Ви є тут

Ресурсозберігаючі природоохоронні прийоми і режими створення мікроклімату при вирощуванні та утриманні курей

Автор: 
Чаплигін Євген Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003368
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ, ОБ'ЄКТИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір напрямків удосконалення систем створення
мікроклімату у пташниках
У птахівництві, як було зазначено раніше, однією з найважливіших проблем є підвищення ефективності перетворення енергії кормів в енергію отримуваної продукції птахівництва, перш за все яєць та м'яса птиці. На ефективність цього перетворення впливають багато факторів. Як показала практика функціонування промислового птахівництва в умовах переходу до ринкових відносин в Україні, одними з найважливіших факторів є якість кормів і технологія годівлі, генетичний потенціал птиці та стан її здоров'я, умови вирощування і утримання птиці, в тому числі параметри мікроклімату у пташнику.
Створення мікроклімату з заданими параметрами у будь-якому приміщенні можливо лише за умови врахування взаємодії повітряного простору цього приміщення з навколишнім середовищем, визначення динаміки накопичення і видалення з цього приміщення всіх шкідливих компонентів (пилу, шкідливих газів, мікроорганізмів, надлишкової вологи і ін.), аналізу теплоповітряного балансу в залежності від параметрів повітря в приміщенні та навколишньому середовищі.
При підвищенні концентрації поголів'я птиці в кожному пташнику зокрема і на тій чи іншій замкненій території (в зоні) в цілому набувають значення ті захворювання птиці, в розвитку яких головну роль відіграє взаємодія несприятливих умов утримання і умовно патогенних мікроорганізмів. До останніх відносять мікроорганізми, які проявляють вплив лише на ослаблений організм птиці. В практиці ветеринарної медицини такі захворювання часто називають комплексними багатофакторними. Розвитку таких захворювань у птиці, що утримується в закритих приміщеннях, можуть сприяти відхилення параметрів мікроклімату від оптимальних, зміна мікробної забрудненості повітря та порушення внутрішніх захисних механізмів в її організмі. Розгляд системи вентиляції і опалення окремого пташника без взаємодії параметрів його мікроклімату з параметрами повітря, що викидається з інших пташників зони, стало б можливим, якби в кожному з таких пташників було передбачено повну нейтралізацію (знешкодження) всіх шкідливих факторів. А це, в свою чергу, стало б можливим за умови повного очищення повітря, що викидається з пташника системою вентиляції, від пилу, мікроорганізмів та шкідливих газів. Але в кожному окремому випадку теоретично обґрунтувати всі складні процеси взаємодії названих факторів - занадто складне завдання. Тому на цьому етапі досліджень має сенс звернути особливу увагу на визначення основних шляхів забезпечення параметрів мікроклімату, близьких до оптимальних, навіть в умовах жорсткого дефіциту та дорожнечі енергоносіїв. Іншу частину завдання можна вирішувати шляхом проведення експериментальних досліджень після розробки відповідного обладнання типу фільтрів, іонізаторів, систем аерозольної обробки повітря пташників і ін.
У зв'язку з дефіцитом та дорожнечею високоякісних кормів, пального та теплової енергії більшість птахівницьких господарств нашої країни і в цілому вся галузь опинилися під загрозою глибокої кризи. У більшості господарств, які виробляють продукцію птахівництва, практично всі пташники перетворилися у приміщення без опалення, а в особливо холодний період року - і в пташники без вентиляції. Незважаючи на це, і зараз немає можливості підрахувати, який збиток несуть господарства із-за такої "раціоналізації". В той же час, в практиці виробництва продукції птахівництва в економічно розвинутих країнах світу вже давно широко застосовуються прийоми та обладнання для зниження витрат енергетичних і теплових ресурсів на створення оптимального мікроклімату в птахівницьких приміщеннях в холодний період року [170-173]. Певні роботи у цьому напрямку проведено і в Україні [23,26,62], в тому числі Інститутом птахівництва УААН [46,57,79]. Але ці розробки поки що не знаходять широкого впровадження у виробництво із-за складного фінансового стану господарств і машинобудівних підприємств та недостатньої обґрунтованості варіантів енергозбереження.
До цього часу щільність посадки птиці, навіть у відомчих нормах технологічного проектування, трактується тільки як величина, що визначається кількістю голів птиці того чи іншого виду у розрахунку на м2 підлоги пташника або підніжної решітки кліткових батарей. Таке поняття нівелює значення об'єму, висоти пташника та живої маси птиці, що, особливо при розрахунках параметрів мікроклімату, можна вважати недостатнім. В зоотехнії та ветеринарній медицині поняття повітрообмін трактують як кількість свіжого повітря, що подається в приміщення у розрахунку на кожний кг живої маси тварин на годину. Якби вдалось забезпечити подачу цього повітря безпосередньо до тварин, можна було б обмежитися лише кількістю повітря, достатньою для їх життєдіяльності. Так як це є занадто складною задачею, вдаються до визначення експериментальним шляхом кількості повітря, що подається при тих чи інших умовах, при якій не відмічається зменшення продуктивності чи погіршення стану здоров'я тварин. При цьому за конкретні умови вважають параметри приміщення, пору року, кількість голів тварин у приміщенні і ін. Можна припустити, що при збільшенні об'єму приміщення ускладнюється завдання подачі свіжого повітря безпосередньо в зону знаходження тварин. Не випадково в медицині під поняттям повітрообмін розуміють кратність обміну повітря в приміщенні на годину.
Зважаючи на наведене, метою цієї частини наших досліджень було теоретичне обґрунтування та дослідження основних шляхів та напрямків покращення мікроклімату в пташниках різних типорозмірів для утримання дорослої птиці в умовах дефіциту та дорожнечі енергетичних ресурсів.
Обґрунтування можливих шляхів покращення мікроклімату здійснювали методами теоретичних розрахунків на основі аналізу рівнянь теплоповітряного балансу пташників з різними способами утримання птиці в холодний період року. Застосовували також графоаналітичний метод.
Розрахунки теплоповіт