Розділ 2
Матеріали та методи власних досліджень
Робота має клініко-лабораторний характер. У відповідності до визначеної мети
та для вирішення поставлених завдань проводилося обстеження жінок, які
перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні консервативної гінекології
полового будинку м. Тернополя. Комплексно обстежено 136 хворих на хронічний
сальпінгоофорит у фазі загострення, а також 20 практично здорових жінок без
запальних гінекологічних захворювань в анамнезі. Обстеження хворих здійснювали
на базі клінічної лабораторії пологового будинку та лабораторій кафедри
акушерства і гінекології Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.
Горбачевського та лікувально-консультативного центру медакадемії за період з
1998 по 2000 роки.
Залежно від способу лікування хворі були розподілені на чотири рівнозначні
групи. У першу клінічну групу увійшли 29 жінок, які отримували загальноприйняте
комплексне протизапальне лікування. Метод лікування хворих цієї групи залежав
від клінічного перебігу запального процесу. При наявності сильного болю, значно
збільшених придатків матки, підвищенні температури, різко змінених аналізів
крові терапія була направлена на пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів (в
залежності від їх чутливості до антибіотиків). Для зменшення активності
запального процесу, ліквідації болю, нормалізації порушених функцій органів і
систем, проводили активацію імунобіологічних сил макроорганізму. В комплексному
лікуванні, звичайно, використовували жарознижуючі, анальгезуючі,
десенсибілізуючі препарати. Для нормалізації окисно-відновних процесів, обміну
речовин та згортальної системи крові застосовували вітаміни С, В1, В6,
біостимулятор (плазмол, алоє, ФіБС, спленін або полібіолін), препарати тимуса
(тімалін чи тактівін).
Другу групу склали 29 хворих, які крім терапії запального процесу додатково
отримували протимікробний імуномодулюючий засіб флуренізид у вигляді таблеток
по 0,3 г всередину 2 рази на добу після прийому їжі протягом 14 днів.
Використаний нами препарат флуренізид
(N-(9-флуореніліден)-N-ізонікотиногідразид належить до похідних
ароматично-гетероциклічного ряду, проявляє сильну бактеріостатичну дію, активує
реакції клітинного і гуморального імунітету, має антиоксидантні властивості.
Він синтезований на кафедрі фармацевтичної хімії Львівського державного
медичного інституту).
До третьої групи увійшли 28 жінок, яким крім комплексного протизапального
лікування проводилось інфрачервоне лазерне опромінення ділянки проекції
придатків матки. В якості джерела лазерного випромінювання використовувався
низькоінтенсивний напівпровідниковий лазер АНП-2, який працює в імпульсному
режимі з довжиною хвилі ближнього інфрачервоного спектру 820 нм, потужність
випромінювання 40 мВт. Придатки матки опромінювали через бокові склепіння з
експозицією на одне поле по 2 хв. Процедури проводилися щоденно, курс лікування
– 8 разів.
До четвертої групи увійшли 50 жінок, які отримували комплексне лікування,
флуренізид та лазеротерапію.
П’яту (контрольну) групу склали 20 практично здорових невагітних жінок, які в
анамнезі не мали запальних захворювань внутрішніх статевих органів.
До шостої групи увійшли 35 осіб: 29 жінок першої групи та 6 другої групи, які
обстежувались при поступленні на стаціонарне лікування.
На всіх жінок заповнювалась спеціальна анкета, яка мала наступні дані: номер
історії хвороби, прізвище, ім’я та по батькові жінки, адресу проживання, дату
поступлення і виписки з стаціонару, вік, професію, групу крові і
резус-належність, скарги при поступленні, анамнез захворювання і життя,
менструальну, секреторну, статеву й дітородну функції, гінекологічні
захворювання, результати допоміжних (ультразвукового дослідження) та
лабораторних методів обстеження: загального та біохімічного аналізів крові і
сечі, мазки з піхви на флору, посіви з цервікального каналу та матки на
мікрофлору та її чутливість до антибіотиків, характер проведеної терапії,
перебіг захворювання, гінекологічний статус до і після лікування, результати
спеціальних біохімічних та імунологічних досліджень.
Загальноклінічні обстеження проводили при поступленні хворих у стаціонар, у
динаміці лікування і перед випискою. Спеціальні біохімічні, імунологічні
дослідження – до і після лікування.
З метою визначення ефективності проведеної терапії у хворих крім
загальноприйнятих клінічних обстежень визначили показники, що характеризували
- стан ПОЛ – концентрацію дієнових кон’югатів, гідроперекисів ліпідів і
малонового диальдегіду в крові;
- стан АОС – активність супероксиддисмутази;
- стан імунологічної резистентності організму: показники клітинного та
гуморального імунітету (Т-лімфоцити, Т-активні лімфоцити, В-лімфоцити,
О-лімфоцити, теофілінорезистентні, теофіліночутливі лімфоцити, IgA, IgG, IgM
сироватки крові).
Забір крові проводили зранку натще, з ліктьової вени. Пробірки з кров’ю
розміщували на 35 хв у термостат при температурі 37 °С, після чого
відшаровували згусток і центрифугували протягом 20 хв при 1500 об/хв. Сироватку
відсмоктували в суху пробірку і в залежності від методики дослідження зразу
використовували для аналізів або зберігали в холодильнику при 4-6 °С.
Для оцінки стану перекисного окислення ліпідів проводили дослідження їх
початкових метаболітів – дієнових кон’югатів (ДК), проміжних продуктів –
гідроперекисів ліпідів (ГП), а також одну з найбільш важливих кінцевих сполук
продукту перекисного окислення ліпідів – малонового диальдегіду (МДА).
Дієнові кон’югати ненасичених вищих жирних
- Київ+380960830922