Ви є тут

Еколого-біологічні особливості Botrytis cinerea Pers., його роль в етіології і патогенезі сірої гнилі гороху

Автор: 
Піковський Мирослав Йосипович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000774
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Умови проведення досліджень. Польові дослідження проводили в умовах
фітопатологічної дільниці Агрономічної дослідної станції Національного
аграрного університету (АДС НАУ) Київської області, науково-дослідного центру
,,Сорт” Київської області (правобережна частина Лісостепу) та Подільської
дослідної станції Тернопільської області (друга лісостепова зона, ,,холодне”
Поділля).
Територія АДС НАУ входить у північний (Білоцерківський) агрогрунтовий район
Правобережного Лісостепу України. Рельєф характеризується слабохвилястою
поверхнею з незначними підвищеннями. Глибина залягання грунтових вод на
понижених місцях складає 0,6-1,3 м та 6-10 м на підвищеннях. Грунт дослідної
ділянки – чорнозем потужний малогумусний, грубопилуватий легкосуглинистого
механічного складу. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної [46].
Клімат у районі розміщення Агростанції НАУ помірно теплий та вологий. Середня
багаторічна температура повітря складає 7,5 °С, сума активних температур –
1157,4 °С, максимальна температура повітря – 37 °С у липні [92]. Температура 5
°С та вище встановлюється з 5-10 квітня та закінчується 20-25 жовтня.
Середньорічна кількість опадів – 562 мм. Протягом року вони випадають наступним
чином: зимою – 126 мм, або 22,4 %; навесні – 126 мм, або 22,4 %; літом – 204
мм, або 36,6 %; восени – 106 мм або 18,9 %.
Методика проведення досліджень. Лабораторні дослідження проводили в лабораторії
мікології і фітопатології кафедри фітопатології НАУ.
При визначенні симптомів сірої гнилі гороху використовували уражений рослинний
матеріал, зібраний у природних умовах; у ряді випадків здійснювали також
інокуляцію частин рослин збудником хвороби in vivo. Ідентифікацію B. cinerea
проводили за морфологічними ознаками. При цьому враховували особливості будови
міцелію, характер формування спороношення та розмір конідій, утворення
склероціїв. У випадку нетипових ознак хвороби (мокрі, або сухі плями без
спороношення, некрози, виразки), поверхню уражених частин рослин дезінфікували,
шляхом занурення їх на 1-2 хвилини в 70 %-й спирт із подальшим промиванням у
стерилізованій водопровідній воді, після чого досліджуваний матеріал поміщали у
вологі камери, які витримували при температурі 20-22 °С протягом трьох діб,
здійснювали його мікроскопічний аналіз. Фотографували об’єкти з використанням
фотокамери “Зенит-Е”.
Шкодочинність сірої гнилі на рослинах гороху визначали шляхом вибору модельних
рослин у польових умовах. За ними здійснювали регулярні спостереження,
відмічали час ураження органів та етап їх розвитку. Біометричні аналізи
уражених B. cinerea рослин та визначення впливу хвороби на посівні якості
насіння проводили в лабораторних умовах.
В умовах АДС НАУ відбирали також рослини колонізовані іншими грибами. Для їх
вилучення застосовували стандартні методики [102]. У процесі ідентифікації
грибів готували тимчасові мікроскопічні препарати, використовували визначник
Н.М. Підоплічко [128, 129, 130] та монографію В.Й. Білай [9]. Дослідження їх
морфології здійснювали за допомогою мікроскопа “Люміпан”.
Під час вивчення впливу температурних умов на ріст та розвиток B. cinerea
культуру гриба висівали на живильне середовище в чашки Петрі та інкубували при
різних терморежимах: 0, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 32, 35 °С. Щоденно замірювали
діаметр колоній та відмічали появу морфологічних структур – конідій,
склероціїв. Інтенсивність спороношення оцінювали з використанням бінокуляру
МБС-3 та врахуванням щільності грон конідій. При цьому встановлено таку
градацію: спороношення відсутнє – у культурі конідії не формуються; слабке
спороношення – поодинокі грона конідій у полі зору бінокуляру; помірне
спороношення – розріджене та нерівномірне розміщення грон конідій; інтенсивне –
суцільне та щільне розміщення грон конідій.
Вплив відносної вологості повітря на ріст та розвиток B. cinerea вивчали за
методом, запропонованим E.-E.M. Taha та M.M. Sharabash [345]. Відносну
вологість повітря отримували за допомогою розчинів солей, згідно таблиць
наведених у роботах І.В. Кожанчикова [69], P.W. Winston, D.H. Bates [371],
Е.І.Бурцевої, Я.Г. Оголевець [20]. Інокульовані чашки Петрі витримували за
температури 22-24 °С. Щоденно вимірювали діаметр колоній, визначали наявність
спороношення та інших утворень – склероціїв, мікросклероціїв та хламідоспор.
Вплив кислотності середовища на ріст B. cinerea вивчали шляхом створення різних
значень рН за допомогою розчинів НCI та KOH [8], які додавали в живильне
середовище (сусло-агар), після чого останнє розливали по 20 мл в чашки Петрі.
Інокуляцію проводили частинками культури гриба. Ріст міцелію гриба заміряли
щоденно.
У досліді з вивченням дії світла на ріст та розвиток гриба інокульовані чашки
Петрі витримували в таких режимах: в темноті (без освітлення), постійне
освітлення, чергування освітлення та темноти 12/12. Експеримент проводився в
термостаті із штучним освітленням та постійній температурі 20-22 °С. Регулярно
вимірювали діаметр колоній. Після 10-ти діб культивування, аналізували стан
культур, отриманих у різних умовах освітлення. При цьому враховували висоту
повітряного міцелію, текстуру колонії та її забарвлення, наявність
спороношення.
Для вивчення впливу температурних умов на формування склероціїв збудника сірої
гнилі гороху культуру патогена вирощували в стаціонарних умовах на сусло-агарі
при температурі 23-24° С протягом 10 діб. Після цього із краю колонії
лабораторним свердлом вирізали диски культури радіусом 3 мм і переносили в
чашки Петрі діаметром 9 см із вмістом 20 мл живильного середовища (