РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1 Клінічна характеристика досліджуваних груп хворих із різними видами гострої
дихальної недостатності
Робота виконана на базі Донецького обласного реанімаційного центра Донецького
обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) і кафедри
анестезіології, інтенсивної терапії і медицини невідкладних станів факультету
післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.
За період з 1995 р. по 2002 р. проведено аналіз результатів обстеження і
лікування 111 хворих (54 чоловіків і 57 жінок у віці від 16 до 84 років), що
знаходилися на МВЛ у зв'язку з різними видами ГДН.
За переважаючим механізмом ГДН всі пацієнти були розділені на 2 групи. У 1
групу ввійшли 43 пацієнти з вентиляційною ГДН, у 2 групу 68 хворих із
паренхіматозною ГДН. У всіх хворих 2 групи при надходженні у відділення
інтенсивної терапії (ІТ) було діагностовано СГУЛ, у групі 1 при надходженні
ознак СГУЛ не виявлено.
Для оцінки параметрів механіки дихання і газообміну за контрольну групу були
узяті 20 пацієнтів у віці від 17 до 38 років із вихідно здоровими легенями і
фізичним статусом I-II класу за класифікацією ASA після малотравматичних
операцій на органах черевної порожнини. Вентиляційний механізм ГДН у
контрольній групі був обумовлений залишковою дією міорелаксантів, анестетиків і
наркотичних засобів.
Усі пацієнти мали потребу в ШВЛ і ДШВЛ у зв'язку з ГДН. Для визначення виду ГДН
користалися класифікаціями Шаніна Ю.Н., Костюченка О.Л. (1975) і Вотчала Б.Є.
(1973) [1]. За нозологічними одиницям обидві досліджувані групи хворих були
неоднорідні. Характеристика груп представлена в таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл досліджуваних хворих за групами
Група
Вид патології
Кількість хворих
Контрольна група
(n = 20)
Пацієнти після малотравматичних неускладнених операцій на органах черевної
порожнини:
Лапороскопічні холецистектомії з приводу неускладненого калькульозного
холециститу;
Неускладнені апендектомії;
Резекції яєчника з приводу кісти;
Мастектомії з приводу пухлини без метастазування;
Видалення ліпоми заочеревинного простору.
11
1 група
(n = 43)
1. Пацієнти після операцій на органах черевної порожнини у зв'язку з
ускладненими холециститами, проникними ножовими пораненнями черевної порожнини
із ушкодженням внутрішніх органів, виразками шлунка і 12-палої кишки.
2. Пацієнти, оперовані у зв'язку з механічною жовтяницею (холедохолітіаз,
бластоми голівки підшлункової залози).
3. Пацієнти з порушенням нервово-м'язової провідності: міастенія, гострі
демієлінізуючі захворювання ЦНС.
14
15
14
2 група
(n = 68)
Пацієнти з політравмою.
Породіллі з різною акушерською патологією.
Хворі з постасистолічним синдромом.
Пацієнти після операцій на органах грудної клітки.
Пацієнти, оперовані з приводу проникного поранення серця.
Пацієнти з абдомінальним сепсисом.
18
14
12
Вибір даних груп для аналізу результатів, отриманих при комплексному вивченні
хворих із ГДН, що знаходились на ШВЛ і ДШВ, був обумовлений необхідністю
розробити діагностичні критерії недостатності АКМ на різних етапах її
формування, а також прагненням створити методику енергозберігаючого
протезування у хворих, що знаходяться на ШВЛ і ДШВЛ.
2.1.1 Клінічна характеристика пацієнтів із переважно вентиляційною гострою
дихальною недостатністю
У 1 групу ввійшли 43 пацієнти (з них: 18 чоловіків і 25 жінок у віці від 18 до
78 років) з вентиляційною ГДН без клінічних ознак СГУЛ. Провідними механізмами
вентиляційної ГДН у цих хворих були постнаркозна депресія дихання і порушення
нервово-м'язової провідності. У 29 пацієнтів продовжена ШВЛ проводилася після
операційних втручань на органах черевної порожнини. З них: у 15 – із приводу
механічної жовтяниці (у 8 – обумовленої холедохолітіазом, у 7 – пухлиною
підшлункової залози); у 5 – із приводу ускладненого холециститу; у 5 – у
зв'язку з проникаючими ножовими пораненнями черевної порожнини з ушкодженням
внутрішніх органів; у 4 – у зв'язку з виразкою шлунка або 12 - палої кишки. У 5
хворих 1 групи причиною вентиляційної ГДН були гострі демієлінізуючі
захворювання нервової системи, у 9 хворих – генералізована форма міастенії
(після проведення операцій: тимектомій – 5, тимтимомектомій – 2, пластики
трахеї з приводу рубцевого стенозу після трахеостомії – 2). Пацієнти з вихідною
патологією легень у першу групу не ввійшли.
Пацієнти, що надійшли у відділення реанімації для проведення інтенсивної
терапії в ранньому післяопераційному періоді, склали переважну кількість. Хворі
надходили практично з усіх відділень хірургічного профілю ДОКТМО. Вік
пацієнтів, оперованих на органах черевної порожнини, склав від 18 до 78 років
(з них: 14 чоловіків і 15 жінок). Переважали особи середнього віку (55% з них
були старше 45 років). Ускладнення основного захворювання зустрічались в 27,9%
випадків. У 10 хворих анамнез був обтяжений одним чи декількома супутніми
захворюваннями, переважно серцево-судинної системи, у 19 пацієнтів супутня
патологія була відсутня. Крововтрата під час операцій склала від 100 до 1500 мл
(704,8±82,4 мл). Під час операції інфузійна терапія склала 1574,4±127,2 мл, у
тому числі крові й кровозамінників 325,3±25,7 мл.
Під час операцій у 100% випадків використовувалася комбінована збалансована
ендотрахеальна анестезія з оротрахеальною інтубацією. На момент надходження у
відділення ІТ ДОКТМО хворі знаходились у стані медикаментозного сну на тлі
залишкової дії міорелаксантів. Усі пацієнти вимагали проведення продовженої ШВЛ
чи ДШВЛ у зв'язку з ГДН, ви
- Київ+380960830922