Розділ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1. Матеріали та методи
2.1.1. Модельний експеримент на ізольованих серцях щурів. Обґрунтування моделі
Для більш детального вивчення перебігу процесів ішемічних та постішемічних (реперфузійних) змін у жирнокислотному складі окремих фосфоліпідів міокарда ми викликали короткочасну нормотермічну ішемію з наступною реперфузією, яку проводили на моделі ізольованого серця щурів. У такий спосіб ми експериментально відтворювали умови, які виникають під час проведення операцій ASD. Ми акцентуємо увагу, що дослідження було здійснено на початковому етапі реперфузії, без урахування змін, які виникають в процесі ішемізації міокарду. Така постановка досліду була зроблена свідомо, через те, що ушкодження, які виникають під час неконтрольованої реоксигенації ішемізованого міокарда, є найбільш фатальними для його функціонального стану [137].
Для проведення досліджень в умовах індукованої ішемії міокарда було використано ізольовані серця 48 щурів-самців лінії Вістар у віці 9 місяців. Досліджувані серця було поділено на шість груп: "контроль" - (перфузію проводили протягом 1 год.), "ішемія-реперфузія" - (через 30 хв. після підключення серця до апарату перфузії припиняли на 10 хв. постачання кисню та перфузійного розчину, після чого проводили 20-хвилинну реперфузією), три групи "ішемія-реперфузія+NSE" (також на 30-й хв. перфузії припиняли на 10 хв. постачання кисню та перфузату, з наступною 20-хвилинною реперфузією і з додаванням у перфузат NSE у кінцевій концентрації 10-7 М, 10-6 М, 10-5 М) та "реперфузія+NSE" (також на 30-й хв. перфузії припиняли на 10 хв. постачання кисню та перфузату, з наступною 20-хвилинною реперфузією і з додаванням у реперфузійний розчин NSE у кінцевій концентрації 10-6 М). Відповідно при оформленні отриманих результатів піддослідні групи показано в наступному порядку: "контроль" (початкові дані), "ішемія-реперфузія" "ішемія-реперфузія + 10-7 М NSE" "ішемія-реперфузія + 10-6 М NSE" "ішемія-реперфузія + 10-5 М NSE" та "реперфузія + 10-6 М NSE".
У зв'язку з надзвичайною ліпофільністю NSE вводили у вигляді етанольного розчину з концентрацією етанолу у перфузаті 0,001%, 0,01% та 0,1% відповідно до зростання вказаних вище концентрацій NSE у розчині. Отриманий розчин NSE піддавали ультразвуковій обробці на ультразвуковому дезінтеграторі "УЗДН А" (СРСР) на протязі 15 хв..
Вінцеву перфузію здійснювали за Lagendorff [274] з використанням розчину Тірода наступного складу (мМ): NaCl - 118; KСl - 4,7; MgCl2 - 1,0; Na2HPO4 - 1,2; NaHCO3 - 25; CaCl2 - 2,5; глюкоза - 11. Перфузат аерували карбогеном (О2:СО2 / 95:5). Температура розчину - 370С, рН 7,4. Скорочення ізольованого серця відбувалось у спонтанному ритмі за ізоволемічного режиму. Період адаптації ізольованого серця складав 30 хв.. На 30 хв. у групах "ішемія-реперфузія" та ішемія-реперфузія+NSE повністю перекривали доступ перфузійного розчину до серця, моделюючи гостру аноксію. Через 10 хв. живлення відновлювали, реперфузія продовжувалась протягом ще 20 хв.. Після цього серце вміщували у скраплений азот до часу проведення біохімічних досліджень.
Електрофізіологічні показники (див. рис. 3.4) знімали шляхом відведення від верхівки серця та за допомогою латексного балону, що підживлювали до лівого шлуночка. Запис кардіограм проводили на електрокардіографі "Polygraph RM45/86" (Nikon kohioew, KOGYOCO, LTD, Японія).
Для ліпідного аналізу перфузійних розчинів використовували таку схему. Перфузійний розчин, який відтікав від ізольованого серця протягом 10 хв. у період реперфузії, збирали і проводили його ліофілізацію на ліофілізаторі "Иней 3-2" (Росія). Із сухого залишку проводили екстракцію ліпідів.
2.1.2. Вивчення ліпідного складу біоптичних зразків міокарда дітей
Аналізуючи дані літератури ми показали, що біохімічні зрушення у метаболізмі ліпідів відіграють одну з провідних ролей в ускладненнях, які виникають після гострої тотальної ішемії міокарда. Для вирішення поставлених завдань щодо дослідження змін у ліпідному складі міокарда за ішемії та реперфузії, ми використовували за модель ішемічне ушкодження тканини серця, що виникає під час хірургічної корекції дефекту міжпередсердної перегородки (ASD). Більшість кардіохірургічних втручань на відкритому серці проводяться в умовах штучного кровообігу. Під час інтракардіального етапу операції для покращення візуалізації операційного поля і для запобігання повітряної емболії хірург накладає зажим на аорту біля її кореня і припиняє кровопостачання міокарда. В цей період розвивається ішемічне ураження тканини серця.
Для досліджень використовувалися біоптичні зразки, що відбирав хірург під час проведення операції пластики аутоперикардом дефекту міжпередсердної перегородки. Біоптатами слугували шматочки міокарда середньою вагою 80 мг, які вимушено забирались хірургом для полегшення доступу до порожнини правого передсердя. Пацієнтами були 12 дітей із середнім віком 11 років. Першу групу дослідних зразків - біоптати тканини вушка правого передсердя перед підключенням штучного кровообігу забирали при стабільних показниках артеріального тиску та електрокардіограми. Хворі були без інотропної (медикаментозної) підтримки серцевої функції. Друга група - тканина вушка правого передсердя та міокард стінки правого передсердя в період ішемії, що розвивається при оклюзії вінцевого кровообігу в умовах холодової гіперкалієвої кардіоплегії за 5 хв. до віджимання аорти. Третя група - тканина вушка правого передсердя в період реперфузії на 3-й хв. після включення вінцевого кровообігу.
При хірургічній корекції ASD в нашій країні для захисту міокарду від деструктивного впливу ішемії застосовують холодову гіперкалієву кардіоплегію [275, 276]. При цьому хірург зупиняє серце охолодженим розчином із підвищеною концентрацією іонів К+. Після проведення пластики із застосуванням охолоджених кардіоплегічних розчинів показано істотне зменшення післяопераційних дисаритмій у хворих [277, 278]. За гіперкалієвої кардіоплегії для зупинки серця, останнє пр
- Київ+380960830922