Вы здесь

Організаційно-економічний механізм стійкого функціонування підприємств малого бізнесу

Автор: 
Ткаченко Юрій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U000377
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Дослідження факторів та умов функціонування
малого бізнесу
2.1 Аналіз стану та умов функціонування підприємництва
Узагальнення нормативних документів різних країн, публікацій закордонних і
вітчизняних фахівців дають змогу назвати такі критерії диференціації
підприємств: сукупні активи, тобто сукупність наявних засобів,
товарно-матеріальних запасів, землі, машин, устаткування й інших ресурсів, що
перебувають у володінні підприємства; власний капітал, тобто сукупні
капіталовкладення інвесторів, зокрема акціонерів; щорічний виторг від продажів
чи валовий доход від реалізації товарів, робіт, послуг; кількість працівників
(середньоспискова за рік, включаючи працівників, не зарахованих до штату, але
працюючих за сумісництвом, трудовими угодами, підрядчиків).
У країнах Європейського економічного союзу використовується і такий критерій,
як прибуток, а для зарахування до визначеної категорії вважається достатнім
відповідність як мінімум за двома із перелічених критеріїв. У більшості країн
за основний критерій береться кількість працівників.
Для зарахування до малого бізнесу Міністерство торгівлі США рекомендує
кількість працюючих на підприємстві до 500 чоловік. Адміністрація малого
бізнесу США (АМБ), яке було засноване Конгресом США у 1953 р., як федеральне
агентство, сформулювала критерії кількості людей на малих підприємствах у
кожній галузі: у нафтопереробці — до 1500 чоловік, у виробництві ЕОМ — до 1000
чоловік, у виробництві продуктів харчування — до 500 чоловік. На підприємствах
роздрібної торгівлі і послуг адміністрації малого бізнесу регламентується вже
не кількість, а максимальний розмір річного виторгу від продажу: 3,5-14,5 млн.
дол. (залежно від галузі).
У Японії прийнято розподіляти підприємств на середні і малі. До середніх
належать підприємства промисловості, транспорту, зв'язку, будівництва з
кількістю працівників до 300 чоловік і з капіталом до 660 тис. дол.; в оптовій
торгівлі — відповідно до 200 тис. дол. і до 100 працюючих; у роздрібній
торгівлі і сфері послуг — до 66 тис. дол. і до 50 працівників. До малого у
виробничих галузях належать підприємства з кількістю до 50 чоловік і в
невиробничих — до 5 працівників. У Росії з 1996 р. до малого в промисловості,
будівництві і на транспорті належать підприємства з кількістю до 100 чоловік; у
сільському господарстві — до 60 чоловік; у роздрібній торгівлі і побутовому
обслуговуванні — до 30 чоловік; в інших галузях — до 50 чоловік.
Розвивається інфраструктура, яка сприяє розвитку і функціонуванню малого
підприємництва. Створено і діє 115 бірж, з них 3 фондові, 230 комерційних
банків, 683 інвестиційні компанії і фонди, 352 страхові компанії, 1520
аудиторських фірм, 43 бізнес-центри, 14 бізнес-інкубаторів, 39 відділень
державних фондів підтримки підприємництва (разом із агропромисловим
комплексом), 27 регіональних фондів підтримки підприємництва,
інформаційно-консультативні, інноваційні центри та інші.
В Указі Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва"
встановлено, що "суб'єктами малого підприємництва є зареєстровані у
встановленому порядку фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю
без створення юридичної особи, а також юридичні особи — суб'єкти підприємництва
будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких:
— середня кількість працюючих за звітний період не перевищує 50 чоловік;
— розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не
перевищує 1 млн грн.
Економічні показники діяльності малого і середнього бізнесу у деяких країнах
світу подано в табл. 2.1.
Загалом в секторі малого бізнесу задіяно близько 10% зайнятого населення
України (2 млн чол.). На 1000 жителів України припадає тільки 2,1 малих
підприємств. Їхня частка у валовому внутрішньому продукті складає близько 10%.
Виторг від реалізації продукції виробничих малих підприємств складає лише 2,3 %
від загального обсягу продукції промисловості країни. Проте цього явно
недостатньо, і за кількісними показниками Україна значно поступається країнам з
розвинутою ринковою економікою і навіть колишніми країнами соцтабору Східної
Європи і країнам Балтії, де частка малих і середніх підприємств у ВВП досягає
50-70%. Слід зазначити, що аналогічна ситуація з розвитком малого бізнесу
спостерігається практично в усіх країнах СНД (за винятком Азербайджану). За
даними 1997 р., питома вага приватного сектора у внутрішньому валовому продукті
(BBП) Азербайджану складає 43%, питома вага в податкових відрахуваннях у бюджет
- 20%, частка малого бізнесу у виробництві ВВП Білорусі складає 9%, питома вага
податкових надходжень від недержавного сектора економіки - 19,2%; частка МП у
ВВП Грузії склала 14%, Казахстану - 7%, у Молдові -8%, Россії-12%. [20 Бизнес.
- 1999.-№10 (321)]
Таблиця 2.1
Стан малого і середнього підприємництва (МСП) у деяких країнах світу (на
1.01.1998 р.)
Країна
Кількість малих і середніх підприємстві, тис.
Кількість малих і середніх підприємств на 1000 населення
Зайнято в МСП,
млн чол.
Питома вага МСП у загальній кількості зайнятого населення, %
Внесок у виробництво ВВП, %
Великобританія
2630
46
13,6
49
50..53
Німеччина
біля 3000
48
19,6
67
55..60
Італія
3920
68
16,8
73
57..60
Франція
1890
35
15,2
54
55..62
Країни ЄЕС
15770
45
68
72
63..67
США
19300
74,2
70,2
54
50..52
Японія
6450
49,6
39,5
78
52..55
Росія
836,2
5,6
8,1
9,6
10..11
Україна
99,6
2,1
1,1
5,7
9,0..9,5
Джерело: Поважний С.Ф., Висящев В.А.// Вестник Донецкой государственной
академии управления “Менеджер” .№1. Д.: “КИТИС”, 1998. - С. 5 - 12
Як видно з табл. 2.2, прива