Ви є тут

Клініко-патогенетична оцінка структури кісткової тканини при гепатитах В і С

Автор: 
Вишневська Наталія Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U001477
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих

В основі даної роботи ? результати спостереження за 147 хворими на гепатити: 59 - із гострими ВГ і 88 - із ХГ різної етіології, з них у 48 ? вірусної, у 20 ? алкогольної, і ще в 20 ? вірусно-алкогольної. Для вивчення поставлених у роботі завдань усім пацієнтам були застосовані загальноприйняті методи: опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація, лабораторне та інструментальне дослідження. При диференціюванні етіологічних видів гепатиту використовували епідеміологічні дані, а також клініко-лабораторні та серологічні обстеження. Підтвердженням діагнозу ГВ було виявлення в сироватці крові HВsAg, HВеAg та анти-HBs, анти-HBс антитіл, а ГС - виявлення анти-HCV Ig M і Ig G.
Групу порівняння для пацієнтів з гострими ВГ склали здорові особи віком 20-40 років, в яких встановлені такі показники вмісту мікроелементів у сироватці крові: загального кальцію ? (2,30±0,21) ммоль/л, неорганічного Фосфору ? (1,07±0,24) ммоль/л. Активність лужної фосфатази складала (1,80±0,14) ммоль/(л?год).
На рисунку 2.1 проілюстровано дані про кількісний розподіл хворих на гострий гепатит у залежності від етіологічного виду вірусу, що спричинив захворювання: ГВ мали 45 (76,3 %) пацієнтів, ГВ+ГС - 14 (23,7 % ).
Подальший матеріал подається без поділу гепатитів за етіологією (на ГВ і ГВ+ГС), оскільки відмінностей впливу на показники МЩК не встановлено.
Хворі на гострі ВГ були віком від 15 до 54 років (табл. 2.1).

Осіб, які перебували на стаціонарному лікуванні, обстежували в такі терміни:
1) у розпал жовтяничного періоду хвороби, максимального вираження її клінічних і біохімічних проявів;
2) у стадії ранньої реконвалесценції (перед випискою із стаціонару).
Із епідеміологічного анамнезу встановлено, що 64,4 % хворим на ВГ протягом останніх 6 міс. проводились різноманітні медичні маніпуляції: внутрішньовенні та внутрішньом'язові ін'єкції, гемотрансфузії, екстракції зубів, оперативні втручання тощо. Певної сезонності захворюваності не виявлено.
Майже всі хворі поступили в клініку в жовтяничному періоді захворювання (94,9 %) і лише 5,1 % - в початковому. У більшості випадків (54,2 %) захворювання розпочиналося з диспепсичного синдрому, катаральний синдром виявлено у 3,4 % хворих, артралгічний - у 8,4 %, астено- вегетативний - у 6,7 %. У 27,3 % пацієнтів був змішаний синдром. Початковий період коливався від 3 до 17 днів. Тяжкість перебігу гепатиту встановлювали на основі ступеня інтоксикації (наявність нудоти, блювання, болю голови,
порушення сну тощо), інтенсивності жовтяниці та біохімічних показників крові, що відображають глибину порушення функціонального стану печінки, її розмірів.
Виходячи з мети і завдань досліджень, підбиралися хворі з середньотяжким, тяжким і дуже тяжким перебігом захворювання за методом рандомізації.
До групи із середнім ступенем тяжкості гепатиту були віднесені хворі з незначно вираженою інтоксикацією, яка проявлялася астено-вегетативним і диспепсичним синдромами (стійка загальна слабість, зниження апетиту, нудота, інколи блювання, неприємні відчуття і слабкий біль у правому підребер'ї та епігастрії). Функція печінки була порушена помірно. Вміст загального білірубіну сироватки крові був у межах 90-170 мкмоль/л. Жовтяничний період тривав більше трьох тижнів.

Таблиця 2.1
Розподіл хворих на гострі ГВ і ГС
за віком і статтю
Вік,
рокиЧоловіки
(n=36)Жінки
(n=22)Загальна
кількість
(n=58)абс. число%абс.
число%абс.
число%15-292237,31016,93254,230-441118,61118,72237,345-5946,811,758,5
До групи з тяжким перебігом захворювання увійшли хворі з вираженою інтоксикацією, що проявлялася різкою загальною слабістю, адинамією, швидкою втомлюваністю, болем голови, анорексією, постійною нудотою, частим блюванням, неприємними відчуттями і болем у правому підребер'ї та епігастрії. Вміст білірубіну коливався від 170 до 700 мкмоль/л. Осадові проби, як правило, були різко позитивні, тривалість жовтяничного періоду становила більше п'яти тижнів.
У 17 хворих відмічалися прояви початкового періоду гострого гепатонекрозу (зміна поведінки, тахікардія, порушення сну (сонливість вдень і безсоння вночі), геморагічний синдром, зменшення розмірів печінки, біль у правому підребер'ї, нудота з блюванням, білірубін-ферментна дисоціація).
Як видно з рисунка 2.2, середньотяжка форма гепатиту спостерігалася у 25 (42,4 %), тяжка - у 17 (28,8 %), дуже тяжка (з ознаками гострої печінкової енцефалопатії І ступеня) - у 17 (28,8 %) хворих.

Відповідно до мети дослідження обстежувалися хворі як без супровідних захворювань - 41 чоловік (69,5 %), так і з супровідними патологіями чи факторами, що сприяли остеопенічним змінам у кістках - 18 чоловік (30,5 %), серед цих патологій: геморагічний інсульт (3 пацієнти, які довготривало приймали гепарин); гемохроматоз (1 хворий); хронічний панкреатит (2); постгастрорезекційний синдром (1), ревматоїдний артрит (1), хронічне захворювання шлунка (2), 1 пацієнт довгий час приймав аміназин з приводу неврозу, у 4-х осіб відігравав роль спадковий фактор (сімейний ОП), ще в 3-х ? аліментарний ? знижене споживання продуктів, що містять кальцій.
У розпалі захворювання у переважної більшості хворих домінували ознаки інтоксикації, про що свідчили порушення загального самопочуття та різноманітні скарги. Хворі вказували на загальну слабість (86,4 %), біль голови (22,0 %), зниження апетиту (86,4 %), біль чи важкість у правому підребер'ї (86,4 %). У частину хворих (52,5 %) відмічалася нудота, у 44,1 % хворих ? сухість і гіркоту в роті, у 22,0 % ? закреп, у 15,3 % ? порушення сну, у 10,2 % ? дратівливість. Блювання, дисфагія, печія, пронос спостерігалися у 8,5 %.
Таким чином, синдром інтоксикації та ураження травної системи були