Розділ 2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ.
2.1. ВИБІР НАПРЯМКІВ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДІВ
Аналіз результатів щорічних комплексних профілактичних і лікувальних заходів скерованих проти ліквідації неплідності худоби у господарствах Чернівецької області свідчить, що господарська ефективність їх є недостатньою, а неплідність серед корів області, на поголів'ї біля 80 тис., спостерігається у 16-20% тварин. У гірських районах області вона дещо нижча, у рівнинних - вища, хоча повноцінність за поживністю раціонів годівлі та утримання тварин у рівнинних районах є значно кращою.
Нашими спостереженнями за попередні 1995-1997 рр. встановлено, що у тварин гірської та передгірської зони переважно зустрічається анафродизія на фоні тривалої депресії функції органів розмноження, тоді як серед тварин рівнинної-лісостепової зони області неплідність корів супроводжується тривалими циклічними-ритмічними перегулами. Ці дані можуть вказувати на порушення процесу запліднення яйцеклітин, або ж про загибель зигот ще до нідації їх у слизову оболонку матки. Неповноцінність сперми, в даному випадку, не відіграє вагомої етіологічної ролі, оскільки якість її постійно контролюється.
У тварин приватного сектору також часто зустрічається анафродизія, а циклічний перегул, тобто нерезультативне осіменіння, буває лише у 15-20 % неплідних корів.
Крім того, в області постійно зростає кількість фермерських і селянських господарств молочно-товарного напрямку, які мають власну виробничу технологію. Природно, що напрям профілактичних заходів скерований проти неплідності худоби у таких господарствах буде носити більш індивідуальний та цілеспрямований стимулюючий характер. При цьому враховували характер осіменіння тварин ( штучне чи природне парування ) і встановлювалася питома вага порушення технології осіменіння корів і телиць.
Стосовно до природньо-кліматичних умов Буковини всю територію області розділено на три зони:
перша - гірська-Покутсько-Буковинські Карпати-Путильський район;
друга - передгірна-Прут-Сіретське межиріччя-територія Сторожинецького, Вижницького, Глибоцького і Герцаївського районів;
третя -лісостепова- Прут-Дністровське межиріччя, територія Кіцманського, Заставнівського, Хотинського, Новоселицького, Кельменецького і Сокирянського районів.
У кожному із названих регіонів області виділено опорні господарства у яких характер утримання, годівлі та технологія виробничих і господарських процесів є характерними для всієї зони.
З господарств: - гірської зони опорними визначено ксп ім. Л.Кобилиці та ксп ім. Ю.Федьковича;
- передгірної зони - ксп "Буковина" Сторожинецького району та ксп "Буковина" Вижницького району;
- лісостепової зони - ксп ім. Суворова Новоселицького району;
- агрофірма "Оршівська" Кіцманського району;
- агрофірма "Дністрівка" Кельменецького району.
Крім того, досліди по перевірці ефективності заходів проти неплідності худоби, проводили і в інших господарствах, де неплідність була високою і ситуація вимагала проведення радикальних заходів проти неплідності худоби.
В опорних господарствах проведено аналіз умов утримання тварин, повноцінність годівлі, наявність моціону у стійловий та літньо-табірний період утримання, можливість та частота пропуску осіменіння через недостатній контроль за своєчасним виявленням тварин в охоті; проаналізовано хімічний склад кормів на вміст основних макро- та мікроелементів.
Проведено порівняльний аналіз хімічного складу грунтів, кормів та крові корів на вміст окремих хімічних елементів.
У всіх опорних господарствах нами щосезонно по два рази в рік проводилася акушерська і гінекологічна диспансеризація.
Методика акушерської і гінекологічної диспансеризації
Акушерська диспансеризація - аналізували перебіг вагітності та проводили комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, які б забезпечили нормальний розвиток плода, перебіг родів та післяродового періоду, при цьому використовували методики Звєрєвої Г.В., Хомина С.П., Яблонського В.А., Косенка М.В., Сергієнка О.І., Левченка В.І. та ін.
Гінекологічна диспансеризація - проводили у кожному опорному господарстві і виконували комплекс діагностичних заходів, спрямованих на виявлення форм неплідності, виконували необхідні лікувальні заходи для відновлення відтворної функції тварин та розробляли комплекс профілактичних заходів скерованих проти неплідності худоби.
Акушерську диспансеризацію у кожному опорному господарстві проводили поетапно:
Перший етап - розпочинався в період запуску корів, тобто за 2-1,5 місяці до родів. При цьому, стосовно до пори року, враховували повноцінність раціонів годівлі. Від 10 % корів, які були в запуску, на 7 і 8-му місяці тільності, брали кров та сечу для лабораторних досліджень. За результатами досліджень розробляли методи і способи додаткового забезпечення організму тварин вітамінно-мінеральними речовинами. У всіх випадках враховували співвідношення між Са і Р. Згідно даних Кондрахіна І.П. [103] та Афанасьєва І.М. [13] воно у тільних корів повинно бути в межах від 1,7:1 до 2,1:1. Відхилення, в той чи інший бік, розцінювали як порушення. Таким тваринам здійснювали комплекс лікувальних заходів, а саме введення тривітаміну, вітаміну Д, вітамінів групи В, мінеральну підгодівлю, лікування мікроелементозів та УФ-опромінювання.
Другий етап акушерської диспансеризації - проводили в період родів. Він складався із кваліфікованої ветеринарної рододопомоги. При родах всіх корів за характером отелення розділяли на три групи:
Перша - корови, які отелилися нормально і яким ніяких спеціальних обробок не проводили;
Друга - корови із затяжними родами та запізнілим відділенням посліду (4-6 годин). Цих тварин вважали схильними до розвитку післяродових ускладнень і їм виконували спеціальні обробки, які мали мету попередити розвиток запальних процесів у геніталіях;
Третя - корови з ускладненими родами, яким надавалася тривала кваліфікована рододопомога. Цим тваринам, післ
- Київ+380960830922