РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, УМОВИ, МЕТОДИКА ТА ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Завдання та методика проведення досліджень
Капуста білоголова є однією з найбільш вимогливих до родючості ґрунту овочевих культур. Завданням наших досліджень було вивчення ефективності мінеральних добрив на темно-сірих опідзолених ґрунтах при вирощуванні різних груп стиглості цієї культури в Північному Лісостепу України. В роботі передбачалося вивчення функціонального впливу різних доз мінеральних добрив на ріст і розвиток рослин та умови формування врожаю гібридів капусти білоголової трьох груп стиглості, на агрохімічні параметри ґрунту, а також економічні показники ефективності їх застосування.
Завдання наших досліджень включало вивчення наступних питань: вивчення динаміки зміни окремих параметрів поживного режиму ґрунту при використанні різних доз мінеральних добрив; визначення господарського виносу основних елементів живлення врожаєм та встановлення коефіцієнтів їх використання з добрив; вивчення впливу мінеральних добрив на продуктивність та показники якості головок гібридів капусти білоголової різних груп стиглості; проведення економічної оцінки використання мінеральних добрив під гібриди капусти білоголової різних груп стиглості.
Дослідження по вивченню впливу добрив на поживний режим темно-сірого опідзоленого ґрунту Північного Лісостепу України, врожайність та якість врожаю капусти білоголової проводили польовими і лабораторними методами в 1999-2001 рр.
Польові дослідження проводились в овочевому стаціонарі кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ, на базі агрофірми ТОВ "Біотех" Бориспільського району Київської області, в овочевій сівозміні з наступним чергуванням культур:
1. озима пшениця,
2. цибуля ріпчаста,
3. помідор,
4. капуста білоголова,
5. морква столова + буряк столовий,
6. огірок.
Дослідження проводили з використанням перспективних інтенсивних гібридів селекції голландської фірми Syngenta seeds B.V (S&G) різних груп стиглості: ранній - Резістор F1 (Resistor F1) (період достигання - 62-65 днів після висадки розсади); середньостиглий - Куісто F1 (Quisto F1) (90-100 днів); пізній - Маратон F1 (Marathon F1) (130-140 днів). Зазначені гібриди є занесеними до Державного Реєстру сортів рослин України з 1998 р.
Для посіву використовували насіння оброблене за технологією PRECISEMO із схожістю 92-96%. Посів капусти проводили безпосередньо у відкритий ґрунт сівалкою точного висіву "Стенхей-870" на гряди із забезпеченням рекомендованої для кожної групи стиглості густоти стояння (рання капуста - 60 тис./га, середньостигла - 50 тис./га, пізня - 40 тис./га). Прямий висів насіння проводили в типові для цієї агрокліматичної зони строки: 1999 р. - 17 квітня, 2000 р. - 14 квітня, 2001 р. - 16 квітня.
Дослідження з добривами проводили згідно схеми що викладена в табл.2.1. Комбіноване добриво "Гармонія" (КДГ) виробництва ВАТ "Рівнеазот", із співвідношенням макроелементів (N:P:K) як 12:16:20, вносили у передпосівну культивацію. Підживлення азотом здійснювали у фазу 4-6 листочків культури, а азотом та калієм - на початку фази формування головок гібридів. Для цього використовували селітру аміачну (ГОСТ 2-85Е) та калімагнезію (ТУ 113-13-98-01-91). При розрахунку доз добрив дотримувались рекомендованого під капусту білоголову співвідношення макроелементів (N:P:K) - 1,2:1,0:1,5.
Таблиця 2.1-
Схема внесення мінеральних добрив під гібриди капусти різних груп стиглості в стаціонарному досліді на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому ґрунті, 1999-2001 рр.
Варіант дослідуПоживна сполукаРезістор F1 (ранньостиглий)Куісто F1 (середньостиглий)Маратон F1 (пізньостиглий)Строк внесення добривпередпосівне (КД "Гармонія"), кг/га д.р.підживлення (NK), кг/га д.р.передпосівне (КД "Гармонія"), кг/га д.р.підживлення (NK), кг/га д.р.передпосівне (КД "Гармонія"), кг/га д.р.підживлення (NK), кг/га д.р.4-6 листочкиформу-вання головки4-6 листочкиформу-вання головки4-6 листочкиформу-вання головкиБез добрив (контроль)---------1,0 доза
КДГ (550 кг/га)* +N40K30N663010663010663010P2O588--88--88--K2O110-30110-30110-301,5 дози
КДГ (825 кг/га)* +N50K30N993020993020993020P2O5132--132--132--K2O165-30165-30165-302,0 дози
КДГ (1100 кг/га)* +N60K30N132303013230301323030P2O5176--176--176--K2O220-30220-30220-30Примітка: *доза КДГ вказана у фізичній масі
Розмір посівної ділянки становив 36 м2, облікової - 32 м2. Повторність досліду була трикратною, а розміщення варіантів - систематичним.
Відбір і підготовка до аналізів зразків ґрунту та рослин здійснювалась відповідно до вказівок та рекомендацій приведених в підручниках та посібниках: "Агрохімія. Лабораторний практикум" [137], "Агрохімічний аналіз. Практикум" [138], "Практикум по агрохимии" [139, 140], "Практикум по почвоведению" [141-143], "Методы биохимического анализа растений" [144], "Большой практикум по физиологии растений" [145], "Вопросы методики полевого опыта в овощеводстве" [146].
Відбір зразків ґрунту та рослин проводили в наступні періоди їх росту та розвитку: фаза 2-4 листочки, формування головки та технічна стиглість.
Зразки ґрунту відбирали на глибині 0-25 см, в яких визначали: вміст нітратного азоту потенціометричним методом за допомогою іонселективного електроду; амонійного - фотоколориметрично за допомогою реактиву Несслера; легкогідролізованого - за методом Тюріна і Кононової; рухомого фосфору і обмінного калію по Кірсанову в одній витяжці з подальшим визначенням фосфору - фотоколориметрично, калію - на полуменевому фотометрі;
У рослинному матеріалі після мокрого озолення за методом К.Гінзбург визначали: вміст загального азоту - фотоколориметрично за допомогою реактиву Несслера; фосфору - фотометрично за методом Деніже в модифікації А.Левицького; калію - за допомогою полуменевого фотометр