РОЗДІЛ 2.
ПАРАМЕТРИЧНІ І ТЕХНОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ
ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ
Проведене експериментальне дослідження, показало, що порівняння ефективності
двох типів моделей: “модель професійної орієнтації” з відповідними параметрами
і “модель попереднього професійного вибору ”дає можливість педагогічно
аналізувати профорієнтаційну ефективність роботи загальноосвітніх шкіл. Якісний
аналіз експериментальних даних профорієнтації старшокласників і професійного
відбору на технічні професії дали можливість визначити 5 груп педагогічних
чинників і 3 важливих параметри попереднього вибору професії, якими можна
варіювати у процесі професійної орієнтації на технічні професії і, які у
зведеному вигляді, для більш чіткого подання, представлені у схемі 2.1
Схема 2.1
Головні параметри моделей профорієнтації і попереднього вибору професії
ПАРАМЕТРИ МОДЕЛЕЙ
Модель професійної орієнтації
Модель вибору
Організаційні:
Організаційна узгодженість
Технологічні:
Об’єктивна спрямованість
Суб’єктивна спрямованість
Структура і послідовність
Врахування предмету професії
Усвідомленість
Адекватність
Референтність
Схема 2.1 представляє 5 груп педагогічних чинників, серед яких один виконує
організаційні функції, а чотири – технологічні. Параметри попереднього вибору
професії представлені у вигляді „Моделі вибору”, що включає три показники:
усвідомленість, адекватність та референтність.
Дослідження виходило із попередньо сформулюваної гіпотези, відповідно до якої
ми передбачали, що педагогічні умови впливають на характер готовності
старшокласників до сідомого вибору майбутньої професії.
Саме в рамках поставленного напрямку був реалізований пошук теоретичних
закономірностей і фактів практичного спрямування.
2.1. Загальна технономічна характеристика моделі профорієнтації старшокласників
Оцінка ефективності професійної орієнтації посідає центральне місце в нашому
дослідженні. Параметри оцінки, шкали, за якими вони оцінюються, типи об’єктів
(учнів) за визначеними параметрами, вимірювальний та розрахунковий
інструментарій – основа коректних висновків у роботі. Як було зазначено вище,
найважливішими показниками ефективності профорієнтації є адекватність,
усвідомленість і референтість попереднього професійного вибору.
Оцінка ефективності профорієнтаційної роботи переходить у площину оцінки учня
(в нашому випадку – старшокласника), визначаючи значимі параметри його
характеристики. Проаналізуємо кожний із названих параметрів.
Адекватність вибору майбутньої професії є характеристикою «об'єктивної»
відповідності суб'єктивних якостей людини об'єктивним вимогам професії. Наше
дослідження показало, що адекватний вибір - це показник можливості досягнення
професійного наміру до кінця; набуття професіоналізму діяльності. Разом з цим,
за певних умов, передусім вольових якостей особистості, навіть актуально
неадекватний вибір згодом може стати актуальним, коли за допомогою кропіткої
праці народжується фахівець. Однак, цей випадок не є правилом, а люди
найчастіше мають відповідні вольові, навчальні і модальні здібності.
Адекватність вибору вивчали шляхом встановлення таких якостей, як теоретична
обізнаність (знання загальні і спеціальні), практична підготовленість (навички)
і професійно-психологічна розвиненість (психологічні та психофізіологічні
передумови майбутньої професії).
Алгоритм оцінювання адекватності вибору у експерименті здійснювався у такий
спосіб: 1) визначалися потенційні можливості старшокласника щодо професійної
діяльності; 2)вивчався попередній професійний вибір старшокласників; 3)
зіставлялись професійні потенційні можливості й актуальний вибір.
Зазначимо, що теоретична обізнаність встановлювалася переважно за
результатами вивчення базових дисциплін для технічних професій (фізика, хімія,
трудове навчання), практичні навички – за результатами “технічних професійних
проб”, психологічна розвиненість-за результатами психологічного вимірювання
просторового конструктивного мислення і моторики (невербальний інтелект).
Особлива увага при цьому приділялася технічним професійним спробам, що мали на
меті визначення найбільш значних потенційно необхідних навичок, які є
елементами багатьох технічних професій. Аналіз даних показав, що характер
опанування навичками цілком залежить від особливостей фізичних принципів
технічних приладів-предметів (і засобів) праці, здатність оперувати ними на
підставах схем-уявлень про орієнтовну основу предметно-технічної діяльності.
Таким чином, було визначено механічні, електричні та електронні прилади
(предмети, засоби), що є основами для сучасної інженерної природи техніки
(педагогічні засоби експерименту, в тому числі й технічні спроби, у роботі
подані окремо).
Якісний аналіз даних показав, що в структурі теоретичних знань вирізняються
загальні теоретичні знання (фундаментальних дисциплін), спеціальні теоретичні
знання (спеціальних дисциплін); практична готовність, що складається із
загально-психологічних показників і спеціальних навичок. Такого розподілу ми
дотримувались при вивченні потенційних можливостей учнів в опануванні
технічними професіями.
Зазначені характеристики слугували проміжним моментом у визначенні
адекватності / неадекватності вибору учнями майбутньої професії і зумовили його
подальше диференціювання на типи виборів майбутньої професії за адекватністю.
Освітнім показником результативності будь-якого навчально-виховного процесу є
теоретична обізнаність, що оцінюється за відпрацьованим у школі інструментарієм
– оцінкою. Оцінювання практичного й операційного блоку проводилось з
вик
- Київ+380960830922