РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Сучасний стан інвестиційної діяльності промислових
підприємств
Розвиток ринкової економіки вимагає корінних змін у всіх сферах діяльності
суб'єктів господарювання. Однак для того, щоб правильно визначити конкретні
шляхи цих змін, необхідно провести всебічний аналіз діяльності промислових
підприємств.
Особливе місце в становленні ринкової економіки займає інвестиційний розвиток,
однією з головних складових частин якого є процес довгострокового вкладення
капіталу в підприємства різних галузей економіки для досягнення економічного
зростання за рахунок доходів і соціальних результатів, випуску товарів, надання
послуг [72]. Це пов'язане з тим, що в системі відтворення інвестиціям належить
найважливіша роль у справі поновлення і збільшення виробничих ресурсів, а отже,
і в забезпеченні визначених темпів економічного зростання. При цьому
інвестиційна діяльність суб'єктів господарювання - це основа усього процесу
розширеного відтворення, тому що інвестиції, здійснювані підприємствами,
відіграють стимулюючу роль для всієї економіки. Так, купівля підприємством
інвестиційних товарів, наприклад різного роду машин, зумовлює загальне
збільшення попиту на товарному ринку, що прямо сприяє зростанню економіки в
цілому.
Одним з основних показників, що характеризують інвестиційну активність
економіки в цілому, є інвестиції в основний капітал.
На рис. 2.1 подано динаміку інвестицій в основний капітал у цілому по Україні
за період з 1996 по 2000 роки у фактичних цінах [129,134].
Як видно з рис. 2.1, останнім часом намітилася стійка тенденція до зростання
інвестицій в основний капітал. Аналіз показує, що приріст інвестицій в основний
капітал у порівнянні з попереднім періодом, починаючи з 1998 року, становив: у
1998 – 12,5%, у 1999 – 25,7%, у 2000 – 11,1%.
Разом з тим, якщо розглядати динаміку інвестицій в основний капітал у
порівнянних цінах (див. рис. 2.2) [129, 134], то як видно,що приріст інвестицій
менш значний: 1998 рік – 6,1%, 1999 – 0,4 %, 2000 – 0,3%. Істотно виділяється
1997 рік – рік істотного зменшення інвестицій в основний капітал. Таким чином,
можна погодитися з тими авторами, які стверджують, що процес інвестування в
Україні практично не працює [72]. Аналогічний висновок можна зробити,
проаналізував рис. 2.3, на якому представлена динаміка індексу фізичного обсягу
інвестицій в основний капітал у відсотках по відношенню до 1990 року
[129,134].
Поліпшити становище в сфері інвестування був покликаний ряд законодавчих актів.
В першу чергу це ті, що сприяють створенню і розвитку територій з особливим
статусом – територій пріоритетного розвитку (ТПР) і спеціальних економічних зон
(СЕЗ). Державну стратегію і тактику в створенні ТПР і СЕЗ визначають два
основних документи і постанов Кабінету Міністрів України «Про концепцію
створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні» і «Про заходи щодо
створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі
спеціальним режимом інвестиційної діяльності» [114]. За станом на 01.01.01р. в
Україні діє 11 СЕЗ і 9 ТПР. Разом з тим аналіз статистичних даних роботи таких
зон і територій свідчить про недостатність зусиль у даному напрямку. Так,
наприклад, з початку введення спеціальних режимів інвестиційної діяльності було
затверджено 260 інвестиційних проектів на загальну суму 1 309 865 тис. дол. При
цьому фактично залучено за станом на 01.07.2000 р. – 305 232 тис. дол., або
23,3% від запланованого обсягу, з них 115 417 тис. дол.– у першому півріччі
2000 року [114]. Поряд з цим, як свідчить аналіз галузевої структури інвестицій
у діючих СЕЗ і ТПР (див. табл. 2.1) [114], пріоритетними напрямками розвитку
для потенційних інвесторів є харчова і хімічна промисловість, транспорт і
зв'язок, тобто неосновні виробництва інвестиційного комплексу, до яких у першу
чергу відносяться підприємства машинобудування, металообробки, будівельних
матеріалів [124, 135].
Якщо розглядати ефективність дії спеціальних зон на територільному рівні, то,
наприклад, у рамках спеціального режиму інвестування в м. Харкові (за станом на
01.01.2001р.) уже розглянуто і затверджено 22 інвестиційних проекти на суму
69,9 млн. дол. Фактично ж залученоо інвестицій на суму 5 млн. дол., або 7,2%
від запланованого обсягу, а найбільш привабливими для інвесторів є харчова і
легка промисловість [8].
У цілому ж по Україні в розрізі окремих галузей промисловості спостерігається
нерівномірна зміна обсягів інвестицій в основний капітал (див. табл. 2.2
[128]). Так, наприклад, приріст інвестицій в основний капітал за аналізований
період в машинобудуванні склав 64 млн. грн, у промисловість будівельних
матеріалів – 17 млн. грн., у той час як в електроенергетиці він становить 97
млн. грн., металургії – 141 млн. грн.
Таблиця 2.1
Галузева структура інвестицій у СЕЗ і ТПР
(за весь період їх існування)
Галузь
Обсяг інвестицій (тис. діл.)
Питома вага в загальній структурі, %
Будівництво
20 553
Деревообробна
25 458
Агропромисловий комплекс
40 285
Легка
71 416
Машинобудування
74 986
Вугільна
90 626
Металургія
119 591
Транспорт і зв'язок
154 826
12
Харчова
159 171
12
Хімічна
217 184
17
Інші
335 760
25
Таким чином, в Україні спостерігається зміна структури промислового
виробництва, що врешті-решт також не сприяє активізації інвестиційної
діяльності. На підтвердження наведенного вище свідчать такі статистичні дані.
Так, у 1985 році структура промислового виробництва в Україні була така:
електроенергетика – 3,2%, паливна промисловість – 7,2%, металургія (чорна і
кольорова) – 13,8%, хімічна і
- Київ+380960830922