Вы здесь

Управління якістю внутрішньофірмового планування у торгівлі

Автор: 
Стасюк Лілія Леонідівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
0403U000597
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ВНУТРІШНЬОФІРМОВОГО
ПЛАНУВАННЯ У ТОРГІВЛІ
2.1 Поняття, критерії та показники якості планів торговельного підприємства
Ефективність управління будь-яким процесом є прямо пов’язаною із якістю
розроблених управлінських рішень. Оскільки, планування діяльності торговельного
підприємства проводиться за окремими елементами (показниками: товарооборот,
витрати, прибуток і т.п; структурними компонентами: відділи, секції), що тісно
пов’язані між собою, то і для оцінки якості планів доцільним буде застосувати
оцінку якості системи планів та оцінку якості планів за окремими складовими.
У науковій літературі проблема оцінки якості планів обговорювалась
неодноразово. Але в різних джерелах глибина висвітлення даної проблеми є не
однаковою. З окремих питань економісти мають протилежні точки зору, це
стосується, зокрема, вибору критеріїв оцінки якості планової діяльності. Серед
робіт присвячених розв’язанню даної проблеми, виділяються дослідження М.З.
Бора, І.М. Сироєжина, Ю.М. Ейснера, Ю.В. Яковця. Хоча, автори оцінюють якість
планів, в основному, під кутом зору директивної економіки, доцільним буде
розглянути ключові моменти даних розробок, оскільки це допоможе визначитись
щодо наукових підходів до розкриття сутності поняття “якість плану” та вибору
критеріїв оцінки якості планів у сучасних умовах.
У монографії, колективу авторів за редакцією Ю.В. Яковця, спеціально
присвяченій якості планування, наведено ряд критеріїв оцінки якості планування
[121, с.156]. Першим, вирішальним, з погляду авторського колективу, критерієм є
показники розвитку об’єкта, що планується: темп зростання, ефективність,
пропорційність розвитку. Останній критерій є досить важливою характеристикою:
відсутність диспропорцій у розвитку показників господарсько-фінансової
діяльності підприємства та окремих його структурних елементів знижує ступінь
хаотичності його розвитку та може бути однією з позитивних характеристик
ефективності функціонування системи управління. Враховуючи той факт, що процес
обґрунтування, прийняття до реалізації та реалізації планів відбувається під
впливом об’єктивних і суб’єктивних факторів, то в даній ситуації важко
кількісно виміряти якість планів шляхом розрахунку темпів зростання
показників.
Другий критерій, який виділяють автори, характеризує якість плану з точки
зору:
відповідності його показників меті функціонування підприємства в плановому
періоді, ступеневі реалізації завдань підприємства та використання ресурсів і
можливостей, що є для цього в наявності (реальність плану);
надійність плану, врахування можливих ( особливо в перспективному періоді )
відхилень, створення необхідних резервів;
збалансованості плану, забезпеченості планів трудовими, матеріальними,
фінансовими ресурсами;
ступеня реалізації плану на кінець планового періоду, що відбиває як реальність
планів, так і організацію їх виконання.
Даний критерій широко застосовується для оцінки якості планів у практичній
діяльності сучасних підприємств, оскільки методика розрахунку відсотка
виконання плану є простою у використанні, тому найбільш прийнятною. Головним
недоліком оцінки якості планів за цим критерієм є незначна можливість отримання
правдивої інформації відносно співвідношення планових та фактично отриманих
результатів. Також, потрібно відмітити, що відповідність плану меті
функціонування підприємства є головним принципом розробки планів, а не
критерієм оцінки їх якості. Стосовно ресурсної забезпеченості плану, то її
можна охарактеризувати як необхідну умову, дотримання якої є необхідним при
обґрунтуванні планових завдань, оскільки її порушення негативно позначається на
реальності планів. Недостатня ресурсна забезпеченість плану характеризує
можливість його виконання з негативної точки зору.
Третій критерій стосується організації й ефективності самого процесу
планування. При цьому необхідно оцінити:
витрати на розробку планів у порівнянні з отриманим результатом;
період ( термін ) розробки планів та доведення їх до виконавців; із зростанням
обсягів планової інформації цей період може затягнутися, план до виконавців
доводиться із запізненням;
оперативність контролю та глибина аналізу виконання плану;
погодженість роботи підрозділів підприємства, що здійснюють планування, чітке
розподілення функцій між ними.
Даний критерій оцінки якості планів, є насправді умовою якісного планування.
Це пов’язано з тим, що план розглядається план як основа управління
підприємством. З цих позицій, увага має звертатись на досягнення бажаного
ефекту від впровадження управлінського рішення за умови оптимізації витрат на
його розробку. Цього можна досягти при чіткій координації дій між підрозділами,
що здійснюють обґрунтування планових завдань, з метою забезпечення достатнього
рівня обґрунтованості планових завдань, вчасного доведення їх до безпосередніх
виконавців. Оперативність контролю та глибина аналізу виконання плану
характеризують якість планової діяльності в цілому, а не якість плану, як
документу, що відображає рішення відносно розвитку підприємства у плановому
періоді.
У теорії господарських систем якість планової діяльності визначається як
“ступінь погодження та задоволення інтересів, який забезпечується обмеженнями,
запропонованими для процесів групового вибору та для реалізацій відносин
поставки” [122, с.158]. Тобто, з’являється тлумачення подвійної ознаки якості
плану: відносини поставки трактуються як “квант діяльності”, а їх сукупність -
“динамічний стан системи”. На думку автора наведеного визначення, якщо “набір
таких квантів зберігає свою структуру, то система руха