Вы здесь

Система принципів міжнародного гуманітарного права.

Автор: 
Климчук Юрій Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2003
Артикул:
3403U000755
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНІ НОРМИ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРИНЦИПІВ
МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА
2.1. Розвиток законів і звичаїв війни
Право є одним з компонентів системи нормативного регулювання суспільних
відносин. Всю сукупність норм, за допомогою яких здійснюється суспільне
регулювання, називають соціальними нормами. Соціальні норми здійснюють
нормативне регулювання поведінки суб'єктів шляхом встановлення дій дозволених
чи недозволених, здійснюють визначення умов, при яких передбачене діяння
дозволяється або забороняється, визначаються суб'єкти, на яких за певних умов
поширюється правило поведінки, яке встановлене тією чи іншою нормою [45].
Характер і ступінь регулюючого впливу на суспільні відносини дозволяють
виділити в системі нормативного регулювання поряд із правом наступні групи
соціальних норм: моральні норми, звичаї і традиції, корпоративні норми,
релігійні норми.
Об'єднані єдиною нормативною природою, усі ці види соціальних норм
характеризуються наступними загальними рисами:
* являють собою певний еталон, зразок поведінки, типовий і нормальний для
даного часу і середовища;
* визначають межі належного і можливого поводження, служать орієнтирами у
виборі соціально схвалюваного поводження й одночасно є засобом контролю за цим
поводженням;
* формуються в процесі життєдіяльності людського суспільства й у цьому
розумінні невіддільні від свого носія;
* переслідують досягнення єдиних цілей - забезпечення організованості і порядку
в соціальних відносинах [94, с. 112].
Поряд із правом мораль домінує в системі нормативного регулювання, і це
обумовлює між ними стійкий зв'язок. У моралі в порівнянні з іншими соціальними
нормами найбільш велика сфера дії. Тільки невеликі ділянки соціальної дійсності
вільні від моральних оцінок, отже, сфери дії права (у тому числі і міжнародному
праві) і моралі значною мірою перетинаються [35]. Моральні норми являють собою
ті соціальні норми, в яких виражені загальні людські уявлення про добро, зло,
цивільний обов'язок, повагу, справедливість і несправедливість, достоїнство,
честь тощо. Вони забезпечуються, насамперед, силою суспільної думки, внутрішнім
переконанням, можливістю застосування суспільного осуду.
Без звертання до норм моралі неможливо зрозуміти значення багатьох термінів і
словосполучень, уживаних у нормах права, таких, наприклад, як «винятковий
цинізм і жорстокість», «погане поводження з військовополоненими», «непокора»
тощо. Будучи пріоритетними типами нормативного регулювання, право і мораль
взаємно впливають один на одного. Формула такого впливу може бути така: право
не повинне закріплювати у своїх нормах і вимагати виконання аморальних вчинків,
а мораль не повинна призивати до порушення закону [94, с. 117-118].
На відміну від моральних норм під звичаями розуміють правила поведінки, що
склалися історично, які у результаті багаторазового застосування входять у
звичку людей і таким чином регулюють їхню поведінку. Традиції є різновидом
звичаїв. Вони також обумовлені звичкою, природністю формування і твердження у
свідомості людей. Традиції, як правило, складаються зі стилю поведінки, а не з
однієї якої-небудь дії. Корпоративні норми встановлюються і забезпечуються
об'єднаннями громадян. Особливості цього виду соціальних норм полягають у тому,
що вони регулюють діяльність, обумовлену цілями об'єднань громадян і спрямовану
на їхнє досягнення. Корпоративні норми підрозділяють на внутрішньо
організаційні норми (відповідно до яких установлюється структура об'єднання,
визначається компетенція, форми і методи роботи його органів, права й обов'язки
його членів) і норми зовнішньої дії, що регулюють відносини об'єднань з іншими
суб'єктами [45, с. 148]. Етичні норми встановлюють правила гарного тону, яких
повинні дотримуватися при визначених обставинах у людському суспільстві.
Естетичні норми встановлюють вимоги до зовнішнього вигляду і до зовнішнього
прояву певних дій [91, с. 27 - 28].
Форми суспільної свідомості нормативні в тому розумінні, що затверджують певні
цілі, принципи, уявлення про належні правила поведінки, про організацію
людського суспільства. Основна задача соціальних норм, у т.ч. і права (яке
склалося пізніше інших соціальних нормативних систем і на їхній основі) -
сприяти функціонуванню соціальної системи шляхом упорядкування взаємодії її
суб'єктів, підпорядкування їхнього поводження суспільно необхідним моделям.
У найдавніших звичаях ведення війни, праві притулку, формальностях при
оголошенні війни і укладення миру «багато юристів готові бачити перші зародки
сучасного міжнародного права», ці древні звичаї війни ґрунтуються на «вимогах
релігії і моральності» [131, с. 19].
Теоретики міжнародного права включають до складу міжнародної нормативної
системи наступні підсистеми: міжнародно-правові норми, політичні норми, мораль,
традиції і звичаї, релігійні норми, організаційні і технічні норми [66, с. 138
- 139].
Концепція міжнародного гуманітарного права, як і всього міжнародного права,
нерозривно пов'язана з історією. Поза власною історією не можна розглядати
жодне явище. Вивчення минулого необхідно для розуміння природи міжнародного
гуманітарного права, підвищення його ефективності і з'ясування перспектив.
Міжнародне право довгий час розвивалося як галузь права, що регулює в
міжнародних відносинах питання війни і миру. Аж до ХХ століття саме військові
аспекти вважалися ледве чи не основними в науці міжнародного права, яка виникла
значною мірою як право війни [19]. Історія міжнародного гуманітарного права, як
і міжнародного права, вивчена недостатньо. Багато фахівців справедливо
відзначають, що належному науково-історичному аналізу не піддалося