Вы здесь

Облік і контроль витрат виробництва та формування собівартості молокопродукції

Автор: 
Юрченко Катерина Григорівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U001174
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА В МОЛОКОПЕРЕРОБНІЙ ГАЛУЗІ
2.1. Структура виробництва молокопродукції та облік витрат за місцями їх виникнення і центрами відповідальності

Система господарського обліку процесів виробництва молокопродукції, методи групування, розподілу і зведення витрат визначають оперативність і ефективність прийнятих управлінських рішень в ринкових умовах господарювання.
Дослідження показують, що облік витрат виробництва на підприємствах молокпереробної галузі традиційно орієнтований на узагальнене групування витрат за видами молокопродукції. При цьому витрати обліковуються за цехами основного виробництва без виділення дільниць, технологічних переділів і робочих місць. Основними недоліками такої "котлової" організації обліку є те, що отримана інформація не дозволяє оперативно виявляти відхилення у витрачанні ресурсів за конкретними місцями їх виникнення, встановлювати причини і відповідальних за ці відхилення, що призводить до виникнення невиправданих втрат і збільшення собівартості молокопродукції.
Удосконалення механізму управління сучасним молокопереробним підприємством вимагає закріплення колективної чи персональної відповідальності за збереження виробничих ресурсів та їх раціональне використання. При цьому децентралізація повноважень і відповідальності передбачає виділення на підприємстві центрів (сегментів), за якими організується виробнича діяльність і здійснюється оцінка результатів. Для обліку і контролю показників діяльності таких виділених центрів необхідно впровадження системи обліку і контролю за місцями витрат і центрами відповідальності, яка в межах окремих структурних одиниць та відповідальних осіб забезпечує відображення, накопичення, оперативний аналіз, контроль і представлення інформації про витрати та результати, а також дозволяє оцінювати діяльність менеджерів і трудових колективів.
Ця система обліку не є новою, і її загальна методологія розкрита в зарубіжній та вітчизняній економічній літературі [6, 7, 19, 33, 46, 95], але специфічна організаційна та технологічна структура виробництва та внутрішньозаводська спеціалізація молокопереробних підприємств вимагає розробки моделі такої системи конкретно для цієї галузі.
Відповідно до організаційної структури молокопереробні підприємства можна розділити на дві групи. Перша група - потужні підприємства з обсягом виробництва понад 40 тис. тонн молокопродуктів на рік, мають власну сировинну базу, цехову структуру виробництва і переробка сировини на них носить масовий характер. Ці підприємства випускають широкий асортимент молокопродуктів ( до 30 видів) і мають в своєму розпорядженні крім основних цехів (цехи цільномолочної та кисломолочної продукції, сметанно-сирковий та ін.), ще й допоміжні виробництва, які обслуговують виробничий процес різними видами енергії ( електроенергія, холод, пара, стиснене повітря), таропакувальними матеріалами, транспортними засобами і проводять ремонтні роботи технологічного устаткування (рис.В.2). Внутрішньозаводська спеціалізація може бути технологічною ( окремі технологічні операції уособлюються в окремих цехах) , предметною ( в цехах співіснують дільниці або лінії по предметно-замкнутому виробництву однорідних видів продукції) та змішаного типу.
Друга група - це молокопереробні підприємства, маслозаводи та сирзаводи з обсягом переробки до 40 тис. тонн на рік, які мають безцехову структуру виробництва і виробляють до 10 видів молокопродуктів.
Облік витрат виробництва молокопродукції за місцями виникнення витрат та центрами відповідальності на підприємствах обох груп пропонується здійснювати за наведеним алгоритмом (рис.2.1).
На початку на основі первинних документів здійснюється облік витрат робочого місця, бригади, тобто місць виникнення витрат першого рівня (1). Наступний етап - облік витрат дільниці, цеху, переділів та виробництв (центрів витрат) (2).

Рис. 2.1. Алгоритм обліку витрат виробництва молокопродукції
за місцями їх виникнення

Оскільки прямі витрати центрів витрат є комплексними відносно місць витрат першого рівня, вони розподіляються між ними пропорційно прямим витратам на виробництво (3). Заключний етап обліку (4, 5) це групування та розподіл прямих і непрямих витрат між об'єктами калькуляції (видами молоко-продукції).
В результаті такої побудови обліку витрат виробництва з'являється можливість персонального віднесення прямих витрат (матеріальні витрати, оплата праці, паливо, енергія) на місця їх виникнення першого рівня, а якщо останнє пов'язано з виготовленням одного виду продукції (технологічна лінія), то і на об'єкт калькулювання (продукція технологічної лінії). До непрямих витрат даного рівня буде відноситися частина загальновиробничих витрат (змінні та розподілені постійні). Така організація обліку дозволить не тільки підвищити точність калькулювання напівфабрикатів та готової продукції, а й ефективно управляти витратами безпосередньо на місцях їх виникнення в процесі виробництва, що дозволить вчасно попереджувати виникнення понаднормативних витрат і втрат ресурсів.
Номенклатура місць виникнення витрат визначається технологічними особливостями галузі. Враховуючи те, що виробництво молокопродуктів відноситься до комплексного типу і є безперервним процесом попередільної технологічної переробки сировини, який в більшості випадків носить закритий характер і відбувається без втручання людини (рис.В.2), на молокопереробних підприємствах виділяються місця витрат за адміністративною, технологічною та умовною ознакою.
На прикладі технологічної схеми виробництва пастеризованого молока (рис.2.2) пропонується методика виділення місць витрат молокопереробних підприємств. За адміністративною ознакою місцями (центрами) виникнення витрат є виробничі одиниці, які виготовляють молокопродукцію або обслуговують виробництво (1 - відділ прийманн