Ви є тут

Захворюваність, фактори ризику розвитку туберкульозу у дітей в умовах промислового регіону. Туберкулінодіагностика та профілактика

Автор: 
Гріцова Наталія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000100
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
Мета та завдання роботи вимагали проведення різнопланових дослід-жень, що
обумовило обстеження різних контингентів дітей та застосування різних методів
обстеження.
2.1. Загальна характеристика обстежених контингентів
Дослідження проведене на базі Луганського державного медичного університету,
Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру, міської туберкульозної
дитячої лікарні, трьох дитячих протитуберкульоз-них санаторіїв області,
дитячого будинку та середніх шкіл Жовтневого району міста Луганська. Вивчали
річні статистичні звіти обласного протитуберкульозного диспансеру за 1991-2000
роки, обліково-звітну документацію обласного статистичного управління за цей же
термін, банк даних на дітей, які знаходилися в особливо складних і
надзвичай-них умовах Луганської області за 1998-1999 роки (за даними
Управлін-ня у справах сім’ї та молоді Луганської обласної Держадміністрації).
Інформацію про рівень забруднення довкілля промисловими викидами за 2000 рік
одержано в Луганському обласному Центрі гідрометеорології.
З метою вивчення клініко-епідеміологічних особливостей туберку-льозної
інфекції, методів виявлення, факторів ризику захворювання у дітей, що
проживають в різних екогосподарчих районах Луганської області проана-лізовано
медичні карти стаціонарного хворого (форма № 003/о) 296 дітей віком до 14 років
(із них 128 (43,2 %) – архівні дані, 168 (56,8 %) – обсте-жено самостійно),
яких протягом 1991-2000 років було взято під нагляд з приводу туберкульозу; їх
медичні картки амбулаторного хворого (форма № 025/о) та карти профілактичних
щеплень (форми 063/о).
Для вивчення особливостей та динаміки епідемічного процесу при туберкульозі в
Луганській області, з’ясування факторів ризику щодо цієї недуги та визначення
найбільш суттєвих із них етап, який досліджувався, розподілено на два періоди:
І-ий – доепідемічний (1991-1995 роки) і ІІ-ий – період епідемії (1996-2000
роки). У першому періоді виявлено 128 (43,2 %) хворих, у другому – 168 (56,8
%), р < 0,01. Для вивчення рівня захво-рюваності дітей різного віку за цими
періодами, розробки найбільш ефек-тивних організаційно-методичних заходів щодо
профілактики та туберку-лінодіагностики, дослідний контингент розподілили на 5
вікових груп: від 0 до 3-ох років – 37 (12,5 %); 4-6 років – 63 (21,3 %); 7-9
років – 53 (17,9 %); 10-12 років – 82 (27,8 %); 13-14 років – 61 (20,5 %).
Хлопчиків було 143 (48,3 %), дівчаток – 153 (51,7 %), р > 0,05; сільських дітей
– 72 (24,3 %), міських – 224 (75,7 %), р < 0,001. Віково-статеву характеристику
обстеже-них наведено у табл. 2.1, динаміку вікової структури хворих за
періода-ми спостереження зображено на рис. 2.1.
Кількість дітей із міста в перший і другий періоди склала 96 (75,0 %) і 128
(76,2 %) відповідно, р > 0,05; із села – 32 (25,0 %) і 40 (23,8 %) відповідно,
р > 0,05.
Луганська область – одна з найбільш промислових областей Украї-ни. Розташована
вона на крайньому сході країни. Площа території дорів-нює 26,7 тисяч км 2.
Співвідношення міського та сільського населення складає 7:1 або 88 % і 12 %.
У Луганській області розташовано багато підприємств хімічної, металургійної,
машинобудівельної, вугільної, нафтохімічної, коксохімічної промисловості, які є
джерелом забруднення атмосферного повітря. За даними відділу охорони довкілля
Луганської обласної санітарно-епідеміо-логічної служби, викиди забруднювачів
довкілля здійснюють 1260 підпри-
Таблиця 2.1
Розподіл дітей, в яких виявлено туберкульоз, у періодах спостереження за віком
та статтю
Віково-
статеві
групи
Періоди спостереження, роки
Перший
абс %
Другий
абс %
Всього
абс %
0-3
6,3
12
7,2
20
6,8
3,9
12
7,2
17
5,7
4-6
15
11,7
14
8,3
29
9,8
20
15,6
14
8,3
34
11,5
7-9
12
9,4
15
8,9
27
9,1
13
10,2
13
7,7
26
8,8
10-12
16
12,5
25
14,9
41
13,9
21
16,4
20
11,9
41
13,9
13-14
7,0
17
10,1
26
8,7
7,0
26
15,5
35
11,8
Всього
60
46,9
83
49,4
143
48,3
68
53,1
85
50,6
153
51,7
Разом
128
100,0
168
100,0
296
100,0
Примітка.
Х – хлопчики, Д – дівчатка
ємств та організацій області. Кількість їх валових викидів у атмосферу за
останні 2 роки дорівнює понад 570 тисяч тон, що більше, ніж у 5 разів перевищує
гранично допустимі викиди.
Неоднорідність розподілу по Луганській області промислових під-приємств, їхня
галузева структура, а також ступінь негативного впливу на довкілля дозволили
виділити в регіоні три екогосподарчі зони [40, 173]. Перша – зона екологічної
кризи або суттєвого забруднення. Тут зосереджено, переважно, багатогалузеві
міста зі джерелами забруднення повітря підприємствами хімічної,
машинобудівельної промисловостей, чорної та кольорової металургії, коксохімії
(Рубіжне, Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Луганськ, Алчевськ, Стаханов). Друга –
зона екологічного неблагополуччя або помірного забруднення, де зосереджено,
переважно, міста з локальним негативним впливом підприємств вугільної
промисло-вості (Красний Луч, Ровеньки, Кіровськ, Брянка, Краснодон, Антрацит,
Свердловськ, Первомайськ). Третя – населені пункти з мінімальними показниками
забруднення довкілля – умовно чиста сільськогосподарська зона
(Слав’яносербський, Марківський, Старобільський, Біловодський, Троїцький,
Сватівський, Міловський, Новопсковський, Білокуракінський райони). Зазначені
екогосподарчі зони представлено на рис. 2.2.
Пріорітетними екологічно небезпечними речовинами, що забрудню-ють довкілля
Луганської області, є окис вуглецю, азоту, двоок