РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.
2.1 Грунтово-кліматичні умови зони Лісостепу правобережного
Зона Лісостепу займає площу 202,8 тис. км2, що складає 33,6% території України, та належить до найбільш освоєних ландшафтних територій. В цій зоні виробляються основні об'єми цукрових буряків, кормових культур та продукції тваринництва.
Грунтово-кліматичні умови даного регіону в цілому сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. В об'ємі валової сільськогосподарської продукції держави питома вага зони правобережного Лісостепу перевищує 42%, тоді як за сільськогосподарськими угіддями вона займає лише 35 відсотків. Кордони Лісостепової зони майже повністю співпадають з адміністративним поділом держави. Порівняно з іншими зонами, вона являє собою суцільну територію з більш-менш однаковими грунтово-кліматичними умовами.
Зона Лісостепу правобережного, в якій проводилися наші дослідження і впроваджувались результати розробок у виробництво, розміщена в центральній частині України. .
Можливість проведення зрошення на території області, крім іншого, визначається рівнем залягання грунтових вод. На більшій частині території водотривкі породи залягають, як правило, глибоко, рівень грунтових вод на плато і вкритих лесовидними породами схилах знаходиться на глибині понад 10-15 м від поверхні, тому проблеми підтоплення тут не існує.
Грунтовий покрив в межах Вінницької області представлений різними типами грунтів. Найбільш поширеними серед них є сірі лісові - 1 млн. (50,6%) та чорноземи 830,8 тис. га (42,1%), що за умов зрошення дає змогу отримувати стабільні врожаї багаторічних трав. На височинних і розріджених масивах центральної частини області під дубово-грабовими лісами сформувались сильно опідзолені світло - сірі й сірі лісові грунти.
На водороздільних плато, схилах і древніх річкових терасах розповсюджені чорноземи і темно - сірі слабо опідзолені грунти, які утворились в результаті поперемінного впливу лісової і степової рослинності.
Переважаючими грунтоутворюючими породами є карбонатний лес і лесовидні суглинки. Ясно - сірі опідзолені грунти в межах області не мають широкого розповсюдження. Вони займають лише 4,1% всієї території. Сірі лісові опідзолені грунти займають 29,2% території області і є найбільш розповсюдженими. Ясно - сірі і сірі опідзолені грунти мало забезпечені гумусом, вміст його в шарі 0 - 30 см становить в середньому по області близько 78 т/га (1,85%) [123].
Клімат Лісостепу правобережного помірно континентальний. В межах Вінницької області виділяють два агрокліматичні райони - помірно теплий вологий і теплий недостатньо зволожений.
В кліматичному відношенні Вінницька область належить до областей із найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи. Це пов'язано з географічним її розміщенням в межах правобережного Лісостепу. Кліматичні умови області сприяють вирощуванню більшості цінних сільськогосподарських і плодових культур, а в південних районах навіть і винограду [140].
Середня річна температура змінюється від 6,5?С на півдні до 5,3?С на півночі області. Сума температур вище 10?С становить 2500 - 3000 ?С. За багаторічними метеорологічними спостереженнями перехід середньодобової температури повітря через +5?С весною випадає на 6 -10 квітня, а в кінці жовтня - на початку листопада відбувається перехід її через +5?С в бік пониження (табл 2.1).
Найбільш високі температури спостерігаються в липні, найнижчі в січні. В окремі дні липня температура повітря може підвищуватись до 38?, а в січні - лютому - знижуватись до - 20 - 25?С, що за відсутності достатньої висоти снігового покриву може призводити до загибелі посівів конюшини лучної.
Перші приморозки на поверхні грунту спостерігаються, як правило, в останні 5 днів вересня, в повітрі - в першій декаді жовтня. Останні приморозки весною на поверхні грунту зареєстровані в кінці першої декади травня, в повітрі - в третій декаді квітня. Безморозний період становить 165-175 днів. Тривалість періоду з середньодобовою температурою вище 5?С (він практично співпадає з тривалістю вегетаційного періоду) становить 200-205 днів.
Середня тривалість сонячного сяйва становить 1917 годин на рік, або 40% від
Таблиця 2.1
Кліматичні показники центральної зони Вінницької області
(середнє за 1979-1999 рр. )
№ п/пКліматичні показникиЦентральна
зона1Довжина безморозного періоду, днів141-1472Сума позитивних температур, вище 5 ?С2671-27803Довжина вегетаційного періоду, днів198-2054Сума опадів за рік, мм534-5405Сума опадів за період вегетації, мм369-4256Середня температура повітря, ?C6,7-7,07Cередній абсолютний мінімум температури повітря, ?С+258Абсолютний мінімум температури повітря, ?С-32-349Абсолютний максимум температури повітря, ?С+3810Сума активних температур, вище 10 ?С2320-244011Середня дата першого приморозку, восени17 вересня12Середня дата останнього весняного приморозку 23-25 квітня13Довжина періоду із сніговим покривом, днів87-9014Максимальна висота снігового покриву, см14-1515Середня глибина промерзання грунту, см55-5716Максимальна глибина промерзання грунту, см9017Мінімальна глибина промерзання грунту, см3018Переважаючий напрям вітрупівнічно-західний
можливого. Найменш сонячним є груднень - в середньому 45-47 годин за місяць, що пояснюється невеликою тривалістю дня в цьому місяці і найбільшою ймовірністю похмурого стану неба. Найбільше Сонце сяє в літні місяці - до 253-294 годин за місяць. Велика тривалість сяйва спостерігається також у травні й вересні. В цей час Сонце сяє протягом 60 % можливого часу [140]. Оскільки конюшина лучна - рослина довгого дня, то чим триваліше денне освітлення, тим швидше рослини конюшини проходять світлову стадію [165].
Річна сума опадів в Лісостепу правобережному складає 544 мм, за вегетаційний період - 400 мм [158]. В середньому за рік по області буває 146 днів з опадами, 90 днів з добовою сумою опадів 1,0 мм і більше, 135 днів із добов