Ви є тут

Фінансовий менеджмент в бурякоцукровому підкомплексі України

Автор: 
Давиденко Надія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003205
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Методологія стратегії фінансового забезпечення підприємств бурякоцукрового
підкомплексу АПК
2.1. Економіко – організаційна оцінка сучасного стану бурякоцукрового
підкомплексу АПК України
Дослідження бурякоцукрового виробництва побудоване на вивченні системи
соціально – економічних відносин в умовах ринкової економіки. Сюди відноситься
діалектичний зв’язок та взаємозалежність процесів та явищ, які відбуваються в
суспільстві в цілому та аграрному секторі економіки зокрема. Діалектичний
підхід забезпечує формування системи показників та багатоваріантність підходів
щодо оцінки умов та факторів формування ринку цукру.
Діалектика вчить, що заміна старих явищ і виникнення нових не означає повного
знищення старого і з нічого народження нового. Тут має місце діалектичне
заперечення, яке означає, що воно не перериває процес розвитку, хоча знищує
старе. Бажаними є такі зміни, які забезпечують випереджаюче зростання якісних
показників порівняно з кількісними. Діалектичний метод передбачає дотримання
певних філософських та загальнонаукових принципів. Перші передбачають розгляд
суспільних явищ з позиції розвитку, саморуху, детермінізму, взаємодії та
взаємозалежності тощо. Загальнонаукові принципи включають системний, структурно
– функціональний підхід до розгляду суспільних явищ, застосування методів
аналізу та синтезу, індукції та дедукції тощо.
Індуктивне пізнання – це таке, коли досліджуючи певне явище, хід думок іде від
часткових факторів до загального, а дедуктивне – висновок виводиться логічним
шляхом з певних даних.
Процеси, явища, економічні показники за своїм змістом складні, у зв’язку з цим
виникає необхідність їх дослідження не тільки в цілому, а й за окремими
складовими частинами та факторами, які їх формують. У загальноприйнятому
розумінні розкладання цілого на складові (деталізація) і є аналіз. Поряд з цим
в аналітичній роботі використовують зворотний підхід у дослідженні процесів і
явищ. Він передбачає узагальнення елементів цілого, на які воно розкладалось
при аналізі. Такий процес називають синтезом. Прикладом цього може бути
опрацювання рекомендацій поліпшення фінансової діяльності підприємства на
основі аналітичного вивчення оремих її сторін.
Функціонування систем вимагає дотримання методології наукового пізнання і
соціальної практики, яке забезпечує системний підхід. Реалізація системного
підходу базується на знаннях і застосуванні його принципів: теорії системи,
критичних підходів до дійсності, конструктивний характер рекомендацій,
спадковість у розвитку знань, різноманітність типів зв’язків. Вони дають змогу
встановити недоліки старих, традиційних підходів для постановки і вирішення
нових завдань чи проблем та формулювати нові завдання, проблеми.
Системний підхід до аналізу бурякоцукрового виробництва вимагає переходу від
ізольованого розгляду окремих господарських ситуацій, що склалися в
бурякоцукровому виробництві, дає змогу виявити основні реальні особливості його
розвитку.
Отже, методологія проведеного аналізу базується на діалектиці та економічних
законах, охоплює найновіші досягнення вітчизняної економічної науки, відображає
об’єктивну реальність. Реалізується дана методологія через систему різних
методів дослідження.
Широкого використання в роботі набули статистичні методи аналізу та синтезу,
порівняння, табличний та графічний методи, монографічне дослідження. Комплексне
їх застосування дозволяє одержати достовірні рекомендації та пропозиції за
результатами дослідження.
При визначенні сучасного стану бурякоцукрового виробицтва найбільшого
використання набув прийом порівняння. Застосовувався він у випадках зіставлення
даних звітного року з попередніми роками. Це зіставлення показує розмір
відхилень.
Усі галузі агропромислового комплексу економіки України перебувають під впливом
тих негативних процесів, які відбуваються на сучасному етапі її реформування.
Аграрний сектор, що складає основу АПК, найчутливіше реагує на економічні
потрясіння в країні. Загальні проблеми переходу до ринкових відносин відчутно
позначились на галузі. Так, протягом 90- х років виробництво валової продукції
сільського господарства зменшилося на 47%. Порівняно з 1994 роком валова
продукція сільського господарства зменшилась у 2001 році з 32,8 до 25,8 млн.
грн., або на 21,7%. Загальний кризовий стан позначився негативно і на
бурякоцукровому підкомплексі.
Україна має довголітню традицію виробництва та експорту цукру. На її долю в
кінці 1980 – початку 1990 рр. припадало 17% світових посівних площ і 14%
світового виробництва цукру. За даними Держкомстату, Україна до 1990 р.
виробляла цукру понад 51 – 56% загального виробництва в колишньому СРСР,
посідаючи перше місце серед республік [29,с.72]. У вартості експортованих
продовольчих товарів частка цукру в 1995 р. складала понад 30%, ще в 1986 –
1990 рр. в Україні виробляли 43 млн. тонн цукросировини і 5 млн. тонн цукру
щорічно. На початку 90 – х років виробництво цукру в Україні впало до 3,5 млн.
тонн, в 1995 – 1996 рр. – до 2,5 млн.тонн [20,с.9]. Для економіки України цукор
завжди мав вагоме значення, тому його виробництво і надалі може відігравати
одну з ключових ролей у сільському господарстві країни, зокрема в експортній
його діяльності. В Україні цукрові буряки вирощують у 19 областях. Виробництво
розміщене переважно в господарствах лісостепової зони, зокрема, Вінницькій,
Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській, Київській, Сумській та
Чернігівській областях. Нещодавно в бурякоцукровому виробництві було зайнято
2,5 млн. працюючих [121,с.32].
З економічної точки зору бурякоцукрове виробництво завдає значного впл