Розділ 2
Якість засвоєння історичних понять учнями 9-х класів у сучасній
загальноосвітній школі
2.1. Організація, умови проведення і загальні підсумки констатуючого
педагогічного експерименту
Вихідним етапом експериментального дослідження проблеми формування історичних
понять був обраний констатуючий педагогічний експеримент[cxix], який проводився
навесні 1998 року в загальноосвітніх навчальних закладах № 7, 8, 23, 90, 110
м. Запоріжжя (див. додаток Б.1). Мета констатуючого педагогічного експерименту
полягала у виявленні рівня засвоєння історичних понять учнями 9-х класів
загальноосвітніх шкіл. Для досягнення поставленої мети автором був розроблений
тест, що містив у собі три види завдань: 1) тестові питання з варіантами
відповідей на перевірку засвоєння змісту історичних понять; 2) завдання на
визначення понять без варіантів відповіді; 3) відкрите запитання (без варіантів
відповідей) про складності, які відчувають учні в процесі засвоєння історичних
понять. Тестові завдання охоплювали такі поняття: "промисловий переворот",
"нація", "соціальна революція", "політична партія" та "капіталістичні
монополії".
Розроблений тест, у відповідності із класифікацією Л.Б.Ітельсона[cxx], є
типовим тестом досягнень або тестом вимірювання здібностей. Такий тест дозволяє
встановити успішність, обсяг засвоєння учнями навчального матеріалу; в даному
випадку — історичних понять. В основу побудови тесту була покладена теорія про
те, що учень у ході навчання просувається від одного рівня до іншого, більш
високого. Рівні відрізняються видом діяльності, що мають виконувати учні:
репродуктивно-продуктивно. Цьому положенню відповідають і завдання тесту:
репродуктивний рівень (зазначення ознак історичного поняття); продуктивний
(визначення понять). Дослідження довели, що дана теорія й результати тестування
дають безпомилкові результати[cxxi].
В констатуючому педагогічному експерименті взяло участь 430 учнів різних типів
навчальних закладів освіти: гімназії (№ 8); шкіл-комплексів безперервної освіти
(№ 7, 23), оздоровчого навчально-виховного комплексу (№ 110), загальноосвітньої
школи (№ 90). Обстежуючи рівень засвоєння історичних понять, експериментатор
намагався охопити в дослідженні різні типи загальноосвітніх навчальних закладів
(представлені майже всі різновиди навчальних закладів 1-3 ступенів), залучити
до експерименту учнів усіх класів (як спеціалізованих, так і загальноосвітніх).
Вищенаведені обставини дають підставу твердити про об’єктивність і
репрезентативність результатів дослідження.
В проведенні констатуючого експерименту брали участь і активно сприяли
організаційному забезпеченню вчителі загальноосвітніх навчальних закладів:
С.І. Буртова (№ 110), І.В. Буткова (№ 90), Л.І. Воробкало (№ 23), В.О. Левченко
(№ 23), О.Ф. Кузьміна (№ 8), О.І. Онищенко (№ 7) а також адміністрації
вищезазначених закладів.
Експеримент проводився наприкінці 1997/1998 навчального року на уроках історії
на протязі 20-25 хвилин. Учням повідомлялося про мету експерименту й важливість
самостійної роботи з тестом. У проведенні тестування брали участь вчителі
навчальних закладів та автор дослідження. В ході виконання завдань
експериментатори слідкували за самостійністю виконання тесту. Щоб по можливості
уникнути списування і таким чином завищення результатів, експеримент проводився
анонімно.
Для обробки результатів констатуючого педагогічного експерименту
використовувалися математичні методи, які дозволили виявити педагогічні факти,
довести, що вони не випадкові, з’ясувати їх суть. Оскільки володіння
історичними поняттями відноситься до суб’єктивних нематеріальних явищ та
процесів[cxxii], то для опису і пояснення засвоєння понять ми використовували
опосередковані показники (кількість помилок; повнота зазначення ознак, із яких
складається поняття). На сучасному рівні психологічної науки неможливо
безпосередньо виміряти якість засвоєння історичних понять учнями. Але
реєструючи відповідні явища — помилки, результати виконання завдань та ін.,
можливо тим самим отримувати певні кількісні характеристики всіх ознак, що
відповідно дає можливість будувати математичні моделі їх закономірних
зв’язків.
Знання, уміння та навички виявляються у відповідях учнів, якості й способах
розв’язання певних класів завдань, успішності виконання певних видів
діяльності. Характер тестів і методика обрахунків залежить від об'єкта тесту,
його форми та призначення, тобто від того, що вимірюється, для чого і чим
вимірюється. З точку зору об’єкта розроблений тест має подвійну природу. З
одного боку, він націлений на з’ясування об’єму і якості знань, умінь та
навичок учнів; а, з іншого — на з’ясування розвитку психічних процесів
(історичного мислення). Тест ставив перед учнями низку психологічних завдань,
які вимагали для вирішення реалізації відповідних психологічних здібностей та
аспектів психологічної діяльності (певних знань, чіткості логічного та
теоретичного мислення).
Завдання на вибір ознак, на визначення історичних понять були побудовані таким
чином, що деякі поняття ("нація", "промисловий переворот", "політична партія")
були представлені переважно на емпіричному рівні узагальнення, в той час як
поняття "соціальна революція", "капіталістичні монополії" наближалися до
теоретичного рівня узагальнення. Таким чином, аналіз результатів виконання
учнями тесту мав дати відповідь на важливе питання: для якого типу мислення
створюються сприятливі умови сучасною історичною освітою? Чи реалізує сучасна
школа взагалі (і навчання історії, зокрема) завдання розвитку теоретичного
мислення у школярів? Суд
- Київ+380960830922