розділ 2). Про розподіл хворих на окремі групи та підгрупи в залежності від статі, віку, виду травми, етіології, локалізації опіків та ступеня їх важкості, індексу важкості ураження, ступеня та стадії опікової хвороби, площі поверхневих та глибоких опіків у хворих з опіковими ранами при поступленні в стаціонар, термінів проведення первинного туалету опікових ран, способу консервативного та оперативного лікування, можна судити на основі даних, наведених в таблицях 2.1-2.11.
В день поступлення в стаціонар більшість хворих з опіковою хворобою перебувала в стадії опікового шоку (30 пацієнтів - в першій групі, 25 - в другій групі), а серед хворих з локальними опіками в фазі формування опікового струпу (36 пацієнтів - в першій групі, 28 - в другій групі).
За термінами проведення первинного туалету опікових ран в стаціонарі переважала група хворих, котрі одержували вищевказану маніпуляцію протягом першої доби після термічного ураження (65 пацієнтів - в першій групі, 51 - у другій групі).
Більшість хворих одержувала лікування закритим пов'язочним методом, у дещо меншої кількості хворих з поверхневими опіками застосовано напівзакритий спосіб лікування з формуванням за контуром опікової рани марлевого аплікатора з двох шарів марлі. В поодиноких випадках (в основному за наявності опіків І-ІІ ступеня при ураженні обличчя, шиї, промежини) хворих лікували відкритим способом (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Розподіл хворих за методами перев'язок опікових ран
Група хворихВсього (І-ІІ-ІІІА ступінь)Закритий пов'язочнийНапівзакритий марлевий аплікаторВідкритийПерша4322138Друга3216124
У всіх хворих з глибокими опіками ІІІБ-ІV ступеня застосовували лише закритий пов'язочний метод (рис.3.1,3.2)
Хворі другої групи з термічними опіками І-ІІ ступеня, ліковані зі застосуванням низькоінтенсивної лазерної терапії, переведені на відкритий метод лікування на 4 доби швидше, ніж хворі першої групи, ліковані лише традиційними методами.
Проведення лазерної фототерапії у хворих з опіками ІІ-ІІІА ступеня дозволило перейти на більш щадящий напівзакритий метод лікування зі застосуванням марлевих аплікаторів на 2-3 доби раніше, порівняно з хворими першої групи.
У обстежених хворих з термічними опіками переважали наступні скарги: гіпертермія, втомлюваність, слабкість. тремтіння, алгії, про частоту розвитку котрих можна судити на основі даних, наведених у таблиці 3.2.
Рис.3.1. Хворий А. з глибокими (ІІІБ-ІV ст.) термічними опіками, початок
лікування
Рис.3.2. Хворий А. з глибокими (ІІІБ-ІV ст.) термічними опіками, завершення
лікування
Таблиця 3.2
Семіотика загальних скарг опікових хворих
Загальні скаргиПерша групаДруга групаГіпертермія5652Втомлюваність7154Слабкість2154Тремтіння8-Алгії7756
Для досліджуваних хворих найбільш вірогідними були ознаки опікової рани, які наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Структура скарг, специфічних для опікової рани перед лікуванням
СкаргиПерша групаДруга групаБіль7461Набряк7261Гіперемія7558Розлади функцій7661
Перед лікуванням у хворих другої групи біль, набряк та розлади функцій діагностовано у 100 відсотків випадків, гіперемію - у 95 відсотків.
Біль у опікових хворих першої та другої груп був неоднорідним за складом та походженням відчуттів. Ранній біль - гострий, чітко локалізований, який швидко зникає при усуненні теплового агенту. Надалі розвивається пізній біль, що має ниючий характер. За інтенсивністю пізнього ранового болю останній розділяли згідно таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Інтенсивність ранового болю за наявності опікового ураження
Інтенсивність болюПерша групаДруга групаБезболісна рана--Легкий біль444Біль середнього ступеня3815Виражений біль352
У хворих першої групи, котрі одержували традиційне лікування, легкий біль виявлено тільки у 5,3 відсотків від загальної кількості хворих, біль середнього ступеня - у 49,3 відсотків, виражений біль - у 45,4 відсотків хворих.
У хворих другої групи, котрі одержували фототерапію, прослідковувалась анальгезуюча роль лазеротерапії: легкий біль був у 72,1 відсотків хворих від їх загальної кількості, біль середнього ступеня - у 24,6 відсотків, виражений біль - у 3,3 відсотків потерпілих.
Одержані нами результати співпадають з даними низки авторів [4, 16, 63, 64, 72, 74, 75], котрі засвідчують знеболюючу дію червоного світла гелій-неонового лазера, особливо при опроміненні ним БАТ рефлексотерапії.
Загальний набряк діагностовано у всіх хворих, лікованих традиційно та зі застосуванням випромінювання гелій-неонового лазера (табл.3.5) і, в більшості випадків, його розміри займали дві третини травмованої ділянки та окремі зони.
Таблиця 3.5
Характеристика набряку у хворих з темічними ураженнями перед лікуванням
РозміриПерша групаДруга група2/3 анатомічної ділянки31271/2 анатомічної ділянки3110Окремі локальні зони1524
У переважаючої більшості хворих виявлено зміни шкіри над набряком. Найчастіше діагностовано пастозність шкіри (табл.3.6).
Таблиця 3.6
Зміни шкіри над набряком за наявності опікового ураження перед лікуванням
Зміна шкіриПерша групаДруга групаШкірні покрови незмінні8-Пастозність шкіри6156Шкіра, блискуча над набряком85
У хворих першої групи, лікованих традиційно, набряк утримувався до 9-12 доби від моменту опікового ураження.
Раннє застосування фототерапії МЧС дозволило ліквідувати набряк у хворих другої групи на 6-8 добу після термічної травми, що співпадає з даними низки авторів [2, 10, 12, 63, 130, 153, 199].
Гіперемія, як одна з важливих традиційних клінічних ознак опіку, найчастіше була за типом тотальної, перифокальної та бешихоподібної (табл.3.7).
Таблиця 3.7
Типи гіперемії у хворих з термічними опіками перед лікуванням
ГіпереміяПерша групаДруга групаТотальна3112Перифокальна3839Бешихоподібна8-Відсутня-10
У