництвом продукції
і залежать від віку тварин, кліматичних умов, пори року тощо.
Для отримання високих приростів живої маси свиней та якісної продукції на
підприємствах по виробництву продукції свинарства необхідно суворо
дотримуватися технології виробництва та зоотехнічних вимог до утримання свиней.
Технологіями виробництва продукції свинарства передбачено такі основні
технологічні процеси:
* створення мікроклімату (опалення, вентиляція, освітлення);
* приготування кормів;
* годівля;
* напування;
* прибирання гною;
* санітарно-ветеринарні та протиепізоотичні заходи для створення мінімальної
бактеріальної забрудненості в середовищі перебування тварин.
На свинарських підприємствах різної виробничої потужності та рівня механізації
виробничих процесів по різному виконуються вищезгадані технологічні процеси. На
невеликих свинофермах з низько механізованими технологічними процесами для
виконання технологічних операцій використовується ручна праця, а на великих
високомеханізованих та комплексно-механізованих свинокомплексах ручна праця
практично зведена до мінімуму.
Для виконання технологічних процесів виробництва продукції свинарства на різних
підприємствах енерговитрати суттєво відрізняються як в кількісному, так і в
якісному плані (тобто енергоємкість технологічних процесів суттєво
відрізняється). Так, на невеликих свинофермах та малих свинофермах
селянсько-фермерських господарств деякі, або всі технологічні процеси
виконуються вручну. На середніх неспеціалізованих свинофермах ті ж процеси
виконуються вже мобільною технікою і витрачаються при цьому паливо-мастильні
матеріали, а на великих свинокомплексах по відгодівлі свиней на промисловій
основі використовуються потоково-технологічні лінії з використанням електричної
енергії.
Отже, навіть не проводячи детальних розрахунків, а обмежившись тільки описами
технологій, типових проектів [137, 191], технологічними картами [190, 192] і
свідченнями інженерів енергетиків свинарських підприємств, можна висловити
припущення, що структура сукупних енерговитрат на свинарських підприємствах
різної виробничої потужності неоднакова, тобто деякі складові сукупних
енерговитрат із збільшенням виробничої потужності збільшуються за лінійним
(близьким до лінійного) законом, а деякі – за нелінійним. Наприклад
енерговитрати, що оречевлені в будівлях і спорудах, згідно кошторису витрат
матеріалів на будівництво приміщень, з врахуванням біоенергетичних еквівалентів
будівельних матеріалів, із збільшенням виробничих потужностей збільшується
лінійно. Енерговитрати, що оречевлені в кормах змінюються майже лінійно – це
пояснюється тим, що при годівлі свиней менш калорійними (в основному на
невеликих свинофермах та комплексах) останніх витрачається більше, а при
годівлі більш калорійними (промислова технологія ) – менше. При використанні
кормів власного виробництва для годівлі свиней їх енергоємкість дещо менша
через відсутність значних енерговитрат на транспортування та амортизацію
складських приміщень.
Енергія, що оречевлена в машинах і обладнанні, експлуатаційні енерговитрати
машин і обладнання та затрати ручної праці, виражені в енергетичних одиницях,
взаємно доповнюють одна одну. Тобто на невеликих свинофермах
селянсько-фермерських господарств переважає ручна праця, а механізація у
виробничих процесах використовується мало через відносно високу вартість
техніки та невеликі обсяги виробництва. Із збільшенням поголів’я ручна праця
для виконання технологічних процесів стає економічно недоцільною, отже
починається впровадження спочатку малої механізації, потім потокових
технологічних ліній, а при збільшенні виробничої потужності до 12-24 тис. гол.
за рік (промислова технологія виробництва свинини) обсяги виробництва
дозволяють впроваджувати високомеханізовану та комплексно-автоматизовану
технологію виробництва продукції свинарства на промисловій основі. При цьому
затрати ручної праці практично зведені до мінім