Ви є тут

Діагностика і лікування хворих на рецидивуючу неврогенну аміотрофію.

Автор: 
Гончарова Яна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002129
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДІВ ОБСТЕЖЕННЯ
В основу дослідження покладені результати обстеження і лікування 60 хворих з НА, 20 пацієнтів склали групу порівняння з больовим і атрофічним синдромами плечового пояса. Група контролю складалася з 20 добровольців без патології центральної і периферичної нервової системи.
Результати інструментальних та імунологічних досліджень вносилися в історію хвороби, а також у спеціально нами розроблену карту-схему, куди заносилися дані опитування хворого, результати вивчення медичної документації, неврологічного статусу. Крім анкетних і медичних відомостей, у цю карту-схему вносилися дані про етіологію, терміни госпіталізації, особливості перебігу захворювання, наявність і характер ускладнень, тривалість лікування. У картах-схемах відзначали також локалізацію ураження, характер і причини супровідної патології, реєстрували відомості про рецидиви хвороби, дані біохімічного, імунологічного, рентгенологічного, ультразвукового допплерографічного (УЗДГ) і ЕНМГ-дослідження, проведену терапію, безпосередні й віддалені результати лікування пацієнтів. Створено комп'ютерний банк даних по групах хворих. Усі дані, отримані при обстеженні хворих, були занесені у спеціально розроблені комп'ютерні історії хвороби і зберігалися у вигляді електронних документів.
2.1 Характеристика контингенту досліджуваних хворих
Нами обстежено 100 чоловік, що були розподілені на 3 групи. Основну групу склали 60 пацієнтів з діагнозом НА, з яких 40 чоловік знаходилися на обстеженні і лікуванні в неврологічному відділенні ІНВХ, інших 20 чоловік знаходилися на обстеженні в інших лікувальних установах. Розподіл хворих за віком і статтю приведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком і статтю в основній групі, у %
Вік, рокиЧоловіківЖінокУсьогоn%n%n%7-1512,614,523,316-2025,3--23,321-3537,8--35,136-502155,31150,03253,351-701129,01045,52135,0Усього38100,022100,060100,0
За соціальним статусом (рис. 2.1) хворі розподілилися в такому порядку:
Інваліди III групи - 2 особи.
Учні і студенти - 4 .
Службовці - 23.
Робітники - 31 особа.
Усього: 60 осіб.
Рис. 2.1. Розподіл хворих основної групи за соціальним статусом
Як видно з рис. 2.1, найбільшу групу (51,7%) серед захворілих склали робітники (водії авто- і міського транспорту, будівельники, шахтарі і трудівники сільського господарства); службовці - 38,3% (медичні працівники, викладачі, працівники сфери обслуговування, торгівлі); учнів і студентів було 6,7% і інвалідів III групи - 3,3%.
Група порівняння хворих була представлена 20 пацієнтами із шийним остеохондрозом, з больовим, з нейродистрофічним, вегетативно-іритативним, корінцевим синдромами.
Розподіл хворих за віком і статтю у групі порівняння приведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком і статтю у групі порівняння, у %
Вік, рокиЖінокЧоловіківУсьогоn%n%n%7-15--325,0315,016-20------21-35225,018,3315,036-50450,0650,01050,051-70225,0216,7420,0Усього8100,012100,020100,0
Групу контролю склали 20 практично здорових чоловіків молодого віку (від 18 до 25 років) без ознак патології нервової системи.
Нами був складений інформаційний лист у Донецьке обласне управління охорони здоров'я та робилися неодноразово повідомлення з розробленим алгоритмом ранньої клініки НА перед неврологами, терапевтами, травматологами, проводилися виступи перед курсантами кафедри загальної та дитячої неврології ФПО для концентрації хворих у неврологічній клініці ІНВХ. З 1994 року був організований консультативний прийом, на якому було відібрано та направлено на обстеження 282 чоловіка, з яких 40 пацієнтів (14,5% від загальної кількості) страждали на НА (це склало приблизно 5-6 чол. на рік).
До невролога на прийом хворі були направлені районними неврологами чи дільничними терапевтами зі скаргами на прогресуючий біль у плечо-лопатковому поясі, що супроводжувався слабкістю у м'язах руки. Хворі з неврологічними проявами НА надходили в неврологічну клініку планово за направленням невролога поліклініки у зв'язку з погіршенням стану, необхідністю уточнити діагноз, рішенням експертних питань, резистентністю до проведеної раніше терапії. 20 пацієнтів з основної групи, що були нами обстежені, знаходилися на лікуванні в інших лікувальних установах.
Терміни звертання пацієнтів у клініку за медичною допомогою з приводу захворювання коливалися від 3-х до 5-ти днів, з моменту появи больового синдрому - до 58 днів. У перші 10 днів на прийом звернулися 19 чоловік з НА (31,7%) і 2 з групи порівняння (10,0%), з 11-го по 20-й дні - 17 чоловік з основної (28,3%) і 3 із групи порівняння (15,0%). Тобто основна кількість хворих на НА звернулися в терміни з 1-го по 20-й день захворювання, в той час як із групи порівняння - після 21-го дня, що говорить про більш виражену інтенсивність больового синдрому в основній групі (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Порівняння досліджуваних груп за термінами госпіталізації
Розподіл хворих за термінами госпіталізації приведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за термінами госпіталізації, %
Терміни
госпіталізації,
дніГрупи спостереженняосновнапорівнянняn%n% до 101933,9211,1 від 11 до 201730,4316,7 від 21 до 301116,1633,3 від 31 до 40710,7422,2 від 41 до 5058,9211,1 від 51 до 65--15,6 Усього56*100,018*100,0
Примітка. 4 пацієнти з основної групи і 2 у групі порівняння знаходилися на обстеженні і лікуванні амбулаторно.
2.2 Характеристика методів обстеження
Усі хворі в стаціонарі були обстежені загальноклінічно, неврологічно, лабораторно, інструментально за спеціально розробленою схемою: збір скарг, анамнезу, дослідження нервово-м'язового апарату, імунограма, рентгенографія шийного відділу хребта, УЗДГ, ЕНМГ. Клініко-неврологічне обстеження хворих проводилося, виходячи з ретельного вивчення скарг, а