Ви є тут

Затримка статевого розвитку у хлопців-підлітків та підходи до їх реабілітації

Автор: 
Косовцова Ганна Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001099
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дане дослідження виконане з метою уточнення клініко-гормональної характеристики
і удосконалення реабілітації хлопців із затримкою статевого розвитку (ЗСР) на
базі ендокринологіч­ного відділення Інституту охорони здоров'я дітей і
підлітків АМН України (м.Харків).
Під спостереженням знаходилося 155 підлітків у віці від 14 до 17 років із ЗСР
I-III ступеня, які вперше звернулися в Ін­ститут з приводу даного захворювання.
Розподіл хворих за віком представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хлопців зі ЗСР за віком, абс.
Вік (у роках)
Кількість обстежених
14
62
15
68
16
22
17
Набір матеріалу здійснювався за зверненнями хворих. Спостереження за підлітками
продовжувалося в динаміці: через півроку, рік і 2-2,5 роки.
Комплексне обстеження пацієнтів передбачало консультації підліткового
терапевта, отоларинголога, стоматолога, окуліста і психоневролога.
Клінічне обстеження підлітків здійснювалося за допомогою загальноклі­нічних
методів, антропометрії з вимірюванням зросту, маси тіла, ширини плечей і таза,
окружності грудної клітки і довжини ніг. Стан фізичного розвитку хлопців
оцінювався за лінійними діаграмами шляхом порівняння основних антропометричних
показників з віковими нормативами [88].
Морфо­тип підлітків інтерпретувався через стандартні таблиці морфограм [50].
Задля об'єктивної оцінки особливостей формування чоловічого типу статури при
ЗСР нами були використані такі параметри, як інфантильність, євнухоїдність і
гіноїдність будови тіла, ступінь яких визначався за допомогою фор­мул,
розроблених Демченко О.М. [69]

де Зр – зріст;
ШТ – ширина таза.

де ДН – довжина ноги;
Зр – зріст.

де ШТ – ширина таза;
Зр – зріст.
Показники інфантильності і євнухоїдності, що перевищують 4 бали, зна­чення
гіноїдності більш 0,5 балів відносять до найбільш імовірних ознак
пато­логічного варіанта недостатності статевого розвитку [69].
Для оцінки біологічної зрілості організму істотне значення має визна­чення так
званого кісткового віку за допомогою спеціальних таблиць появи ядер окостеніння
і наставання синостозування. Найбільш зручним об'єктом для рент­генологічного
дослідження темпу окостеніння є кисті з дистальними відділами передпліч,
оскільки поява окремих точок окостеніння і синостозування роз­поділена
рівномірно і послідовно в проміжку від моменту народження до 19-20 літнього
віку [97, 145]. Кістковий вік хворих із ЗСР визначали шляхом зістав­лення
результатів вивчення процесу диференціації кістяка (поява точок окосте­ніння і
синостозування) на прикладі кісток правої кисті із променевозап'ястковим
суг­лобом до відповідних нормативів [103].
Оцінювання досягнутого рівня статевого дозрівання підлітків полягало у
ви­вченні комплексу ознак, що характеризували стан зовнішніх статевих органів
(форма, наявність чи відсутність пігментації, складчастості мошонки,
вимірювання окружності тестикулів і довжини статевого члена), характер
оволосіння лобка, пахвових западин, обличчя, з підсумковим підрахунком індексу
маскулінізації (ІМ) [54]. Як нормативи статевого дозрівання були використані
дані, отримані співробітниками Інституту у популяційних дослідженнях здорових
хлопців-підлітків, що мешкають у Північно-Східному регіоні України [84, 159].
Індекс маскулінізації розраховувався за формулою:
де F, A, P - ступінь оволосіння обличчя, пахвових западин і лобка
(у балах);
ДП - довжина опущеного статевого члена (см);
ОЯ - сума окружностей правого і лівого яєчка, поділена на 2 (см).
Довжина статевого члена вимірялася по дорсальній поверхні від кореня до голівки
без урахування крайньої плоті. Визначення кола яєчок проводилось за допомогою
тестоміра, запропонованого О.М. Демченко зі співавторами [50].
Отримані значення ІМ порівнювалися зі стандартними, що сприяло ви­значенню
досягнутого рівня статевої зрілості. За різницею між установленим рі­внем
статевого дозрівання і паспортним віком хворого (дефіцитом статевого
до­зрівання) визначався ступінь ЗСР. При відмінності в 2 роки реєстрували
перший (I) ступінь ЗСР, при дефіциті в 3 роки - другий (II) ступінь ЗСР, а при
відставанні на 4 роки і більш - третій (III) ступінь ЗСР [81,82,84].
Стадії розвитку чоловічих статевих органів і статевого оволосіння трак­тувалися
за Marshall і Tanner [235].
Вивчення гормонального статусу хлопців із ЗСР передбачало визначення рівня
лютеїнізуючого (ЛГ) і фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів іму­ноферментним
методом з використанням стандартних наборів концерну "Ф.Хоффман-Ла Рош" на
імуноферментному аналізаторі "Cobas ЕІО" і статевих гормонів (тестостерон,
естрадіол) і пролактину - радіоімунологічним методом з використанням
комерційних наборів, розроблених в Інституті біоорганічної хімії АМН Білорусі.
З огляду на роль моноамінів у патогенезі ЗСР [48, 112, 113, 120, 173], здалося
важливим вивчити обмін катехоламінів і серотоніну. Дослі­дження добової
екскреції дофаміну (ДА), норадреналіну (НА), адреналіну (А) і попередника
катехоламінів - діоксифенілаланіну (ДОФА) здійснювалося флюо­риметричним
методом за Матліною Е.Ш. [71]. Визначення серотоніну у ве­нозній крові
здійснювалося флюориметричним методом у модифікації В.І.Кулінського [71],
5-оксиіндолоцтової кислоти (5-ОІОК) в сечі - за реакцією з
альфа-нітрозо-бета-нафтолом [71]. Отримані результати оцінювалися з урахуванням
вікових нормативів, розроблених у лабораторії вікової ендокринології Інституту
[5