Ви є тут

Інтеграційні процеси в сільськогосподарських формуваннях приміської зони

Автор: 
Приліпка Олексій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001093
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
2.1. Стан виробництва сільськогосподарської продукції
Стан виробництва сільськогосподарської продукції є передумовою і результатом здійснення інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі. Наявність в достатній кількості сировини сприяє розширенню і повному використанню потужностей переробних підприємств, зменшенню затрат на одиницю вироблюваної продукції. Водночас раціональна інтеграція забезпечує виробникам сировини одержання додаткового прибутку.
Проте в період реформування сільського господарства (90-і роки ХХ ст.), що продовжується й понині, у вказаній галузі сталися негативні зміни. Вони проявились, передусім, у скороченні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. У 1999 р. порівняно з 1990 р. виробництво валової продукції в Україні зменшилось на 40%, зерна - на 48, овочів - на 18, плодів і ягід - на 59, м'яса - на 61, молока - на 49 %. У переробній промисловості знизилось завантаження потужностей, зменшилось виробництво різних продуктів харчування. Це згубно позначилось на душовому споживанні харчових продуктів. Так, у 1998 р. проти 1990 р. споживання м'яса і м'ясопродуктів на душу населення в країні скоротилось вдвічі, молока і молокопродуктів - на 43%, фруктів і винограду - на 47,3% [9].
Окремі з явищ, притаманних АПК України в цілому, подібним чином проявляються і в різних галузях сільського господарства приміської зони м. Києва, зокрема, в підприємствах суспільного сектора Києво-Святошинського району. На початок реформування всі підприємства району належали до системи радгоспів. Під час реформування були створені господарські товариства (ТОВ) -14 одиниць, приватні підприємства (ПСП) - 2 одиниці, сільськогосподарські кооперативи (СГК) - 3 одиниці. Сім підприємств залишились у державному підпорядкуванні і три підприємства - як підсобні господарства. Основними видами товарної продукції в підприємствах району й нині є зерно, овочі відкритого і закритого ґрунту, плоди і ягоди, молоко, тварини, в першу чергу великої рогатої худоби на м'ясо.
У 2000 р. порівняно з 1990 р. в зазначеній групі підприємств виробництво зерна скоротилось на 34,3%, овочів відкритого ґрунту - майже вп'ятеро, овочів закритого ґрунту - на третину, молока і приросту живої маси тварин - відповідно у три і чотири рази (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.Виробництво сільськогосподарської продукції в підприємствах
суспільного сектора Києво-Святошинського району, т
ПродукціяРоки2000 р. у % до 1990 р. 1990199619992000Зерно169651018588991115465,7Овочі відкритого ґрунту5468813796102741183921,6Овочі закритого ґрунту2261010865133951523167,4Плоди і ягоди14131158337083549538,9Молоко6226024452184981642226,4Приріст живої маси великої рогатої худоби32601121102794529,0Всього валової продукції сільського господарства, тис. грн.8321242459402773819045,9у тому числі:- рослинництва5141328422318733046059,2- тваринництва31799140378404773024,3
Слід зауважити, що зменшення виробництва плодоовочевої продукції у суспільному секторі певною мірою було компенсовано його збільшенням на присадибних і дачних ділянках населення. Так, у 2000 р. в таких господарствах було зібрано овочів відкритого ґрунту близько 12,7 тис. т, що перевищує відповідний показник підприємств суспільного сектора на 860 т, або на 7,3%.
Проте в останні роки намітились деякі позитивні зрушення в овочівництві сільськогосподарських підприємств: у закритому ґрунті валові збори овочів у 2000 р. проти 1996 р. зросли на 4366 т, або на 40,2%, і перевищили збори овочів відкритого ґрунту на 28,7%. Для порівняння тут принагідно вказати, що у 1990 р. овочі закритого ґрунту займали лише 29,3% від усього збору овочів. Загалом валові збори овочів у підприємствах суспільного сектора впродовж 1996-2000 рр. збільшились на 9,8%.
Однак це не забезпечило приросту валової продукції сільського господарства в цілому, що зумовлювалось зменшенням виробництва продукції тваринництва. Останнє у досліджуваному періоді відбувалось особливо стрімкими темпами. Врешті, обсяг виробництва продукції тваринництва 2000 р. становив лише 24,3% від обсягу 1990 р., а продукція сільського господарства - 45,9%.
Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції залежать від багатьох факторів. Одним із них є площа сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі. Від розміру земельних ресурсів, у свою чергу, залежать площі посіву сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень та поголів'я тварин. У 2000 р. порівняно з 1990 р. площа сільськогосподарських угідь у підприємствах району зменшилась на 6414 га, або на 21,2%, а площа ріллі - на 3915 га, або на 16,7%. При цьому площа збору овочів відкритого ґрунту скоротилась у чотири рази, а її частка у загальній посівній площі - на 8,9% (табл. 2.2.). Водночас посіви зернових і зернобобових культур збільшились на 6,1%, і їх частка в загальній посівній площі зросла з 18,3% до 23,2%. Поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 64,8%, а в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь - на 44,5%. Звідси випливає, по-перше, що темпи скорочення площ земельних угідь не співрозмірні із темпами зменшення виробництва продукції: останні були вищі за перші. По-друге, зазнала суттєвих змін структура посівних площ. Як буде з'ясовано нижче, зниження в структурі посівів частки овочів відкритого ґрунту мало негативний вплив на ефективність виробництва. По-третє, зменшення поголів'я тварин зумовлено не стільки скороченням сільськогосподарських угідь, скільки іншими чинниками.
Значний вплив на валове виробництво продукції мають врожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин. У 2000 р. проти 1990 р. врожайність усіх основних сільськогосподарських культур (крім овочів закритого ґрунту) і продуктивність тварин у підприємствах помітно знизилась (табл. 2.3). Особливо відчутним було зниження врожайності зернов