РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І ЛІКУВАННЯ
2.1. Клініко-епідеміологічні і статистичні методи дослідження
Для вивчення епідеміологічної ситуації в Івано-Франківській області було використано офіційні статистичні дані МОЗ України за 1990-2001р.р [99].
За звітними формами проаналізовано динаміку поширеності, захворюваності, смертності при різних формах ЦВЗ протягом десяти років в області в цілому і по районах і містах зокрема. Останнє дало змогу проаналізувати динаміку тих же показників по клімато-географічних зонах, яких в області є три: гірська, передгірська і рівнинна. Аналізувались показники поширеності і захворюваності при ЦВЗ загалом, ЦВЗ на тлі АГ, інсультах в цілому, а також при інсультах у працездатному віці і на грунті АГ зокрема. Вивчались показники смертності від ЦВЗ і МІ загалом, від МІ на тлі АГ і в працездатному віці.
Для вивчення структури та поширеності МІ у 1998-1999рр. в м.Івано-Франківську було проведене одномоментне строго стандартизоване епідеміологічне дослідження - реєстр МІ. У відповідності з рекомендаціями ВООЗ був розроблений уніфікований протокол дослідження, який передбачав виявлення різних видів МІ методом скринінгу. За єдиною програмою проведено вивчення структури, частоти і смертності від МІ в різних вікових групах, а також факторів ризику та наслідків МІ в м.Івано-Франківську. Ці дослідження проводились у відкритій популяції чоловіків і жінок (200,3 тис. осіб) віком від 20 до 80 років. Робота проводилась неврологами, які пройшли попереднє навчання. Дослідження включало клінічний огляд пацієнтів вдома, в поліклініці чи стаціонарі, вивчення амбулаторних карт, історій хвороби, посмертних довідок, статталонів.
Масове обстеження хворих для виявлення основних факторів ризику хронічних форм ЦВЗ проводилось на основі розробленої анкети.
Для досягнення поставленої мети були проведені вибіркові популяційні дослідження населення Івано-Франківської області: було оглянуто 1805 осіб з різних районів та м.Івано-Франківська віком від 20 до 80 років. Огляд передбачав клініко-неврологічне обстеження хворих, вивчення медичної документації. У обстежуваних хворих вивчали розповсюдженість ФР ЦВЗ: артеріальної гіпертензії, хвороб серця, і окремо присутність миготливої аритмії; цукрового діабету, гіперхолестеринемії, стенозу магістральних артерій голови, ступеня фізичної активності, особливості харчування, зловживання алкоголем, паління. Частині хворих проводились комп'ютерна томографія головного мозку, допплерографія, визначався рівень холестерину в крові, вміст фібриногену, гематокрит. З усієї кількості пацієнтів нами було виділено 529 осіб, у яких виявлялись ознаки ДЕ 1-3 стадії, а в анамнезі не було гострих порушень мозкового кровообігу. За такою ж програмою обстежено в структурі реєстру 128 пацієнтів, які перенесли МІ. З метою виявлення ФР розвитку ЦВЗ і МІ нами була розроблена спеціальна анкета (див.додаток 1), яка заповнювалась на хворих ДЕ, на осіб, що перенесли МІ. Анкету заповнили також на 260 пацієнтів відповідного віку, без судинної мозкової недостатності, які склали контрольну групу. Результати дослідження були опрацьовані з допомогою спеціально створеного програмного забезпечення [109].
Отримані показники обчислені методами математичної статистики із вирахуванням середніх величин і критерію Ст'юдента для отримання статистично вірогідних результатів.
2.2. Клінічно-інструментальні і біохімічні методи обстеження
Серед оглянутих 1805 осіб виділено 202 хворих на ДЕ з високим ризиком МІ, які обстежувались у відділенні судинної неврології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, проконсультовані амбулаторно в поліклініці обласної клінічної лікарні. Серед обстежених 99 чоловіків і 103 жінки віком від 43 до 56 років. В дослідження включались пацієнти з першою і другою стадіями ДЕ. ДЕ 1 стадії діагностована у 98, а ДЕ 2 стадії - у 104 осіб. На грунті АГ ДЕ розвинулась у 73 хворих, причиною ДЕ в 98 випадках став атеросклероз МАГ, який в 43 хворих супроводжувався АГ. У 69 хворих діагностовано порушення венозного відтоку. Поєднання артеріальної та венозної дисциркуляції спостерігалось в 48 випадках.
Всіх хворих було поділено на 4 групи в залежності від провідного фактора ризику:
1-ша група - хворі з ДЕ, яка розвинулась на фоні АГ - 42 особи;
2-га група - 40 хворих з ДЕ на грунті атеросклеротичного ураження МАГ;
3-тя група об'єднала 38 хворих, у яких причиною ДЕ були хвороби серця, зокрема, фібриляція передсердь, що виникла на фоні ІХС;
4-та група - 42 хворих з ДЕ на грунті як АГ, так і атеросклеротичного ураження МАГ, перебіг якої ускладнили ТІА або малий ішемічний інсульт.
Для об'єктивізації діагнозу, вивчення клінічного перебігу, церебральної гемодинаміки, структурних особливостей мозку був проведений комплекс інструментальних досліджень.
Стан церебральної гемодинаміки вивчали методами ультразвукової діагностики судин шиї і голови, які давали вичерпну інформацію про мозковий кровотік в усіх басейнах. В ультразвуковій діагностиці використовувались прямий (дуплексне сканнування) і непрямий (допплерографія) методи дослідження.
Дуплексне сканнування проводили на ультразвуковій системі "Sonoline Elegra" фірми "Сіменс" (Німеччина) з допомогою високороздільного датчика в режимі імпульсного випромінювання ультразвукових хвиль частотою 7,5 МГц. Візуально оцінювали стан кровотоку в артерії, його інтенсивність, наявність перепон для кровотоку, пульсацію стінки артерій. Звертали увагу на товщину, форму, границі судинної стінки, наявність стенозів, діаметр судини в місці стенозу та поза ним. Основним критерієм атероматозної бляшки було острівкове ураження та нерівність внутрішнього контуру судини, локальне потовщення стінки до 5-8 мм, відсутність періартеріального запалення. Ці критерії діагностики атеросклеротичного процесу корелюють з літературними даними. Локальне дослідження кровотоку дозволило вивчити гемодинаміку в стенозова