РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.
Основою роботи послужив аналіз клінічних спостережень за 213 первинними хворими
на рак гортані без клінічних ознак наявності метастазів (Т2-3NоМ0), яким
проводилось лікування за радикальною програмою в ЛОР-клініці ЗДМУ з 1994 по
1998 рік. З них до контрольної групи увійшли 106 пацієнтів, яким за період з
1994 по 1996 рік проводились традиційні діагностично-лікувальні заходи, та 107
хворих на рак гортані, що увійшли до основної групи, з 1996 по 1998 роки, в
діагностично-лікувальному алгоритмі яких використовувались розроблений
антиметастатичний комплекс лікувально-профілактичних заходів.
Для стандартизації власних спостережень і оптимального порівняння з даними
літератури ступінь розповсюдженості злоякісних новоутворень гортані оцінювалося
згідно з 5-ою редакцією класифікації злоякісних новоутворень за системою
символів ТNМ, яка була зареєстрована в Центрі по контролю та дослідженню хвороб
ВООЗ у 1997 року за № Е. 13/ССК 012626-01, та прийнята національним канцер -
регістром України в 1995 році.
Всім хворим основної (107 осіб) та контрольної груп (106 осіб), проводилася
топічна та диференційна діагностика раку гортані за загальноприйнятою схемою:
цілеспрямованого збору анамнезу, пальпації та спеціальних досліджень: непрямої
ларингоскопії, ендоларингеальної біопсії, рентгенографії і томографії гортані
та загальноклінічних досліджень до та після лікування (Паламарчук В.В., 1996;
Троян В.І., 1997; Тимчук С.М., 1999; Weber J. L. et al., 1989; Ampil L. F. et
al., 1995; Houghton Mc Gerry L.J. et al., 1998; Remco de Вree et al., 2000).
Обстеження хворих на рак гортані проводили щомісячно у перші півроку та кожні 2
місяці у другій половині першого року після комплексного лікування. На другому
році контроль за ремісією проводився кожні три місяці, протягом третього,
четвертого і п’ятого років пацієнти досліджувались кожні півроку (Иванов О.А. и
соавт., 1999).
2.1.1. Загальна характеристика хворих на рак гортані контрольної групи.
Аналіз власних спостережень в контрольній групі показав, що намітилась
тенденція до щорічного зростання звернення хворих за медичною допомогою з
приводу рака гортані.
Виявлено, що з 106 обстеженого в контрольній групі чоловіків було (97,6%) та
жінки (2,4%), середній вік яких становить 52,7 роки. В 87,1% випадків хворі
палили та зловживали алкоголем, що є підвищеним фактором ризику відносно
виникнення раку гортані.
При аналізі давності захворювання до начала лікувального процесу було виявлено,
що в середньому цей термін становив 6,4±1,2 місяці, що вказує на пізнє
звернення пацієнтів при раку гортані ІІІ стадії та агресивний перебіг хвороби.
Рис. 2.1 Тривалість захворювання хворих на рак гортані контрольної групи до
початку лікування
За ступенем розповсюдженості раку гортані пацієнти розподілені наступним чином:
T2N0M0 – у 37 осіб, T3N0M0 – у 69 осіб.
Таблиця 2.1
Локалізація та стадійність раку гортані у хворих контрольної групи
Відділ
TNM
Надскладковий
Складковий
Підскладковий
T2N0M0
30
T3N0M0
12
55
При морфологічній верифікації пухлинного процесу високодиференційований рак
спостерігався в 68,8% випадків, помірно - і низькодиференційований – у 31,2%
випадків.
У 58,9% обстежених спостерігали змішану форму росту пухлини, головним чином у
осіб з критерієм розповсюдження Т3; у 18,7% - ендофітний ріст пухлини,
переважно при вестибулярній локалізації, і у 22,4% - екзофітний ріст при
локалізації новоутворення у складковому відділі гортані.
Радикальне лікування хворих на рак гортані T2-3N0M0 здійснювалось комбінованим
методом із використанням на першому етапі хірургічного компоненту. Обсяг
хірургічних втручань варіював від резекцій гортані з вилученням пухлини у 42
(39,6%) до ларингектомій у 64 (60,4%) (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Характеристика хірургічних втручань у хворих контрольної групи
№ п\п
Види операцій
Кількість операцій
1.
Ларингектомія
64
60,4
2.
Геміларингектомія в модифікації КНДІОЛ
22
20,7
3.
Фронтолатеральна резекція гортані
13
12,2
4.
Надскладкова резекція гортані
7
6,7
Всього
106
100,0
5.
Превентивна шийна дисекція
42
39,6
Сумарна доза елективного опромінення на шляхи лімфовідтоку дорівнювала 40-46 Гр
(по 2 Гр на фракцію). Моніторинг метастазування у пацієнтів контрольної групи
проводився за допомогою динамічного спостереження з застосуванням фізикальних,
інтраскопічних, інструментальних та секційних методів дослідження. До комплексу
діагностичних засобів входили оглядова рентгеноскопія та рентгенографія,
томографія, ультразвукове сканування і, за показаннями, магніто-резонансна
томографія органів шиї.
2.1.2. Загальна характеристика хворих на рак гортані основної групи.
Серед 107 пацієнтів основної групи встановлено, що середній вік чоловіків
становив 57,6 років, які в 90,6% випадків палили та зловживали алкоголем, що є
підвищеним фактором ризику відносно виникнення раку гортані (Лукач Е.В., Троян
В.І., 1988).
При аналізі давності захворювання до начала лікувального процесу було виявлено,
що в середньому цей термін становив 5,8±1,2 місяців, що вказує на агресивний
перебіг хвороби та пізнє звернення при Т3 (рис.2.2).
Рис. 2.2 Тривалість захворювання у хворих на рак гортані основної групи
до початку лікування.
Відповідно до класифікації TNM п’ятого видання 1997 року наші пацієнти
розподілені наступним чином: T2N0M0 – у 33 (30,8%), T3N0M0 – у 74 (69,2%).
Таблиця 2.3
Локалізація та стадійність раку гортані у хворих основної групи
Відділ
TNM
Надскладковий
Складковий
Підскл
- Київ+380960830922