Ви є тут

Формування та підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів підприємств (на матеріалах підприємств чорної металургії України)

Автор: 
Соколов Сергій Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002512
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ
2.1. Сучасні тенденції розвитку підприємств чорної металургії у світовому господарстві
На початку становлення своєї державності Україна займала одне з провідних місць у європейському та світовому співтоваристві щодо випуску металургійної продукції. Металургійна галузь, у тому числі виробництво чорних металів, була розрахована на задоволення не тільки власного внутрішнього попиту, але й ринків Європи та держав колишнього СРСР.
Після виходу зі складу СРСР Україна перетворилась на дуже вигідного промислового партнера, що має великі потужності з виробництва чорних металів і досить низьку собівартість їх виготовлення. Але залежність від країн СНД, що постачають енергоносії для підприємств чорної металургії України, унеможливила ефективну інтеграцію національних виробників із світовою економічною системою. Саме тому українські підприємства металургійної галузі в даний час повинні вирішувати проблему виживання.
Питання впровадження інновацій на підприємствах чорної металургії тісно пов'язане з проблемою їх фінансування. В свою чергу знаходження джерела фінансування потребує оперативного моніторингу використання капіталу підприємства в цілому та окремих його джерел.
Будь-яка модель оцінки ефективності використання капіталу має враховувати чинники, що впливають на розвиток галузі в цілому, її перспективи та місце у світовому господарстві.
Не дивлячись на глобальну фінансову кризу 1998 року, світове виробництво чавуну у період 1998-2000 рр. продовжувало зростати (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Виробництво чавуну по регіонах у 1998-2000 рр.2
№ п./п.Країна1998р.
тис. тон1999р.
тис. тонЗміна, %2000р.
тис. тонЗміна, %1Країни ЄС9626193103-3,3950762,12Інші європейські країни2722122952-15,72580712,43Країни СНД без України369994351317,64854711,64Україна20927225177,62499311,05Країни Північної Америки 6171459882-3,0612372,36Країни Південної Америки 2883027998-2,93170013,27Країни Африки59894994-16,650110,38Країни Азії2460632512762,12673626,49Країни Океанії83317667-8,07473-2,510Всього у світі 5323355339020,35672066,2
Так, світове виробництво чавуну у 1998 році збільшилось майже на 2,5% у порівнянні з 1997 р. і досягло 532 млн. тон. У 1999 році в цілому спостерігалась стагнація щодо показників випуску чавуну. Зменшення випуску в певних регіонах світу компенсувалось збільшенням в інших. Найбільше зниження виробництва чавуну у 1999 році було у європейських країнах і країнах Африки (додаток А табл. А.2). Це було викликано наступними причинами:
- війна в Югославії (зниження обсягів випуску чавуну в цій країні на 88 відсотків);
- негативний вплив кризи 1998 року на країни Центральної та Східної Європи (особливо знизили обсяги виробництва Румунія, Болгарія, Чехія);
- значне скорочення обсягів випуску чавуну у ПАР.
Поряд із глобальним зниженням обсягів виплавки чавуну, країни СНД та Азії продовжували нарощувати власне виробництво. В основному це відбувалось за рахунок Казахстану, Росії, України та Китаю.
У 2000 році світове виробництво чавуну порівняно з 1999 роком збільшилось на 6,2 відсотки і досягло 567 млн. тон на рік. Країни всіх регіонів, окрім Океанії, збільшили обсяги виробництва чавуну. Найбільше слід відзначити такі країни, як: Чехія - 15%, Польща - 25%, Югославія - 481%, Казахстан - 15%, Росія - 11%, Україна -11%, Бразилія 14%, Парагвай - 42%, Перу - 34%, Зімбабве - 26%.
Регіональна структура виплавки чавуну майже не змінювалась протягом 1998-2000 рр. (рис. 2.1) [52]. Винятком було зменшення частки країн Океанії на 1% і збільшення на 2% частки країн СНД у 2000 році порівняно з 1998. Стабільна частка азіатських країн, якими виробляється 46% світового обсягу, є, перш за все, результатом росту виробництва чавуну в таких країнах, як Китай та Корея.

Рис. 2.1. Структура виробництва чавуну по регіонах світу у 1998 та 2000 рр.
Провідне місце у виробництві чавуну серед азіатських держав займає Китай, який виробляє близько 50% чавуну, виготовленого в цьому регіоні (рис. 2.2). У період 1998-2000 рр. він зберігав темпи росту виробництва чавуну, які склали в середньому 5% на рік. Аналогічну тенденцію, але з більшими темпами зростання у 2000 році, мали й інші азіатські країни: Тайвань (зростання на 7%), Корея (зростання на 7%). З азіатських лідерів виробництва чавуну Японія показала у 2000 році найбільше зростання виплавки чавуну 9% (див. додаток А, табл. А.1 ) [52, 53].

Рис. 2.2. Виробництво чавуну в азіатському регіоні у 1998-2000 рр.

У 1998 році країни Європейського союзу (ЄС) виробили близько 97 мільйонів тон чавуну, що майже на 4 мільйони тон більше, ніж 1997 року. Найбільшими виробниками чавуну були Німеччина - зростання на 7,9%, Франція - зростання на 3,9%, Великобританія - зниження на 4,2%, Італія -зростання на 4,1% (додаток А, табл. А.1) [52, 53]. У період 1998 - 2000 рр. темпи зростання в країнах ЄС уповільнились. Більш того, у 1999 році спостерігалось зменшення виплавки чавуну на 3%. І хоча у 2000 році спад виробництво припинився, все одно результат був нижчим за рівень 1998 року. Основними причинами спаду випуску чавуну були: війна в Югославії; фінансова криза 1998 року; спад виробництва чавуну у Великобританії, спричинений як зовнішніми, так і внутрішніми факторами. Структура виробництва чавуну в період 1998 - 2000 рр. відображала вищезгадані фактори. Так, Великобританія знизила свою частку виробництва з 13% у 1998 до 11% у 2000 році. В той самий час Німеччина та Італія збільшили на 1 % свою частку (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Структура виробництва чавуну в країнах ЄС у 1998-2000 рр.

У 1998 році відбулося значне порівняно з 1997 роком підвищення обсягів виробництва чавуну в країнах Центр