розділ 2.1), започаткувати практику безкоштовного надання для використання вітчизняним легальним суб'єктам малого підприємництва результатів науково-технічних розробок державних науково-дослідних інститутів, а також результатів розробок, що проводились на бюджетні кошти. У цьому ж напрямку має сенс створити на підвалинах державного фінансування банку даних про розробки вітчизняних винахідників, що мають комерційний потенціал, але з будь-яких причин не отримали впровадження у виробництво. Вивчення світового досвіду з цього приводу дає підстави стверджувати, що витрати бюджетних коштів на проведення заходів з державної науково-технічної підтримки малого підприємництва мають високий рівень рентабельності, здійснюють мультиплікаційний позитивний вплив на розвиток економіки країни. Все це надає право наголошувати на необхідності приділення особливої уваги державній науково-технічній підтримці вітчизняного малого підприємництва.
Особливе значення для становлення сектору малого підприємництва в Україні має здійснення заходів з державної допомоги суб'єктам малого підприємництва у пошуку споживачів продукції. Серед таких заходів мають бути наступні.
По-перше, інформаційна, податкова, нормативно-правова, гарантійна підтримка поширення практики коопераційних зв'язків між суб'єктами малого, середнього та великого підприємництва, а також створення коопераційних зв'язків між суб'єктами малого підприємництва.
По-друге, проведення заходів зі сприяння виходу вітчизняних суб'єктів малого підприємництва на світовий ринок (створення з цією метою за корейським прикладом вітчизняної зовнішньоторговельної асоціації малого підприємництва, поширення при її посередництві інформації про експортні пропозиції суб'єктів малого підприємництва, проведення досліджень світових ринків, розробка рекомендацій для малого підприємництва щодо ведення експортних операцій тощо).
По-третє, проведення змін у чинній системі розподілу держзамовлень. Як вже відмічалося раніше, виконання державного замовлення створює оптимальні умови для стабільного планомірного розвитку господарського суб'єкта. Безсистемна практика розподілу державних замовлень між господарськими суб'єктами, особливо, якщо враховувати значний рівень тінізації державно-адміністративного апарату і ускладнення при адмініструванні роботи з великою кількостю дрібних виробників у порівнянні зі співпрацею з декількома великими виробниками, значно зменшує шанси пересічного суб'єкту малого підприємництва до отримання державного замовлення. Проблема практичного виключення суб'єктів малого підприємництва з кола виконавців держзамовлень особливо гостро постає перед вітчизняними фермерськими господарствами, значна частина з яких несе великі збитки або навіть банкрутує через власну безпорадність у своєчасному знаходженні споживача для збуту власної продукції.
Сприяти вирішенню проблеми залучення суб'єктів малого підприємництва до участі у виконанні державних замовлень, спираючись на світові нароби з цього питання, можна таким чином. По-перше, має сенс встановити певний відсоток від загальної суми державних замовлень, котрий стане нижньою межою обсягів державного замовлення, що має розподілятись на конкурсній основі виключно між суб'єктами малого підприємництва. По-друге, використовуючи наведений у розділі 2.1. світовий досвід з цього приводу, можна запропонувати як одну з умов отримання держзамовлення суб'єктом великого або середнього підприємництва використання певної частини від суми замовлення на оплату субпідрядних послуг суб'єктів малого підприємництва. З метою мінімізації організаційних проблем, пов'язаних з відносною ускладненістю співпраці з великою кількістю розрізнених дрібних виробників, контракти з держзамовлення має сенс укладати через тимчасово утворені на строк виконання державного замовлення або постійно діючі коопераційні спілки суб'єктів малого підприємництва-виробників однотипної продукції в межах регіону. Метою існування таких коопераційних утворень має бути розподіл навантаження щодо виконання державного замовлення між їх членами, концентрація виробленої продукції для спрощення процедур приймання-сдачі, перевірки якості, поставок продукції замовникові.
Разом з цим, вважаємо за необхідне проведення розробки, публічного обговорення і прийняття стандартних схем розподілу дискретних заходів центральної та місцевої підтримки з урахуванням державних та місцевих приорітетів між суб'єктами малого підприємництва - претендентами на підтримку.
Впровадження запропонованих заходів з підвищення ефективності державної підтримки малого підприємництва, на нашу думку, має призвести до наступних результатів.
По-перше, за рахунок впровадження заходів щодо підвищення доступності фінансово-кредитних ресурсів для малого підприємництва, що є значною проблемою розвитку ділової активності в Україні, має відбутися помітне зростання загальної кількості суб'єктів малого підприємництва шляхом залучення нових верств населення до зайняття підприємницькою діяльністю.
По-друге, поява реальної можливості отримання кредитних ресурсів за допомогою систем державного гарантування повернення кредиту і державного страхування гарантування повернення кредиту, популяризації лізингових відносин, підвищення шансів пересічного легального суб'єкта малого підприємництва працювати за державним замовленням, суттєве розширення кола державних організаційних, консультативних, науково-технічних послуг легальним суб'єктам малого підприємництва тощо, має суттєво підвищіти привабливість роботи у легальному секторі економіки і сприяти процесам детінізації малого підприємництва.
По-третє, через збільшення доступності кредитних ресурсів для покриття тимчасових потреб суб'єктів малого підприємництва, введення практики страхування ризику підприємницької діяльності, впровадження активних консультативних і освітніх заходів для діючих та потенційних підприємців, збільшення кількості та пропускної спроможності бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів має суттєво зменшитись відсоток банк
- Київ+380960830922