РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ НЕРУДНИХ МАТЕРІАЛІВ
2.1. Критична оцінка методів обліку витрат
2.1.1. Облік витрат та калькулювання: оцінка взаємозв'язку
Удосконалення методології та організації обліку витрат підприємства традиційно знаходиться в центрі уваги спеціалістів, але до сьогодні питання про співвідношення понять "облік витрат" і "калькулювання" залишається дискусійним. У економічній літературі є різні точки зору, іноді протилежні. Деякі економісти розглядають облік витрат і калькулювання як єдиний процес дослідження витрат на виробництво і тому зводять їх в одне поняття. Інші, навпаки, вважають, що це два відокремлених поняття (інформацію щодо розвитку уявлень про співвідношення обліку витрат та калькулювання систематизовано в Додатку З. Тому, перед тим як перейти до подальшого розгляду, необхідно з'ясувати сутність цих понять.
Облік витрат та калькулювання собівартості продукції знаходилось в центрі досліджень облікової проблематики різних національних шкіл бухгалтерського обліку (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Погляди основних облікових шкіл на співвідношення обліку витрат та калькулювання (на підставі даних [200, с. 408-409])
Питанню про співвідношення обліку витрат та калькулювання приділялася значна увага російськими та українськими вченими, воно має велику історію та залишається актуальним і сьогодні.
Нетрадиційне визначення обліку витрат пропонує А. Яругова. На її думку, "облік витрат - це дослідження і трансформація, відповідно прийнятій моделі, облікових даних про витрати і результати минулої, сучасної та майбутньої господарської діяльності з метою ефективного управління" [254, с. 40]. Сутність запропонованого підходу полягає в побудові деякої облікової моделі, що показує трансформацію витрат в прибуток. На думку А. Яругової, "облік витрат і калькулювання собівартості готової продукції не можна зводити до простої реєстрації і арифметичного розрахунку витрат, що коштує підприємству той або інший виріб: окрім відображення витрат, ця діяльність повинна включати планування та аналіз витрат. Тому необхідно розрізняти: а) систематичний облік, спрямований на ідентифікацію, реєстрацію, групування та інтерпретацію (аналіз) фактів господарського життя, і б) проблемний облік витрат, що оперує апріорними фактами господарського життя, орієнтований на отримання прибутку і дозволяє адміністрації вибрати краще із можливих альтернативних рішень, скласти кошториси витрат тощо" [254, с. 40]. Обчислення собівартості за об'єктами калькулювання є завершальними етапом систематичного обліку витрат.
Вважаємо, що облік витрат на виробництво необхідно розглядати як процес, що є сукупністю взаємопов'язаних і таких, що виконуються в певній послідовності, організаційних, логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про витрати. У цьому обліковому процесі можна виділити дві стадії: 1) документування; 2) групування і систематизація інформації. Облік витрат можна вести з будь-яким ступенем деталізації, але для цього необхідно: по-перше, щоб така різноманітна інформація представляла інтерес для менеджерів, і відповідно була затребувана ними; по-друге, щоб достатню кількість ознак групування інформації було закладено в первинних документах. Калькулювання собівартості продукції є одним із завдань, що вирішується на другій стадії. Але відповідно до методу "витрати-випуск" у фінансовій бухгалтерії на підставі елементів витрат фінансовий результат може визначатися без калькулювання собівартості продукції. Вважаємо, що це тільки підкреслює, що калькулювання собівартості доцільно розглядати як одну із складових обліку витрат, якої за певних умов може не бути.
Між обліком і калькулюванням завжди існує часовий розрив. Зв'язок між обліком витрат і калькулюванням проявляється в тому, що організація обліку витрат на виробництво здійснюється в необхідному для калькуляції розрізі. В свою чергу, процес калькулювання залежить від створеної системи обліку витрат на виробництво. Виходячи з принципу зворотного зв'язку можна розробити таку систему обліку витрат на виробництво, яка б задовольняла вимоги процесу калькулювання і таку модель калькулювання, яка б визначала організацію обліку витрат на виробництво.
2.1.2. Обґрунтування об'єктів обліку витрат
Важливим моментом при організації обліку витрат є вибір об'єктів обліку витрат та об'єктів калькулювання. Адже раціональна побудова обліку витрат значною мірою залежить від того, наскільки обґрунтовано визначені об'єкти аналітичного обліку. Їх правильний вибір та практичне застосування безпосередньо впливають на організацію обліку витрат та взаємозв'язок первинної й результативної інформації. Відповідне обґрунтування, зведення й підрахунок витрат в грошовому вираженні за об'єктами обліку є основною передумовою достовірного калькулювання собівартості продукції, планування та аналізу діяльності підприємств.
Необґрунтований вибір об'єктів обліку витрат та порушення загальноприйнятих принципів розробки їх номенклатури призводять до викривлення даних про фактичну собівартість виробів та знеособлення витрат відносно видів продукції.
Поняття "об'єкт обліку витрат" по-різному визначається в спеціальній літературі. Погляди різних авторів щодо тлумачення цього поняття наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Моніторинг дефініції "об'єкт обліку витрат"
ДжерелаВизначення Аксененко А.Ф. [2, с. 211], Бикадоров Н.А. [18, с.11]групування витрат на виробництво в поточному обліку, що дає можливість визначити собівартість продукціїБасманов І.А [13, с. 41]групування витрат на виробництво для калькулювання собівартості видів продукції, контролю використання засобів за цільовим призначенням, організації внутрішньозаводського розрахункуБезруких П.С., Івашкевич В.Б. , Кашаєв А.Н. [31, с. 238]сукупність витрат, згрупованих для вирішення завдань управління собівартістюБутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. [28, с. 110], Чумаченко М.Г. [233]початкова один