РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ТА
ПРОГНОЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
2.1 Методологічні аспекти дослідження виробничого травматизму
Для дієвої боротьби з виробничим травматизмом необхідно мати дані про його
рівень та причини, які характерні для галузі виробництва, цеху, дільниці, виду
робіт. Виявлення різноманітності причин, ступеня їх впливу на загальний стан
травматизму дозволить розробити та здійснити ефективні заходи по усуненню
нещасних випадків на виробництві.
Дослідження виробничого травматизму складається з наступних етапів: аналізу
початкової інформації; попереднього аналізу явища; збору відомостей
(інформації); їх обробки та аналізу; виявлення основних закономірностей явища
[15, 114]. Тобто в такому вигляді аналіз розглядається як система послідовних
та взаємопов’язаних операцій. З іншої сторони для одержання обгрунтованих
математичних моделей по всіх показниках виробничого травматизму необхідне
використання комплексу різноманітних методів аналізу: статистичного,
монографічного, економічного та ін. Одержана сукупність математичних моделей
травматизму є основою для прогнозу різних аспектів його зниження. Таким чином,
даний підхід до дослідження виробничого травматизму можна назвати комплексним
аналізом та прогнозом.
Початкова інформація про конкретний нещасний випадок міститься в матеріалах
розслідування. Вона повинна бути достовірною та вміщувати повний опис об'єкта
дослідження. Друга вимога - повнота описання інформації для однозначного
відтворення картини нещасного випадку. Неповний об'єм відомостей не розкриває
всіх обставин події. Реєструвати всю інформацію про нещасні випадки, яка є в
наявності, практично неможливо, тому при аналізі початкової інформації дуже
важливим є її вибір. Необхідно систематизувати відомості, нічого не відкидаючи
без попереднього досконалого дослідження. Інформація повинна бути
аргументованою з точки зору загального характеру виробничого травматизму та з
урахуванням специфіки виробництва [51].
Відомості про нещасні випадки численні, різноманітні і носять в основному
описний характер. Всю інформацію про них слід розбити на детальні елементи -
ознаки, назва кожної з яких повинна мати чітко витриманий зміст, який не
допускає різноманітного тлумачення.
Оптимальний вибір ознак повинен зводитися до створення єдиного каталогу ознак -
класифікатора, який іноді називають картою статистичного обліку та аналізу
нещасних випадків. Класифікатор інформації повинен враховувати як самі ознаки,
так і їх кількість, а також мати гнучку структуру, щоб можна було скорочувати
або збільшувати кількість ознак. Класифікатор забезпечує єдиний підхід при
зборі даних про виробничий травматизм [24,32,68].
Аналіз нещасних випадків показав, що об'єкт дослідження може характеризуватися
32 і більше ознаками, кожна з яких має різну природу. До того ж особливість
травматизму в тому, що на нього істотно впливають як окремі ознаки, так і їх
сполучення. Оскільки контингент працюючих змінюється в часі за складом,
освітою, віком та іншими показниками, то і розподіл нещасних випадків за
деякими ознаками змінюється в часі квазіперіодично при деяких змінах середньої
складової. Впливають на загальну картину травматизму деякі невраховані фактори,
які також змінюються в часі, наприклад ступінь модернізації обладнання, його
енергоємність і таке інше. Зміна картини травматизму виникає не тільки в
якісному, але і в кількісному відношенні. Отже виробничий травматизм
характеризується великою кількістю ознак, зв'язок між якими в більшій мірі
невідомий або надто складний для безпосереднього аналізу.
Для правильного і об'єктивного оформлення первинних документів (Н-1, Н-2) карту
статистичного обліку та аналізу нещасного випадку можна розглядати як
орієнтовний план розслідування, в якому містяться чіткі дії по визначенню
справжніх причин. Дослідження травматизму по таких або аналогічних картах можна
проводити при допомозі ЕОМ, що значно збільшує об'єм аналізованої інформації,
дозволяє використовувати сучасні математичні методи аналізу та прогнозу,
оперативно видавати експрес-інформацію і, найголовніше, підвищити ефективність
розробок науково обгрунтованих рекомендацій по зниженню виробничого
травматизму. Великий виграш від застосування ЕОМ може бути одержаний на стадії
обробки даних, яка займає до 80 % часу, що затрачується на весь цикл
дослідження. ЕОМ дає можливість висувати та вирішувати принципово нові завдання
у вивченні виробничого травматизму, забезпечувати комплексність підходу на всіх
етапах - від постановки завдань до аналізу результату, висновків та
рекомендацій.
Основою для таких досліджень є каталог відомостей (банк даних) про нещасні
випадки на базі ЕОМ. Банк даних - це не тільки сховище відомостей про нещасні
випадки, але і сукупність програм для ЕОМ, за допомогою яких виконують операції
по запису, зміні та вибору інформації за відповідними показниками. Пакет
програм для ЕОМ дозволяє багаторазово прораховувати варіанти для визначення
структури даних, визначення факторів, які впливають на зміну структури. Такий
підхід особливо важливий у фундаментальних пошукових дослідженнях виробничого
травматизму. Пакет програм сприяє значному розширенню діапазону застосовуваних
методів аналізу інформації, моделюванню складних процесів на ЕОМ.
До банку даних ставиться ряд вимог: простота в роботі, ефективність,
надійність, універсальність, можливість функціонування в діалоговому режимі,
допустимість змін у системі.
Наступний етап дослідження полягає в аналізі та обробці даних. Використовуючи
банк даних, можна вирішувати різні завдання інформаційного пошуку
- Київ+380960830922