Ви є тут

Імуностимулююча та замісна терапія при гіпофункції яєчників у корів

Автор: 
Меженська Наталія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001101
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ
ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ ДРОСЛІДЖЕНЬБОТИ
Дослідження проводили на коровах червоної степової породи в
навчально-дослідному господарстві Луганського національного аграрного
університету та коровах чорно-рябої породи в піддослідному господарстві
Луганського інституту агропромислового виробництва (ЛІАВ). Корови були віком
3-–5 років, середньої вгодованості, масою тіла 380-–450 кг, із середньорічною
молочною продуктивністю 2500-–3100 кг. молока за лактацію. Тварини дослідних та
контрольних груп утримувалися на молочно - товарних фермах, розрахованих на 400
-– 800 голів.
Система утримання тварин в обох господарствах була аналогічною. У
весняно-літній період корови утримувалися в літньому таборі на вигульних
майданчиках; в осінньо-зимову пору – в приміщеннях на прив'язі. В господарствах
не організована потоково-цехова система утримання тварин, тому в одному
приміщенні утримувалися тварини з різним фізіологічним станом.
Доїння корів проводилося доїльними апаратами в систему молокопроводу тричі на
добу. Корми роздавалися вручну та за допомогою кормороздатчиків КТУ-10К.
Годівля тварин була збалансована за основними компонентами. Для того, щоб
з'ясувати повноцінність годівлі корів, проводили аналіз літніх та зимових
раціонів.
Дослідження проводили згідно схеми, зображеної на рисунку 2.1.
Аналіз відтворення стада великої рогатої худоби в базових господарствах.
Проведення акушерсько-гінекологічної диспансеризації.
Вивчення причин і механізмів виникнення гіпофункції яєчників у корів.
Проведення гематологічних, біохімічних, імунологічних і гормональних досліджень
крові, а також гістологічних досліджень
Застосування різних засобів та методів лікування корів
, хворих на гіпофункцію яєчників.
Дослід 1
Дослід 2
Дослід 3
Оцінка ефективності методів лікування корів.
Рис. 2.1-. Схема проведення дослідів
Після вивчення стану відтворення стада великої рогатої худоби у базовому
господарстві (учгоспнавчально-дослідне господарство Луганського НАУ) за
1996-–1998 рр., була проведена акушерсько-гінекологічна диспансеризація
неплідних корів у цьому господарстві. Були з'ясовані форми неплідності та
причини їх виникнення ( за методикою професора А.П.Студєнцова).
За результатами акушерсько-гінекологічної диспансеризації (за методикою
професорів Г.В.Звєрєвої і М.В. Косенкоа [104]) для першого досліду було
відібрано 46 корів з діагнозом гіпофункція яєчників. Діагноз ставився на
підставі результатів трансректального дослідження яєчників та даних анамнезу
щодо характеру статевої циклічності у тварин за відповідний період, включаючи
дані обліку розтелівотелень і осіменіння маточного поголів’якорів і первісток.
Всі ці тварини були сформовані в три дослідні та одну контрольну групи,
лікування в яких проводилося різними засобами (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Схема першого досліду
Групи тварин
Засоби лікування
Дослідні
перша, n = 12
Трансректальний масаж яєчників
Суспензія АСД фракції 2 на “Урзовіті”
друга, n = 12
Трансректальний масаж яєчників
Тимоген
третя, n = 12
Трансректальний масаж яєчників.
Лазеропунктура
Контрольна, n =10
Трансректальний масаж яєчників
Трансректальний масаж яєчників здійснювали у тварин усіх груп, один раз на добу
протягом 5 хвилин, п'ять діб підряд.
Тваринам першої дослідної групи внутрішньом’язово в ділянці крупуа вводили
10%-ву суспензію тканинного препарату антисептика стимулятора Дорогова другої
фракції (0,5 мл) на полівітамінному препараті “Урзовіті” (4,5 мл) на голову
триразово з інтервалом 72 години.
Коровам другої дослідної групи внутрішньом’язово вводили імуностимулятор
тимоген по 3 мл на голову, триразово з інтервалом 72 години.
Для лікування тварин третьої групи застосовували низькоінтенсивне лазерне
випромінювання (НІЛВ) інфрачервоного спектру дії на біологічно активні точки
(БАТ) щодня, експозиція 5 хвилин на кожну БАТ, курс лікування 7 сеансів.
Користуючись працями В.А.Петрова з співавторами [163-–167], при лікуванні корів
з гіпофункцією яєчників, ми впливали на наступні БАТ :
позамеридіанна біологічно активна точка (ПБТ). 3 – розташована між поперечно -
реберними відростками другого і третього поперекових хребців на ширину долоні
збоку від сагітальної лінії;
ВБТ. 4 -– розташована між поперечно - реберними відростками третього і
четвертого поперечних хребців на ширину долоні збоку від сагітальної лінії;
біологічно активна точка (XIII.29) дорсального меридіану – розташована між
остистими відростками тринадцятого грудного і першого поперекового хребця (див.
рис. 2.2).

Рис. 2.2 -. Позамеридіанні біологічно активні точки та БАТ
дорсального меридіану
Джерелом НІЛВ був портативний лазерний прилад “СТП-5” (рис. 2.3)

1 -– перемикач
2 -– червоний світлодіод для визначення працездатності приладу
3 -– два зелених світлодіоди
4 -– темно-сріблистий світлодіод для контролю наявності лазерного
випромінювання
5 – камера для акумуляторів
6 -– кришка
Рис. 2.3-. Схема лазерного приладу “СТП-5”
До початку лікування у 46 корів з гіпофункцією яєчників та у 10 клінічно
здорових корів, у яких реєстрували повноцінні стадії статевого циклу, відбирали
проби венозної крові. Далі проводили гематологічні,
біохімічні, імунологічні дослідження та визначали вміст кортизолу для
встановлення змін в організмі тварин при цій патології. Аналогічні дослідження
проводили у цих корів через 14 діб після проведеного лікування, щоб з'ясувати
дію запропонованих засобів лікування на імунну систему тварин та обмін
речовин.
Для виявлення морфологічних змін в яєчниках при різно