Вы здесь

Продуктивність тритікале залежно від комплексного застосування добрив, регуляторів росту рослин та пестицидів в умовах північного Лісостепу України

Автор: 
Єгупова Тетяна Валеріївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U002008
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИКИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти та методики проведення досліджень
Експериментальна частина досліджень проводилась на базі стаціонарного багатофакторного та короткострокового дослідів лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур та кукурудзи Інституту землеробства УААН в дослідному господарстві "Чабани".
Об'єктом досліджень був новий районований з 1999 року сорт озимого тритікале селекції Миронівського Інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН - АДМ 11
Польові досліди закладались і виконувались відповідно до вимог методики проведення польових досліджень [55].
Озиме тритікале в стаціонарному досліді розміщувалось на територіальних полях восьмипільної зернопросапної сівозміни. Загальна площа ділянки в стаціонарному досліді (дослід 1) становила 42м2, облікова - 25м2. В короткострокових дослідах (дослід 2, дослід 3) площа облікової ділянки становила 10м2. Повторність в стаціонарному досліді - 4-х, в короткостроковому - 6-ти разова. Метод розміщення ділянок: систематичний - в стаціонарному та рендомізований - в короткострокових дослідах [55]. Озиме тритікале в стаціонарному досліді розміщувалось після кукурудзи на силос, в короткострокових - після гречки.
Сівбу проводили сівалкою СН-16А в оптимальні для зони Лісостепу строки. Обробіток грунту - рекомендований для виробничих умов зони. Норма висіву 4,0 млн. схожих насінин на гектар. Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри (34,5% д.р.), суперфосфату (19,5%), 40% калійної солі. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток грунту, азотні - за схемою досліду у підживлення ( табл 2.1).
Дослід №1
Дослідження в стаціонарному багатофакторному досліді проводились в 1997-1999-х роках. Добрива вносили за схемою представленою в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.
Схема внесення добрив в стаціонарному досліді (дослід № 1)
№ варіантаДоза добривСистема удобрення, кг/ га д. р.Основне добривоПідживлення азотом Етапи органогенезуР2О5К2ОІІIVVIII1.0,545602040-2.1901203060303.1,51351803090604.Контроль-----
У стаціонарному багатофакторному досліді на варіанти з добривами накладали чотири системи захисту:
І - мінімальна (МСЗ) - протруєння насіння фунгіцидом вінцит у дозі 2л/т;
ІІ - мінімальна система захисту і обробка посівів розчином триману 10 г/га на IV етапі органогенезу (МСЗ+триман);
ІІІ - інтегрована (ІСЗ) - регламент системи розроблявся у відповідності з даними фітосанітарного обстеження посівів і економічних порогів шкодочинності організмів і включала крім протруєння насіння вінцитом в дозі 2 л/т, обробку посівів на початку кущіння баковою сумішшю гербіциду гранстар в дозі 25г/га та регулятора росту цикоцель в дозі 3,6 л/га на IV етапі органогенезу;
ІУ - інтегрована + обробка посівів розчином триману в дозі 10г/га IV етапі органогенезу (ІСЗ + триман).
Обробку посівів триманом проводили сумісно з обробкою посівів пестицидами використовуючи бакову суміш.
Дослід № 2.
Вивчення абсолютної ефективності регуляторів росту рослин і їх ефективності залежно від добрив і протруєння насіння фунгіцидом вінцит.
Дослідження проводились в короткострокових дослідах в 1998-2000 роках. Ефективність обробки насіння емістимом, агростимуліном та віталіном визначали на двох фонах живлення: 1) без добрив; 2) повне мінеральне удобрення в дозі P90 K120 N30II + N60IV + N30VIII; та на двох фонах захисту: 1) без застосування фунгіциду для протруєння насіння; 2) протруєнням насіння вінцитом (2л/т). Дослідження проводились за схемою поданою в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Схема досліду №2
№ варіантуНазва препаратуБез добривN120P90K120Способи обробки стимуляторами ростуОбробка насінняОбробка насіння+ посівівДоза застосуванняБез протруєння насіння1Контроль---2Емістим С10 мл/ т10 мл/ т10 мл/ т +5 мл/ га3Агростимулін10 мл/ т10 мл/ т10 мл/ т + 5мл/ га4Віталін1 л/ т1 л/ т1 л/ т + 0,5 л/ га5Гумат натрію750 г/ т750 г/ т750 г/ т + 70 мл/гаПротруєння насіння вінцитом (2 л/т)6Контроль---7Емістим С10 мл/ т10 мл/ т10 мл/ т + 5 мл/ га8Агростимулін10 мл/ т10 мл/ т10 мл/ т + 5 мл/ га9Віталін1 л/ т1 л/ т1 л/ т + 0,5 л/ га10Гумат натрію750 г/ т750 г/ т750 г/ т + 70 мл/гаОбробку насіння проводили восени перед посівом з одночасним застосуванням регуляторів росту рослин та вінциту. Посіви тритікале, які вирощувались на фоні добрив, додатково обробляли тими ж стимуляторами росту шляхом обприскування на IV етапі органогенезу.
Дослід №3
Вивчення ефективності стимуляторів росту вітчизняного виробництва на посівах озимого тритікале.
Препарати застосовували в дозах за схемою представленою в таблиці 2.3. Обробку препаратами проводили на IV етапі органогенезу. Тритікале сорту АДМ 11 вирощували на фоні мінеральних добрив, які вносили в дозі P90 K120 N30II + N60IV + N30VIII.
Таблиця 2.3
Схема досліду №3
Назва стимулятораФонЕмістим САгростимулінВіталін Гумат натріюАльфа Гарт Протон Ріст 3Доза, мл/ га-5550070104055
Для вирішення поставленої задачі проводився комплекс досліджень, підрахунків та спостережень:
* фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посіву, продуктивного кущення, виживання рослин за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур" [124];
* визначення вегетативної маси та сухої речовини визначали за основними етапами органогенезу шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повтореннях з 0,33 погонного метра, в яких визначали масу сирої проби, вміст сухої речовини, морфологічні і структурні показники будови рослин;
* площу листя визначали в цих же пробах методом "висічок" [146]. Фотосинтетичний потенціал (ФПЛ) визначали розрахунковим шляхом, перемножуючи площу фігури, визначену кривою ходу росту площі листя і перпендикуляром, який опустили з кінцевої точки спостережень на