Вы здесь

Ефективність застосування різних видів органічних добрив під цукрові буряки на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

Автор: 
Новак Юрій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2002
Артикул:
0402U003184
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальну частину роботи виконано протягом 1999–2001 рр. на дослідному
полі Уманської державної аграрної академії (УДАА), розміщеної в Маньківському
природно-сільськогосподарському районі Середньо-дніпровсько-Бузького округу
Лісостепової правобережної провінції України з географічними координатами за
Гринвічем 480 46' північної широти, 300 14' східної довготи з висотою над
рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля – вирівняне плато водорозділу з пологими (1–20) схилами
південно-східної та північно-західної експозиції.
Ґрунт дослідного поля – чорнозем опідзолений середньогумусний на лесі. Згідно
класифікації Н.А. Качинського [90], за гранулометричним складом він відноситься
до важкосуглинкового, оскільки в орному шарі містить 48,8% фізичного піску
(часточки > 0,01 мм) і 51,2% фізичної глини (часточки припадає на мулисту фракцію. За профілем ґрунт характеризується відносною
однорідністю грануло-метричного і валового хімічного складу, вилугованістю
легкорозчинних сполук, ілювіальністю карбонатів (на глибині 115–120 см). Такі
ґрунти типові для даної зони, вони займають близько 16% загальної площі
Лісостепу України. Основні агрохімічні показники ґрунту дослідного поля
представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика чорнозему опідзоленого польового короткотривалого
досліду, 1998–2001 рр.
Показник
Метод визначення
Шар ґрунту, см
0–30
30–50
Гумус, %
За Тюріним
3,31
2,98
Азот легкогідролізований, мг/кг
За Корнфілдом
103
89
Рухомі фосфати, мг/кг
За Чиріковим
132
109
Обмінний калій, мг/кг
За Чиріковим
120
105
рН сольової суспензії
Потенціометричний
5,50
5,75
Гідролітична кислотність, смоль/кг
За Капенном
2,25
1,94
Ступінь насичення основами, %
За Хіссинком
89,8
92,5
Отже, ґрунт дослідного поля за сукупністю фізико-хімічних властивостей
відповідає ґрунтовим різновидностям помірно континентальної східноєвропейської
фації, в межах якої можуть мати значення результати наших досліджень.
Клімат Правобережного Лісостепу характеризується помірною континентальністю і
за основними елементами погоди типовий для підзони нестійкого зволоження.
Підгрунтові води залягають на глибині 22–24 м, тому вологозабезпечення польових
культур обумовлюється вологою, нагромадженою у ґрунті з атмосферних опадів. За
кількістю опадів район відноситься до зони нестійкого зволоження і
характеризується періодичними посухами (2–3 роки за десятиріччя).
За даними Уманської метеостанції, середньобагаторічна кількість опадів
становить 633 мм, проте в окремі роки спостерігаються значні відхилення.
Розподіл опадів протягом року нерівномірний, близько 70 % їх випадає в період з
квітня по жовтень (табл. 2.2).
Тепловий режим помірно середньоконтинентальний з середньорічною температурою
близько 7,40С та коливаннями від -34–-380С в січні – лютому до 36–390С – в
липні – серпні. Безморозний період триває 160–170 днів з сумою позитивних
температур понад 50С – 2952 і вище 100С – 2632. Перші осінні приморозки
відмічаються на початку жовтня. Ймовірність їх настання в другій і третій
декадах вересня, першій та другій декадах жовтня становить у відсотках
відповідно: 0; 5; 20; 45 для трьох градусів морозу та 0; 0; 5; 15 – для понад
-50С, що підтверджує сприятливість теплового режиму для вирощування
післяжнивних культур. У цілому поєднання умов зволоження і тепла сприятливе,
гідротермічний коефіцієнт становить 1,1–1,2. Перехід температури через 50С
відбувається 8 квітня і 29 вересня, через 100С 26 квітня і 5 жовтня, період з
річною сумою температур, що перевищує 100С – 2500–2700, тривалістю 140–160
днів. Середньодобова температура понад 50С триває 225 днів.
Температура стійко переходить через 00С 15–20 березня, що вважається початком
весни. Вона настає порівняно швидко, в той же час створюються сприятливі умови
для помірного розтавання снігу і поглинання більшої частини талих вод ґрунтом.
У першій декаді квітня температура переходить через 50С і ґрунт досягає
фізичної стиглості. Через 100С перехід відбувається в кінці місяця і
створюються умови для активної вегетації сільськогосподарських культур.
Початком літа вважається перехід середньодобової температури повітря через 150С
і триває до середини вересня. Середня температура літнього періоду становить
190С, з коливаннями в окремі роки від 17 до 220С. Переважаючі літом вологі
західні вітри приносять значну кількість опадів, але в окремі роки
спостерігається літня посуха через дефіцит опадів і підвищення температури
повітря Це обумовлює значні витрати запасів продуктивної вологи ґрунту.
Перехід середньодобових температур повітря нижче 100С настає з другої декади
вересня – першої декади жовтня, що характеризує початок осені. Вона найчастіше
тепла, сонячна, іноді тривала. Особливо теплим буває вересень, а похмура і
дощова погода настає в кінці жовтня. Для пізньої осені характерна мінлива
температура з періодичним випаданням дощу і снігу, які сприяють поповненню
запасів вологи в ґрунті. Стійкий сніговий покрив утворюється в середині грудня
і зникає в середині березня.
Зима характеризується переважно теплою хмарною погодою, з частими відлигами. В
найхолоднішому місяці температура повітря опускається до позначки –60С. Під час
відлиг температура може підвищуватися до 9 – 120С, що супроводжуються
утворенням крижаної кірки. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому
використанню зимових опадів.
В цілому кліматичні умови регіону сприятливі для вирощування більшості
сільськогосподарських культур помірного поясу, в тому числі цукрових бур