РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Методика досліджень будувалась з позиції того, що кінцевою ланкою в реалізації
довільних рухів є мотонейрон. В роботі застосовували метод Н-рефлексометрії,
який дозволяє об'єктивно оцінювати фізіологічний стан м'язів і характеризувати
активність моторних нейронів спинного мозку при довільних і рефлекторних
скороченнях м'язів.
Порядок проведення експериментальних досліджень наглядно демонструє схема,
подана на рис. 2.1.
У обстежуваних в стані відносного фізіологічного спокою реєстрували
Н-відповідь. ЕМГ-потенціали одночасно відображалися як на екрані двопроменевого
осцилографу С 1-18, так і на екрані монітора ЕОМ. Вся інформація протікання
електричних процесів при проведенні експериментів, окрім цього,
запамґятовувалася в ЕОМ і, в подальшому, використовувалася для більш детального
аналізу одержаних результатів, їх обчислення та побудови графіків.
Реєстрація Н-рефлексу проводилась при закритих та відкритих очах. Після цього
проводили адекватну поодиноку стимуляцію півколових каналів шляхом нахилів
голови в різних площинах. Такі обстеження теж проводились як при закритих, так
і відкритих очах. Одночасно з цим реєстрували ЕЕГ. Запис і аналіз ЕЕГ проводили
за допомогою компґютеризованої енцефалографічної системи ДХ – 2000 (м. Харків,
Україна).
Слідуючий етап досліджень передбачав дослідження реципрокної взаємодії
антагоністичних мґязів передпліччя людини. Для цього в умовах спокою у
обстежуваних аналізували динаміку тестованої Н-відповіді m. flexor carpi
radialis під впливом кондиціонуючого подразнення n. radialis в області
спіральної борозни. Потім оцінювався вплив зорової активації на цю динаміку.
В обстеженнях брали участь 178 практично здорових людей віком від 18 до 25
років обох статей. Попередньо вони інформувалися про експериментальні
процедури, про міри поводження і деякі аспекти протікання дослідження, яке
залежить від фізіологічного стану людини.
Рис. 2.1 Блок-схема проведення експериментальних досліджень
Позначення: К – контроль; Н – активація горизонтального каналу;
V - активація вертикального каналу; S – активація сагітального каналу;
O – одночасна активація каналів; ЕЕГ - електроенцефалограма.
Наші дослідження можуть бути інформативними лише в тому випадку, коли у
обстежуваних нами людей координація рухів не порушена будь-якою патологією.
Тому до експериментів допускалися особи, що не мають у звичайних умовах життя
вестибулярних розладів (при їзді на автомобілях, польотах на літаках і подорожі
по морю) і які пройшли вестибулярний відбір.
Методи дослідження вестибулярної функції передбачають вивчення насамперед тих
реакцій, котрі є специфічними для вестибулярної сенсорної системи
(вестибулорухові рефлекси на прискорення та функція рівноваги). Для цього
застосовують ряд проб, дозволяючих прямо та побічно робити висновок про вплив
вестибулярного апарата на тонус скелетних мўязів і координацію рухів
[117,182,183,184,185].
Для дослідження руху верхніх кінцівок ми застосовували «пальце-носову»,
«пальце-пальцеву», «вказівну» проби. Якщо функція лабіринтів і ЦНС не порушена,
то легко здійснюється влучання вказівним пальцем в кінчик носа або значки
стенда при відкритих та закритих очах. При ураженні вушного лабіринта тонічні
впливи, які виходять з нього, обумовлюють зміну тонуса м’язів, що клінічно
проявляється відхиленням руки по направленню лабіринта, посилаючого підсилені
імпульси.
Для дослідження вестибулярних рефлексів в зв’язку з патологією лабіринтів
важливе значення мають «пишучі тести»: проба «вертикального» письма і проба
«горизонтального» письма, які теж використовувалися при проведенні наших
досліджень.
Суть даних проб полягає в тому, що обстежуваний з відкритими та закритими очами
пише ряд літер, цифр в вертикальному або горизонтальному напрямку, і по
величині кута відхилення експериментального ряду від контрольного, написаного з
відкритими очима, роблять висновок про асиметрію тонуса м’язів верхніх
кінцівок. Спостереження авторів [117] показали, що у здорових людей відхилення
не перевищують 5°.
Із подальшої програми досліджень виключали осіб, які мали вестибулярні
розлади.
2.1. Методика реєстрації моносинаптичної рефлекторної відповіді від флексорних
мґязів передпліччя людини при впливі вестибулярної та зорової стимуляції
Під час експериментів по виявленню впливу вестибулярних подразнень на флексорне
моторне ядро обстежувані знаходилися в спеціальному кріслі в положенні сидячи в
зручній позі, їм пропонувалося цілком розслабити м'язи.
Досліджувана рука знаходилась на опорі у зручній позиції в стані згинання у
ліктьовому суглобі під кутом 120°. При такому положенні досягалося максимальне
розслаблення м'язів, отже, знижувався поріг збудливості.
Виходячи з того, що поріг електрозбудливості нижче на стороні структури більш
розвинутої функціонально, нами було проведено дослідження по виявленню
провідної (домінантної) руки. Програма досліджень включала сім проб:
динамометрію (відзначали, якою рукою обстежуваний брав динамометр, а також силу
стиску кожної кисті), переплетення пальців рук (великий палець провідної руки
розташовується поверх), перехрещування рук на грудях ѕ «позу Наполеона»
(провідна рука лягає на груди, а кисть її розташовується на протилежному
передпліччі), тест витягнутих перед собою рук (виконується з закритими очима,
провідна рука розташовується вище), малювання наосліп кола або квадрата
(малюнок провідної руки краще), аплодування (провідна рука активніше і
розташовується поверх) [186].
Використання семи проб н