РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для досягнення мети дослідження, вирішення поставлених задач було використано
комплекс взаємодоповнюючих методів. Їх вибір здійснювався за критеріями
вірогідності та інформативності отримання результатів [81,105,114].
2.1.1. Бібліографічний пошук і аналіз літературних джерел
У роботі над дисертацією здійснено пошук, теоретичний аналіз та узагальнення
інформації літературних джерел з досліджуваної проблеми. Це дало змогу
визначити ретроспективні характеристики досліджень пропаганди фізичної культури
і спорту, які проводились на різних етапах, проаналізувати їх зміст та
сформувати перелік недосліджених аспектів.
Роль засобів масової інформації у пропаганді фізкультурних занять вивчалась за
допомогою аналізу річних випусків газет Волинської та Львівської областей.
Особлива увага приділялась вивченню сучасної фахової літератури з питань
рекламної діяльності. Інформація аналізувалась з точки зору можливості її
застосування для удосконалення реклами фізкультурних послуг.
В цілому, в ході дослідження було проаналізовано більше тисячі одиниць
літератури, документів, номерів часописів. До списку використаної літератури
включено 203 джерела, з них – 11 іноземних.
2.1.2. Соціологічні методи
Одним із застосованих методів дослідження був контент – аналіз (від англ.
сontents - зміст). Він полягає у формалізованому виявленні характеристик
тексту, які відповідають задачам дослідження [38, 150] .
У дисертаційному дослідженні було використано семантичний вид контент-аналізу,
який передбачає вивчення змісту масивів одноманітних документів [38]. Об’єктом
контент-аналізу був зміст найбільш тиражних газет Волинської і Львівської
областей. Процедура контент-аналізу передбачала визначення:
а) категорії аналізу;
б) одиниць аналізу;
в) одиниць рахунку.
Категорія аналізу – це поняття у відповідності з яким сортуються одиниці
аналізу.
Одиницею аналізу є частина змісту, яка виділяється як елемент, що підводиться
під ту чи іншу категорію [150]. Змістовною одиницею контент- аналізу може бути
соціально значима тема. Згідно задач дослідження, піддавались аналізу матеріали
фізкультурно-спортивної тематики.
Практика конкретних соціологічних досліджень дозволила визначити деякі загальні
одиниці рахунку, що відповідають загальним дослідницьким вимогам:
система рахунку “час-простір” ( у цій системі вираховується число рядків,
абзаців, знаків, квадратних сантиметрів площі);
поява ознаки у тексті (потребує фіксації визначеної характеристики змісту у
будь-якому її виразі);
частота появи одиниці рахунку [150].
У даному дослідженні матеріалом контент-аналізу були публікації в газетах, які
пов’язані з проблемою, що досліджується. Одиницею аналізу служив елемент
формалізованого змісту, який складався із кількох речень і мав закінчену думку,
обмежену рамками відповідної категорії [123].
За одиниці рахунку було обрано кількість публікацій та їх площа в квадратних
сантиметрах.
Вивчення стану пропагандистської діяльності, яка проводиться в спортивних
школах та рекламної, яка запроваджена в оздоровчих клубах, проводилось за
допомогою анонімного опитування - анкетування.
У Волинській області в 2000 р. функціонувало 48 спортивних шкіл у яких
займалось 14978 учнів. Одночасно 39 оздоровчих клубів відвідувало біля 2 тис.
чоловік [19]. У зв’язку із однорідністю генеральної сукупності стало можливим
використання гніздової вибірки [163]. Методом випадкового числа із всієї
сукупності названих установ було вибрано по 4 СШ і ОК для проведення
анкетування.
У подальшому кількість респондентів визначалась шляхом одноступінчатої
випадкової вибірки. Було задано рівень точності результатів (допустима похибка)
та довірча ймовірність і за спеціальною формулою підраховано необхідний об`єм
вибірки [130].
Для проведення анкетування були розроблені анкети: “Анкета вихованця дитячої
спортивної школи з питань пропаганди фізичної культури і спорту” і “Анкета
учасника спортивно-оздоровчих занять з питань реклами послуг” (додатки В і Д).
Розробка анкет проводилась згідно методичних рекомендацій Б.А. Ашмаріна [10],
І.А. Бутенко [20], В.Г. Гречихина[48] та ін.[106,131] і базувалась на вікових
особливостях респондентів. Анкети були апробовані в ході пілотажного
опитування, після якого остаточно коректувались.
Перша із названих анкет включала 28 питань, в їх числі відкриті, закриті,
питання-меню, питання-фільтри, контрольні питання, ранжування. Включення в
анкету питань переслідувало мету з’ясувати: причини початку спортивних занять;
активність вивчення респондентами газетної фізкультурно-спортивної інформації;
роль тренера, шкільного вчителя, батьків у формування спеціальних знань; форми
пропаганди, які мають місце в спортивній школі; участь респондентів у
проведенні пропаганди серед однолітків (додаток В).
Анкетування проводилось у спортивних школах обласних рад ФСТ “Колос",
"Спартак", обласного спортивного клубу "Гарт" із залученням 100 респондентів,
які займаються: дзюдо, легкою атлетикою, велоспортом, спортивним орієнтуванням,
важкою атлетикою. Придатними для обробки виявилися 96 анкет.
“Анкета учасника спортивно-оздоровчих занять з питань реклами послуг” включала
20 питань. Окрім вищезазначених видів запитань, респондентам пропонувалась
оціночна шкала (питання 10 анкети). Зміст анкети передбачав з’ясування не
тільки вихідного стану і якості реклами фізкультурно-оздоровчих послуг, а і
думок респондентів щодо подальшого удосконалення її змісту, активізації
рекламної діяльності персоналу оздоровчих клубів.
Анкетування споживачів фізкультурно-оздоровчих послуг проводилось у клубах м.
Луцьк
- Київ+380960830922