Ви є тут

Управління малокомплектними початковими школами різної структури

Автор: 
Мелешко Віра Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002716
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ПРОЦЕС І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛЕЙ ОРГА-
НІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ МАЛОКОМПЛЕКТНИМИ
ПОЧАТКОВИМИ ШКОЛАМИ РІЗНОЇ СТРУКТУРИ
2.1. Теоретичне обгрунтування моделей організації управління малокомплектними початковими школами
Теоретико-методологічні засади організації нашого дослідження грунтуються на положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, де вказано, що: "Стратегічною вимогою реформування галузі є оновлення, модернізація управлінських важелів розвитку освіти.... Сучасна система управління середньої освіти утверджується як державно-громадська. Вона має враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономності навчальних закладів, конкурентності освітніх послуг орієнтації освіти не на відтворення, а на розвиток" [104, 12]. Саме з таких позицій ми розглядаємо потребу змін в управлінні малокомплектними початковими школами, що є невід'ємною складовою системи загальної середньої освіти. Зміна парадигми процесу управління передбачає не лише поєднання державних та громадських важелів впливу на освіту, а й оптимізацію організаційно-управлінських структур, тобто перехід від оперативного до програмно-цільового управління, впровадження нової етики управлінської діяльності, підвищення якості професійної підготовки управлінських кадрів.
Загальні теоретичні засади управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів в умовах реформування освіти, розглянуті нами в попередньому розділі, враховано у процесі розроблення моделей організації управління малокомплектними початковими школами, зокрема, структурно-функціональний та діалогічний підходи.

"Діалогічність, за твердженням багатьох психологів і філософів, є атрибутом людської свідомості. Термін "діалог" у науковій літературі тлумачать по-різному. Діалог - це: 1) обімн репліками між його учасниками; 2) тип взаємовідносин між учасниками діалогу. Саме на діалогічному рівні мають будуватися взаємовідносини між елементами сучасної структури управління, що грунтуються на державно-громадських засадах.
За таких умов формуються нові взаємовідносини між громадськими органами та школою, відбувається перехід від суб'єкт-об'єктних до суб'єкт-суб'єктних відносин, від монологу до діалогу. Такий підхід передбачає організацію спільної діяльності всіх учасників педагогічного процесу, що спрямована на досягнення єдиної суспільно значущої мети [6; 24; 26; 67; 81].
Теорію і практику структурно-функціонального підходу до управління загальноосвітнім навчальним закладом висвітлено у працях Е.Г.Костяшкіна, А.А.Орлова, П.З.Свідерської, І.П.Раченка, І.С.Фіганова, Т.С.Рабченюк та ін. З позицій цього підходу школа розглядається як складна динамічна система, яку характеризують організаційні та функціональні зв'язки і залежності в процесі управління. Основні положення, розроблені цими вченими, стали основою для проектування моделей організації управління мало-комплектними початковими школами різної структури.
Моделювання - це метод дослідження об'єктів різноманітної природи за допомогою аналогів (моделей) для визначення або уточнення характеристик існуючих чи нових об'єктів [4, 215].
Моделлю вчені вважають таку розумово створену систему, що відображаючи та відтворюючи об'єкт дослідження, здатна змінити його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт [121, 140].
Побудову моделей організації управління малокомплектними початковими школами нами здійснено на основі врахування досвіду, відображеного у працях В.І.Бочкарьова, М.Ф.Бунакова Н.М.Островерхової, Л.І.Даниленко, В.І.Звєревої, В.М.Зоц, О.А.Косинської та ін.[ 18; 20; 121; 55; 56; 18].
Як уже зазначалось, суть моделей організації управління на державно-громадських засадах полягає у задоволенні реальних потреб та інтересів держави і громадськості в ефективному функціонуванні навчальних закладів сільських населених пунктів, в отриманні якісної освіти дітьми, що проживають у селі.
Аналіз різних підходів до визначення суті побудови моделей дає можливість розкрити внутрішню єдність елементів структури управління, що перебувають у взаємозв'язку й різноманітних відношеннях між собою, завдяки чому вони утворюють цілісність [ 22; 33; 50].
Зупинимося на понятті "структура", що є базовим поняттям для нашого дослідження. "Структура - внутрішня організація цілісної системи, яка відображає специфічний спосіб взаємозв'язків, взаємодій компонентів, що утворюють цю систему" [115, 107]. У моделях організації управління малокомплектною початковою школою структура управління являє собою цілісну систему, в якій у відповідних зв'язках і взаємоузгодженості задіяні всі учасники навчально-виховного процесу, кожен з яких має чітко визначену функціональну роль. Нами також визначено основні елементи структури управління малокомплектною школою, введено до її складу громадські органи, визначено їх місце у процесі реалізації основних функцій внутрішньошкільного управління.
Державно-громадське управління - це таке управління школою, в якому поєднано діяльність суб'єктів управління державної і громадської природи [19, 9].
Аналіз науково-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що до середини 80-х років громадські органи не відігравали значної ролі у вирішенні різноманітних проблем діяльності школи. Школа була закладом з суворо регламентованим змістом і порядком діяльності, ресурси її розвитку розподілялись вищими ланками управління освітою. Вибір навчальних планів, програм, підручників, змісту виховної роботи, фінансування, кадрові питання - все вирішувалося вищими органами влади). Керівник школи по суті був лише виконавцем розпоряджень та рішень, які надходили "згори", тобто внутрішньошкільне управління мало командно-адміністративний характер.
Наприкінці 80-х років система управління школою поступово набуває рис децентралізації та демократизації. Деякі функції керівництва школою переходять у компетенцію її керівника, який забезпечує добі