Вы здесь

Зміни загальної церебральної гемодинаміки при геморагічному інсульті

Автор: 
Чернікова Ольга Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
3402U001153
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Нами проведено клінічне обстеження і вивчення гемодинаміки в гострому періоді ГІ у 150 хворих, які лiкувалися в нейросудинному вiддiленнi Київської міської клінічної лiкарнi швидкої медичної допомоги. В лікарні базуються кафедра швидкої та невідкладної медичної допомоги та кафедра нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Діагноз грунтувався на даних анамнезу, соматичного і неврологічного обстеження, клініко-біохімічних аналізів, функціональних методів обстеження (ЕКГ, ТК УЗДГ, АКТ, ЯМРТ, ЦАГ).
Для дослідження відбирали хворих з ВМГ об'ємом 2-40 см3, у яких методом ЦАГ було виключено розрив аневризми чи АВМ, без тяжкої супутньої соматогенної патології (тяжка форма цукрового діабету, геморагічні діатези, лейкоз, уремія, інфаркт міокарду в анамнезі, миготлива аритмія та ін.). У всіх хворих в анамнезі реєструвалося епізодичне чи постійне підвищення АТ на протязі більше 5 років.
Контрольну групу становили хворі (150 чол) з ГПМК за типом ішемії. В контрольній групі чоловіків було 101 (64%), жінок - 49 (36%), середній вік становив 55,3?1,6 року. Хворі спостерігалися особисто автором від моменту надходження до виписки з стаціонару. Розподiл хворих по статi та вiку представлено в табл 2.1.
Таблиця 2.1
Розподiл по статi та вiку хворих з ГІ
СтатьКiлькiсть Вiк хвориххворих30-3940-4950-5960-65Чоловiки83 (55,3 %)6203225Жiнки67 (44,7 %)5113615Всього150 (100 %)11316840
Данi табл. 2.1 показують, що ГПМК за типом геморагії частiше виникає у вiцi вiд 40 до 59 рокiв, тобто у працездатних осiб, що пiдкреслює соцiально-економiчну важливiсть проблеми [18, 25].
Iз наведених даних також можна вiдмiтити те, що у вiцi до 50 рокiв ГІ у чоловіків зустрічався частiше, нiж у жiнок, старше 50 рокiв це спiввiдношення вирiвнювалось, що корелює з даними iнших авторiв [24, 102].
Обстежені хворi доставленi в лiкарню в рiзний час вiд початку захворювання, що вiдображено в табл. 2.2
Таблиця 2.2
Час госпіталізації хворих вiд початку захворювання
Час госпіталізаціїПершi 6 годинДо 24 годинПiсля 24 годинКiлькiсть хворих79 (52,6%)62 (38,4%)9 (6%)
Данi табл. 2.2 свiдчать, що 91% обстежених доставлені до клiнiки i отримали медичну допомогу в першi 24 години пiсля початку захворювання . Усіх хворих доставлено по швидкій допомозі.
Діагноз есенціальної артеріальної гіпертензії встановлено у 120 (80%) хворих, симптоматичної артеріальної гіпертензії - у 24 (16%) хворих, у 6 (4%) хворих під час ГПМК було епізодичне підвищення АТ (140/90-160/95 мм. рт. ст), тобто, артеріальна гіпертензія була в усіх обстежених хворих. У 9 (6%) хворих вперше зафіксовано гіперглікемію. Зловживали спиртними напоями 28 (18,6%) хворих, палінням - 25 (16,6%), у 92 (61,3%) хворих була надмірна маса тіла.
На рис. 2.1 вiдображено частоту факторiв ризику ГПМК за типом геморагії у обстежених хворих.

Рис 2.1.Частота факторів ризику ГПМК:
1 - артеріальна гіпертензія
2 - надмірна вага
3 - гіперглікемія
4 - паління
5 - зловживання спиртними напоями
42 (28%) хворих не знали про наявність артеріальної гіпертензії (не міряли АТ на протязі більше 1 року). 57 (39,8%) хворих знали про те, що у них підвищений тиск, але гіпотензивні препарати приймали нерегулярно, при суб'єктивних симптомах (головний біль та ін.). 28 (18,7%) хворих постійно контролювали АТ, приймали гіпотензивні препарати, але лікування не було ефективним з різних причин, як медичних, так і соціальних (недоступність препаратів через високу ціну, непризначення, невикористання лікарем оптимальних гіпотензивних препаратів, відсутність спостереження в динаміці і вчасної корекції терапії та ін.) Лише 23 (15,3%) хворих приймали раціональну гіпотензивну терапію, постійно спостерігалися у кардіолога чи терапевта, регулярно контролювали АТ.
У 46 (31%) хворих при поступленні було виставлено діагноз ГПМК за типом ішемії, у 18 (12%) - було виставлено діагноз ГПМК, але тип порушення (ішемічний чи геморагічний) не був уточненим. Відсоток помилок у трактовці типу ГПМК відповідає такому за даними літератури [50].
Характер геморагій в залежностi вiд вiку та статi у клінічних групах вiдображено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Локалізація ГІ в залежностi вiд вiку та статi
Стать
ЧоловiкиЖiнкиВсьо-гоВiк
До 39 рокiв40-49 рокiв50-59 рокiв>60 рокiвдо 39 рокiв40-49 рокiв50-59 рокiв>60 рокiв ВМГ
без прориву в лікворні шляхи
41316192617178
(52%) ВМГ з проривом в лікворні шляхи1512624171259
(31%)САК
112011017(5%)ВМГ в ЗЧЯ12216(4%)Всього
62032255113615150
Всіх хворих розподілено на чотири клінічні групи, в залежності від локалізацій ВМГ: І група - 78 (52%) хворих з півкульовою ВМГ без прориву в лікворні шляхи; ІІ група - 59 (39%) хворих з півкульовою ВМГ з проривом в лікворні шляхи; ІІІ група - 7 (5%) хворих з субарахноїдальним крововиливом; ІV група - 6 (4%) хворих з ВМГ в задній черепній ямці.
Із 150 хворих в різні строки від госпіталізації було прооперовано 22 (14,7%). Всі операції було виконано по життєвим показанням, після спостереження в динаміці. Потрібно відмітити, що в першу добу після госпіталізації стан хворих залишався стабільним, тому їх було включено до вибірки. Основні показання для оперативного втручання - це наростання об'єму гематоми до появи критичного дислокаційного синдрому (як правило, це гематоми з об'ємом більше 30-40 см3), поява і наростання симптомів оклюзійної гідроцефалії. Структуру оперованих хворих згідно нозології і характеру оперативного втручання, а також летальність відображено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Рівень післяопераційної летальності в залежності від локалізації ГІ і виду оперативного втручання
Характер ГІВидалення ВМГ (всього хворих)Вентрику-лодренування (всього хворих)Із них померлоВМГ без прориву в шлуночки мозку11-2 (18,2%)ВМГ з проривом в шлуночк